Його офіційно відкрили, приурочивши до 120-ліття комунального підприємства «Полтававодоканал».
«Водоканалівець», який закінчив свою нелегку роботу, вилазить із люка назовні, де його чекає кіт — ця паркова скульптурна композиція із бронзи та граніту тепер прикрашає Сонячний парк.
Її автор — скульптор Дмитро Коршунов — під час церемонії відкриття зазначив, що в нас не так багато пам’ятників, присвячених людині праці.
Попри дещо жартівливий підтекст, це якраз такий монумент, що вшановує людей, на перший погляд, непомітної, але такої нелегкої й потрібної професії, яка робить наше життя набагато кращим, комфортнішим.
У скульптурній композиції втілена міська легенда про своєрідний талісман водогону. Начебто колись давно, коли в Полтаві тільки-но збудували водогін, його працівники помітили: щойно з’являється цей котик, як, ніби за помахом чарівної палички, знаходяться втрачені речі.
Спочатку це стосувалося робочих інструментів — «пухнастик» просто вів майстрів до того місця, де вони їх забули. Потім голосно нявкав там, де виникала нагальна необхідність у золотих руках «водоканалівців», тим самим допомагаючи своєчасно усувати міські побутові проблеми.
Подейкують, що цей кіт мав дар знаходити й загублені гроші. Саме через усі оці заслуги його й прозвали Найдою. Однак на цю кличку вусань не реагував, а от на похідне від неї Най — із задоволенням.
— Іще кажуть, були випадки, коли Най допомагав людям знаходити свою долю, а один парубок за «сприяння» кота навіть повернув втрачене кохання. Можливо, ним був саме оцей майстер, увічнений у скульптурі. Разом із ним ми відродили й Ная. Чи вміє він знаходити втрачене людьми й у ось такій трансформації? Пропоную перевірити. Одне знаю напевно: якщо погладити Ная та зробити три ковтки звичайної води біля скульптури — багатство ваше, — жартує речниця КП «Полтававодоканал» Ірина Філоненко.
Схоже, нова наближена до людей скульптурна композиція вже полюбилася полтавцям: вони не лише звертають на неї увагу, а й із задоволенням фотографуються біля неї.