Зниження «зеленого тарифу», як раніше передбачалося, не минуло для держави Україна просто так.
Цей крок хоча і суттєво зменшив фінансові витрати на «зелену енергетику», але натомість породив низку інших проблем.
Головна серед яких — Кабінет Міністрів не квапиться погашати заборгованість держави перед інвесторами. Останні готують позови до суду.
Ситуація може суттєво зашкодити інвестиційній репутації України, економіка якої і без цього страждає від нестачі ресурсів та небажання фінансистів вкладати кошти у нашу державу.
Сьогодні економія, завтра — проблеми
Про реалізацію положення меморандуму між Кабінетом Міністрів та іноземними інвесторами у відновлювану енергетику щодо скорочення «зелених тарифів» для сонячних і вітрових станцій нещодавно знову нагадав всенародно обраний президент України Володимир Зеленський.
«Що стосується відновлюваної енергетики, ви знаєте, який був раніше закон, зараз, правда, ми переголосували закон у Верховній Раді — знизили обсяги сонця і вітру», — сказав він, додавши, що зниження тарифів відбулося завдяки компромісу з державою.
«У цілому у відновлюваній енергетиці на 15% з того меморандуму, підписаного з ринком відновлюваної енергетики та керівництвом нашої держави, я маю на увазі й Кабмін», — додав Зеленський.
За підрахунками експертів, нові норми дозволяють економити державі 7 млрд гривень щорічно. Також закон передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену «зелену електроенергію».
Крім того, закон визначає терміни й обсяги погашення накопиченої заборгованості перед виробниками ВДЕ — у четвертому кварталі цього року держава має погасити 40% заборгованості, що становить близько 9 млрд грн, а решту — 60% — погасить вже в 2021 році.
Утім, експерти наголошують: державне підприємство «Гарантований покупець» має поліпшити свою торговельну стратегію з продажу електроенергії на гуртовому ринку, що дозволить зменшити заборгованість за «зелену енергетику».
Інвестори йдуть до суду
На жаль, інвестори, що вклали у перспективну — як вони колись думали — галузь економіки України великі кошти, урядової ейфорії не підтримують.
І навіть більше того, вони розморожують раніше підготовлені судові позови до держави Україна через невиконання урядом узятих на себе зобов’язань у частині оплати виробленої електроенергії.
За словами голови правління Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова, коли інвестори підписали меморандум, вони зупинили процес підготовки подання позовів у міжнародні арбітражі, повіривши уряду. «Сьогодні ситуація змінюється», — сказав він.
Підтримує цю думку і директор Європейсько-українського енергетичного агентства Олександра Гуменюк, яка підрахувала рівень погашення заборгованості перед бізнесменами і дійшла висновку: Кабмін не виконує своїх зобов’язань.
Так, за її словами, рівень розрахунків державного підприємства «Гарантований покупець» із генерацією, що працює на відновлюваних джерелах енергії, за вересень становить лише 27,8%. При цьому державне підприємство прогнозує, що до кінця року обсяг необхідних виплат сягне 56%.
Таким чином, за словами Гуменюк, влада має виправити цю ситуацію, причому зробити це у якомога коротший термін.
«Уряд має виконувати взяті на себе зобов’язання щодо відновлення платіжної дисципліни «Гарантованого покупця», а також забезпечення надійних джерел фінансування для щомісячних виплат виробникам «зеленої електроенергії».
Невиконання цих умов призведе до того, що поновиться підготовка до подання позовів у арбітражі за двосторонніми інвестиційними договорами та енергетичною хартією... Наразі підстав для відновлення цієї підготовки достатньо», — сказала Гуменюк.
Усього ж інвестори планують через суди повернути собі 630 млн гривень.
Не захочуть? Змусять!
Але якщо деякі інвестори самі не виявлять такої ініціативи йти до суду, їх можуть змусити банки, які надали їм кредити і які вимагають своєчасних розрахунків за надані кредити.
«Тобто самі учасники ринку ще можуть потерпіти, а далі інвесторам, станціям, які експлуатують станції ВДЕ, треба буде виконувати обов’язки, які вони мали виконувати ще влітку цього року. Якщо ми не отримуємо погашення боргу і навіть накопичуємо борги за поточними оплатами, виконувати свої обов’язки перед кредиторами інвестори не зможуть, і це стимулюватиме їх подавати позови в суди», — сказав голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Козакевич.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков підтримав колегу: мовляв, банки починають виставляти штрафні санкції інвесторам за несвоєчасну сплату кредиту.
