Хворі на коронавірус замість уболівальників: у Польщі та Сербії спортарени перетворюють на шпиталі

Друга хвиля коронавірусу поширюється день за днем.

 

У лікарнях багатьох країн починає бракувати місць для постійно зростаючої кількості хворих, тому уряди вдаються до нестандартних методів у пошуку нових площ під розміщення пацієнтів у тяжкому стані. 

Міністр оборони Сербії Александар Вулін відвідав з інспекційним візитом тимчасовий шпиталь для хворих на COVID, який військові за дорученням уряду розгорнули в липні у спортивно-концертному комплексі «Штарк Арена» у Белграді.

 

Разом із ним новий польовий шпиталь оглянули чільні представники оборонного відомства Сербії. Зокрема, відповідальні за первинне переобладнання об’єкта цивільного призначення під лікувальний заклад улітку та його розширення та модернізацію тепер, повідомляє сербська державна інформ­агенція Tanjug.

 

Александар Вулін подякував медичному персоналу за велику відданість. І наголосив: пишається тим фактом, що впродовж усіх місяців роботи цієї тимчасової лікарні не виявилося заражених лікарів, техніків та гігієнічного персоналу, бо всі вони знали, як працювати в таких обставинах.

 

В останні вихідні тимчасову лікарню на спортарені прибрали та продезінфікували, встановили додаткові ліжка та всі необхідні діагностичні прилади.

 

Головний медичний координатор медзакладу, підполковник д-р Предраг Богданович, заявив, що місткість її розширили на 150 ліжок, розподілених на третьому поверсі зали, і загалом на сьогодні доступно 510 ліжок.

 

Богданович уточнив, що наразі тут задіяно 10 лікарів та 20 медичних техніків, зазначивши, що кількість медпрацівників збільшуватиметься залежно від кількості пацієнтів.

 

«Штарк Арена», чи «Белградська Арена», як її частіше називають мешканці, — одна з найбільших багатофункціональних спортивних арен Європи, розташована в Белграді.

 

Там проходив конкурс Євробачення 2008, чемпіонати Європи з різних видів спорту, відбулися концерти десятків найбільших світових рок- та поп-зірок. Комплекс, відкритий 31 липня 2004 року, вміщує 20 тисяч глядачів.

 

Раніше додаткові центри розміщення та ізоляції хворих на коронавірус відкрили в багатьох регіонах Сербії. У Белграді, Новому Саді, Ніші та інших великих містах країни «ковід-лікарні» обладнали у великих спортивних центрах, школах і виставкових залах, включно з найбільшим у країні Белградським виставковим центром.

 

Після закінчення першої хвилі епідемії COVID-19 тимчасові центри розміщення хворих на коронавірус були демонтовані. Через другу хвилю захворюваності та різке зростання числа інфікованих довелося повторно запустити в роботу частину раніше закритих імпровізованих шпиталів.

 

Влада Польщі також ухвалила рішення перетворити найбільший стадіон держави на тимчасову лікарню. Заклад для пацієнтів з COVID-19 будується у конференційних залах Національнго стадіону у Варшаві. Він зможе помістити 500 пацієнтів.

 

Там будуть створені місця з можливістю надати кисневу терапію людям, які потребують шпиталізації. Як повідомив речник уряду Пйотр Мюллер, ці дії відповідають планам уряду щодо надзвичайних ситуацій.

 

Політик додав, що держава активує резерви, які були збільшені за останні місяці. Стадіонний шпиталь має бути готовим до прийому пацієнтів упродовж кількох найближчих днів.

 

У кожному воєводстві Польщі з’явиться тимчасовий польовий шпиталь. Про це в ефірі Третього канала Польського радіо повідомив міністр здоров’я Адам Нєдзєльський. Окрім цього, частина повітових лікарень буде перетворена в інфекційні.

 

«Йдеться про Варшаву, Краків, Катовіце, Вроцлав, Лодзь, Познань і Ґданськ. Там уже розглядають певні конкретні місця».

 

Воєводи працюють над планом створення тимчасових лікарень, що будуть філіями головних, насамперед під патронатом міністерства внутрішніх справ і адміністрації та лікарень міністерства національної оборони. Додатково окремі повітові лікарні перетворюватимуть в інфекційні для хворих на COVID-19.

Керівництво різних країн намагається працювати якщо не на випередження, то принаймні на рівні викликів поточної ситуації, яка стає все критичнішою. Уряд Італії розглядає можливість запровадження нового карантину, але розуміє, що він остаточно доб’є економіку та викличе гострий спротив населення.

 

Тому Рим наразі наділив місцеву владу повноваженнями запроваджувати комендантську годину. Мета — розбити ланцюжки передачі інфекції. Найжорсткіші заходи та обмеження — для запобігання нового тотального карантину.

 

Ось які аргументи навів італійський прем’єр Джузеппе Конте: «Ми не можемо втрачати час, нам потрібно швидко реагувати і вживати всіх можливих заходів, щоб не закривати країну. Ми не можемо собі дозволити зупинити життя, щоб не завдати ще одного удару по економіці».

 

Влада Словаччини підійшла до проблеми найбільш радикально — вирішила провести повне безкоштовне тестування всього населення країни, за винятком дітей віком до 10 років.

 

А кількість заражених коронавірусом SARS-CoV-2 у світі в минулі вихідні перевищила 40 мільйонів, повідомив американський Університет Джона Хопкінса у Балтіморі. Понад половина з них — у США, Бразилії та Росії. Померло понад 1,1 мільйона осіб.

 

У класифікації за кількістю активних інфекцій до першої десятки потрапи­ла й Україна. Ось розподіл місць серед 10 «лідерів»: США, Індія, Франція, Бразилія, Росія, Бельгія, Україна, Аргентина, Мексика, Італія. ­11-те­ та 12-те місця посідають близькі до нас Чехія та Польща.

 

Рейтинг університету Джона Хопкінса базується на офіційних даних, наданих національними органами охорони здоров’я, та дослідженнях таких установ, як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) або Європейський центр із профілактики та контролю захворювань.