Заява президента України Володимира Зеленського, що наша держава продовжуватиме розвивати свою атомну енергетику і добудовуватиме нові АЕС у державі — це фактично утвердження стратегії збереження ядерної генерації в Україні як базової.
«У такому ключі, скоріше за все, і буде формуватися довгострокова програма розвитку атомної енергетики, яку уряд має підготувати відповідно до указу Зеленського «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері і подальшого розвитку ядерної енергетики». У цю ж стратегію цілком логічним вписується добудова 3-го і 4-го блоків Хмельницької АЕС. Кабмін у двомісячний термін повинен внести на розгляд парламенту законопроєкти про розміщення, проєктування та будівництво 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС», — заявив член спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Хоча, за його словами, ймовірно, що сама стратегія буде сформована не до 2035 року, а щонайменше до 2060 року.
«Зараз період планування в ядерній генерації становить до 100 років із урахуванням проєктного терміну експлуатації енергоблоків 50-60 років. Для України буде не менш важливим питання виведення з експлуатації блоків АЕС. Звичайно, указ передбачає «вдосконалення механізму використання коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації атомних блоків», але ключовим залишається пошук джерел фінансування таких робіт», — зазначає експерт.
З іншого боку, як відомо, Україна продовжує виконувати свої договірні відносини з компанією Westinghouse, яка постачає паливо для частини блоків АЕС в Україні. Контракт діє із 2008 року і передбачає поставки паливних збірок на 3-6 блоків.
У 2018 році контракт продовжили до 2025 року і збільшили до семи кількість енергоблоків, що отримуватимуть паливо. Тоді ж, у 2018 році було заплановано виробництво і поставки палива для Рівненської АЕС із блоками ВВЕР-440. Нещодавно Westinghouse та «Енергоатом» уклали договір вже про поставки продукції для блоків ВВЕР-440.
«Але, крім питання добудови 3-го і 4-го блоків Хмельницької АЕС та поставок палива Westinghouse, залишається відкритим питання будівництва нових потужностей АЕС замість виведених із експлуатації. Також нові блоки повинні виконувати роль маневрених потужностей. В умовах значного обсягу встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії роль маневрених АЕС зростатиме, — продовжує Корольчук.
— Звичайно, головне питання — це ринок збуту для електроенергії АЕС. Для збереження наявного потенціалу «атомки» має бути промисловий потенціал або споживач електроенергії. Тобто, для України паралельно необхідно розвивати промисловий сектор. Не аграрний чи «айтішний», як люблять у нас розповідати, а саме класичну індустрію. Бо саме цей сектор буде споживачем електроенергії, у тому числі й від АЕС».
Нарешті третім елементом збереження базової генерації АЕС, на його думку, має стати експорт електроенергії. Нині поширена думка, що побудова під боком України Білоруської АЕС ставить хрест на експорті електроенергії з України в ЄС.
«Водночас вікно можливостей залишається, оскільки європейська система балансу виробництва-споживання електроенергії не є досконалою і далі потребуватиме значних резервних потужностей, які можуть забезпечувати АЕС України», — резюмує він.
