У Києві знову звучатимуть ноти українсько-польського культурного діалогу.
У Будинку звукозапису Українського радіо з однією з кращих акустичних зал у столиці 27 жовтня відбудеться Ораторіальний концерт, а наступного дня у Національній філармонії — «Шопен 210».
Другий уже встиг зібрати аншлаг у Львові, а 20 листопада порадує слухачів у Хмельницькому.
Проєкт «Польсько-українські музичні діалоги» є продовженням понад 30-рiчної співпраці диригента Романа Реваковича з українськими музикантами та відомими колективами.
Організований ним у Варшаві Фонд Pro Musica Viva зводить мости музичних взаємин між Польщею та Україною.
Тож Ораторіальний концерт. Цей проєкт реалізується за підтримки Інституту Адама Міцкевіча у Варшаві. Перша його частина відбудеться в Києві (безкоштовно для слухачів, за реєстрацією і з дотриманням карантинного режиму).
Учасники: польські та українські солісти — Божена Буйніцка, сопрано (Польща), Марія Березовська, мецо-сопрано, Олександр Чувпило, тенор, Тарас Бережанський, бас, а також Національна капела України «Думка» і Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під диригуванням Анджея Косендяка, директора Національного форуму музики Вроцлава.
Виконають ораторіальні твори польського композитора Марціна Юзефа Жебровського (1710—1792) та Месу до-мінор Вольфганга Амадея Моцарта. Музикознавці відзначають досить цікаве співставлення музичного генія Моцарта з трохи молодшим творцем, який писав подібною музичною мовою.
Марцін Юзеф Жебровський — один iз найцікавіших польських композиторів XVIII століття. Його часто називають просто Жебро. Певний час його вважали ченцем. Тепер відомо, що він був світською людиною.
Музикантами були також його дружина, співачка при королівському дворі Марія Ельжбєта, і син Ян Томаш. Марціна Жебровського надзвичайно високо цінували як композитора, скрипаля, співака, а також педагога.
Близько тридцяти його композицій, які збереглися в архівах монастиря в Ченстохові, підтверджують захоплену думку сучасників. Композитор створював музику, що не поступалася найкращим тогочасним європейським зразкам, близьку до стилю неаполітанського модерну і напрямку galant. Його Magnificat — приклад дуже високого рівня виконання капели.
А цього року весь музичний світ відзначає 210-річчя від дня народження Фридерика Шопена. Тому й особливий концерт «Шопен 210». Його програма складається з таких творів, як: Концерт №1 для фортепіано з оркестром мі-мінор Фридерика Шопена (1830); Серенада для струнних Мєчислава Карловіча (1897) та «Орава» для камерного оркестру Войцєха Кіляра (1986).
У київському концерті 28 жовтня візьмуть участь молодий польський піаніст Томаш Марут, який перебуває під мистецькою опікою Інституту імені Фридерика Шопена в рамках програми «Молоді таланти», та Національний симфонічний оркестр України, а згодом оркестр Хмельницької філармонії. Диригуватиме Роман Ревакович.
З його легкої диригентської палички музика композитора і... піонера польського альпінізму Мєчислава Карловіча звучатиме в Україні не вперше. Якби він не загинув у віці тридцяти трьох років під лавиною, зміг би створити ще багато видатних творів, проте його звершення в області симфонічної музики і так залишаються унікальними.
Ім’я сучасного польського композитора Войцеха Кіляра також не випадкове у програмі концерту «Шопен 210», адже народився він у 1932 році у Львові.
Один iз найбільш визначних — поряд iз Лютославським, Пендерецьким і Гурецьким — польських композиторів другої половини XX століття. Широкому загалу композитор відомий музикою до більш ніж 160 фільмів, серед яких: «Земля обітована» Aнджея Вайди, майже всі фільми Kшіштофа Зануссі, «Дев’яті врата» та «Піаніст» Романа Поланського, «Дракула» Френсіса Форд Копполи.
