Маленька Баранівська міська ОТГ з Житомирщини за результатами досліджень інституційної спроможності займає 2-е місце в області й 24-е серед 1541 громади в Україні.
Це при тому, що громада не має великих підприємств, які б наповнювали місцевий бюджет. І жодна з сільських громад не спроможна покрити своїх видатків самостійно. Але всупереч обставинам ОТГ досягла значного економічного розвитку.
— Найшвидше запустити економіку можна за рахунок вітчизняних й іноземних інвестицій та грантів, — ділиться досвідом успіху 57-річний баранівський міський голова Анатолій Душко. — Місцевий економічний розвиток — це ключове питання для будь-якої громади, бо це робочі місця, платники податків, доходи. Будуть гроші — будуть дороги, школи, медицина. Буде село! І це має бути стратегічним завданням для української влади — зберегти наші села. Не звільняти землю від селян заради посівів кукурудзи-соняшнику-ріпаку, а дати можливість селам відродитися.
На думку Анатолія Душка, в Україні взагалі відсутні критерії розподілу бюджетних коштів. За три роки, поки тривав процес децентралізації, Баранівська громада, наприклад, не отримала жодної копійки з бюджету регіонального розвитку, і немає жодного відремонтованого кілометра доріг за рахунок державного дорожнього фонду. Для цього повинні запрацювати інструменти бюджетного вирівнювання, вважає він. Бо діти, народжені в Баранівській громаді й у Печерському районі Києва, мають однаково щасливо жити, вважає міський голова.
Але ж того можна чекати ще довго, а діти ростуть швидко...
Старт до фінансової незалежності від держави Баранівка взяла ще в 2011 році. Почали з відродження давно закинутої гідроелектростанції на Случі. Через шість років, коли її таки запустили, в бюджет надійшли перші кошти — орендна плата за землю та гідроспоруду (дамбу).
Намагаючись економити, міська влада взяла курс на збереження енергоресурсів і розвиток відновлюваної енергетики. Для початку замінили традиційні лампи розжарювання на ЛЕД у медичних і освітніх закладах, на вуличних стовпах.
Лише на цьому мають тепер щорічну економію приблизно 200 тис. кіловат-годин. Водночас 30 відсотків газу в опалювальний сезон економлять за рахунок утеплення фасадів школи та гімназії.
Гроші на термомодернізацію взяли в кредит усього під три відсотки в міжнародній фінансовій організації NEFCO, заснованій у 1990 році урядами Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Звичайно, утеплення приміщень i заміна традиційних ламп не є дешевими проєктами, однак економія коштів на опалюванні та освітленні виправдовує такі витрати.
Великою підтримкою для громади стали кошти (3,1 млн грн.), які надійшли до місцевого бюджету за попередній рік та за 9 місяців цього року від товариства з обмеженою відповідальністю «Санвін 11», яке розмістило на території ОТГ сонячну електростанцію потужністю 10 мегават.
Це вартість оренди 24 гектарів піщаної землі, на якій колись росли чагарники й було стихійне сміттєзвалище, з чим міській владі доводилося постійно боротися.
Загалом, за три останні роки, відколи існує Баранівська ОТГ, на проєкти розвитку команді міського голови Анатолія Душка вдалося залучити 36,8 млн грантових (безповоротних) європейських коштів.
Одним із найбільших i дороговартісних проєктів є «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ», що фінансується за кошти ЄС.
У рамках цього проєкту збудовано мінісироварню в селі Рогачів, яка на початку наступного року розпочне виготовляти молочну продукцію.
— Концептуальна ідея мінісироварні полягає в тому, щоб купити молоко у місцевих виробників, переробити його, продати продукцію та отримати вищу додану вартість, — розповідає Анатолій Душко. — Це необхідно для того, щоб зберегти поголів’я великої рогатої худоби. По-перше, нас цікавить розвиток сімейних молочних ферм, де можна забезпечити молоко, переробити його і продати продукцію, — розповідає Анатолій Душко. — Нас також цікавить розвиток сімейних молочних ферм, де можна забезпечити машинне доїння, ветеринарний догляд за худобою, що забезпечить якість молока. По-друге, мінісироварня дасть можливість стабільно забезпечувати місцеве населення (насамперед дітей у дитсадках і школах) якісною екологічно чистою продукцією. По-третє, це дозволить наповнювати бюджет за рахунок відрахувань із доданої вартості, оскільки перероблене молоко продається дорожче. А по-четверте, таким чином ми поборемо бандитські угруповання, що скуповують у мешканців молоко за безцінь, оскільки будемо купувати його напряму за значно вищими цінами. І найголовніше, господарська діяльність мінісироварні сприятиме створенню молочних ферм та зайнятості сільського населення.