«У інвестора нічого не залишатиметься, як через суди намагатися отримати свої гроші. Тому я все-таки маю надію, що уряд зробить усе можливе задля виконання своїх зобов’язань», — сказав Конеченков. І додав, що поточна ситуація показує досить легковажне ставлення уряду до виконання своїх зобов’язань перед інвесторами.
Чи вдасться владі «пропетляти» поміж крапельок, ми побачимо вже у найближчий час. Але безумовно, що команда Володимира Зеленського, на ходу змінюючи правила гри на вітчизняному енергетичному ринку, своїми ж руками нищить інвестиційний імідж України, який вже і без цього перебуває у критичному стані.
А тому ми бачимо відверту непослідовність урядової команди: з одного боку, президент та урядовці кличуть до нас інвесторів із різних країн, обіцяючи особисті гарантії — іноді при цьому навіть виходячи за межі своїх конституційних повноважень та створюючи проєкти на кшталт «інвестиційних нянь».
А з другого — змінюють на ходу раніше ухвалені закони, позбавляючи великий бізнес раніше запланованих прибутків.
А ТИМ ЧАСОМ...
Український біогаз замість імпортного
Українська влада намагається активізувати розвиток біоенергетики. Профільне міністерство разом із Біоенергетичною асоціацією України активізувало роботу над законодавством у біоенергетиці, щоби створити сприятливі умови для заміщення імпорту традиційних енергоресурсів та використання місцевих видів палива.
«Біоенергетика вже стала трендом у країнах Європи. Україна налаштована доєднатися до європейського «зеленого» курсу, тому розвиток біоенергетики повністю відповідає нашим євроінтеграційним прагненням у контексті кліматичної нейтральності.
Крім того, біоенергетика — це можливість диверсифікації значних обсягів палива на шляху до прискорення досягнення енергетичної незалежності. Розроблені нами законопроєкти дозволять заміщувати природний газ біопаливом, загальний потенціал якого становить понад 37 млрд кубометрів газу на рік», — зазначила в. о. міністра енергетики Ольга Буславець.
Міністерство енергетики підготувало низку законодавчих ініціатив. Серед яких — законопроєкт щодо розвитку ринку твердих біопалив, який передбачає впровадження системи електронної торгівлі твердим біопаливом. Що, як сподіваються ініціатори закону, дозволить знизити та вирівняти ціни на біопаливо, підвищити його якість і забезпечити стабільне постачання сировини для твердопаливних котелень та біоТЕЦ.
Ще один законопроєкт — про звільнення біопалива від податку на СО2. А також — про стимулювання вирощування енергетичних рослин. Оскільки в Україні налічується близько 4 млн гектарів малородючих земель, вони можуть бути ефективно використані для вирощування енергетичних рослин.
Цей проєкт зможе замістити близько 20 млрд кубометрів газу на рік. Вивчають також питання розвитку біометану на шляху до розробки єдиного бачення його використання в Україні, що дозволить замістити близько 8 млрд кубометрів газу щороку.
Реалізація усіх програм, як передбачається, дозволить Україні замістити весь імпортний газ — 14,2 млрд кубометрів, що становить близько 45% загального споживання, яке торік було на рівні майже 30 млрд кубометрів.
ДО РЕЧІ
Обвал експорту
За минулі місяці 2020 року Україна отримала від продажу своєї електроенергії за кордон на 65 мільйонів 88 тисяч доларів менше, ніж за той же час 2019 року. Падіння таким чином становить 24,3 відсотка.
Такі результати експерти вважають величезним провалом, адже торік Україна, навпаки, збільшила доходи від продажу електроенергії за кордон на 4,9 відсотка у порівнянні з 2018 роком.
За даними Державної митної служби, Україна також продовжувала закуповувати електроенергію у сусідів. У січні-вересні Україна імпортувала електроенергію на 113,62 млн доларів, зокрема, у вересні — на 2,28 млн доларів.
Зростання більш ніж відчутне — у порівнянні з 31,17 млн доларів за дев’ять місяців 2019 року. У Росії ми купили електрики на 53,97 млн доларів, в Угорщині — на 37,93 млн доларів, у Білорусі — на 10,49 млн доларів.
Тим часом за 9 місяців нинішнього року наша країна продала в Угорщину електроенергії на 93,1 млн доларів, у Польщу — на 63,4 млн доларів, в Румунію — на 36,12 млн доларів, в інші країни — на 12,99 млн доларів.