«Моя найбільша мрія — щоб земляки жили в Україні й відчували себе в Європі», — говорить Анатолій Душко.
Сироварня, розрахована на переробку 2 тонн молока на добу, збудована на грантові кошти ЄС (частка інвестицій iз бюджету склала лише 3,8 %). Продукцію для переробки туди постачатиме місцевий кооператив «Мілка-2018». Підприємство виготовлятиме пастеризоване молоко, йогурт, сметану, м’який та твердий сири. Процедура реєстрації сироварні як комунального майна уже завершена. Хоча до запуску ще мине деякий час: треба зібрати дозвільні документи, налагодити технологію виробництва та ринок збуту.
Великих зусиль до створення переробного підприємства доклала команда проєкту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» при міськраді (кластер означає, що проєкт складається з багатьох мініпроєктів, взаємопов’язаних між собою), робота якої спрямована на стимулювання органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, молоді до співпраці для забезпечення сталого економічного розвитку об’єднаної територіальної громади з акцентом на органічну продукцію. Бо до екологічно чистих продуктів зростає інтерес споживачів в усьому світі. Розвиток цього напряму сприяє залученню інвесторів.
Унікальність цієї ОТГ полягає в тому, що на її території працює група споріднених підприємств, які мають повний цикл рослинництва, тваринництва і м’ясо-молочної переробки: ТОВ «Агровест груп», ТОВ «Органік мілк», ТОВ «Органічний м’ясний продукт». Минулого року було збудовано дві новi ферми: ВРХ (великої рогатої худоби) — ПП «Галекс Агро» та пташину — ФГ «Домашня курочка», які мають сертифікати органічного виробника. Розмір інвестицій становить близько 80 млн грн.
Основна частина Баранівської громади — це сільські території, де значні земельні ділянки придатні для органічного вирощування ягід і фруктів. Це гарні умови для розвитку екологічного бізнесу та додаткових надходжень до бюджету. Тож у селищі Полянка, яке розкинулося поміж лісу, уже створено ягідно-фруктовий кооператив «Комора». Тут думають не лише про вирощування полуниці й малини, а й про збір та заморожування лісової чорниці, грибів, і навіть мають амбітні мрії про відправку екопродукції за кордон.
Більше того, в Баранівській ОТГ створено комунальну установу «Агенція місцевого органічного розвитку», яка відповідає за розробку та впровадження Стратегії розвитку громади, інвестиційного паспорта, яка сприяє розвитку малого та середнього бізнесу й відповідає за залучення грантових коштів на розвиток громади.
— Надзвичайно важливо створити клас підприємців, щоб вони конкурували між собою на ринку виробників, — каже Анатолій Душко. — Ми шукаємо діалог із бізнесом, щоб збільшувати бюджет громади і реалізувати соціальні програми. Зрозуміло: чим багатша громада, тим вона успішніша. На жаль, стикаємося з тим, що нині багато бізнесменів працюють у тіні, щоб не платити податків, — вони не вірять державі.
Важко організувати населення — воно живе за інерцією, за принципом «колгоспника», сподіваючись на когось, тільки не на себе. А дехто взагалі не розуміє, що гранти — це безповоротні запозичення, і ці кошти залучаються, в першу чергу, для розвитку території громади та заради покращення рівня проживання її жителів. Адже інфраструктура в населених пунктах створюється насамперед для самих мешканців. Моя найбільша мрія — зробити земляків багатшими, а отже, щасливішими, реалізувати їхнє давнє прагнення: жити в Україні й відчувати себе в Європі.
