В останні роки приватизація в Україні була явищем напівміфічним: план із роздержавлення хронічно не виконувався, що створювало проблеми і для самого процесу, і для наповнення держбюджету. Сьогодні ситуація змінилася.
Справжньою сенсацією стала приватизація готелю «Дніпро», яка показала, що попит на цікаві об’єкти в Україні є, і бізнес готовий платити високу ціну.
Втім до традиційних проблем, з якими стикається приватизація в Україні, сьогодні додався новий — пандемія коронавірусу, яка може суттєво знизити ціни на пропоновані лоти.
Та попри це влада ставить амбіційні цілі. Саме в ці дні — вперше в історії незалежної України — стартував процес роздержавлення у спиртовій галузі.
А це означає, що в нас з’явився перший приватний спиртзавод, а держава фактично втрачає свою монополію у цій сфері... Та попри це у ФДМУ переконані: їм вдасться впоратися з викликами сьогоднішнього дня.
Максимум інформації — і цілковита прозорість
—Тарасе Ярославовичу, в Україні суттєво зросли доходи від малої приватизації. Завдяки чому вдалося цього досягти і чи буде виконано план за 2020 рік?
— Відповідно до закону про Державний бюджет план надходжень від приватизації на 2020 рік становить 500 млн грн. За підсумком 9 місяців цього року Фонд уже перерахував до держбюджету 1,89 млрд грн i планує вийти на показник 3 млрд грн за підсумками року. Це дійсно набагато більше, ніж у минулому році.
Для цього командою було зроблено велику роботу з відбудови внутрішніх процесів, які мали на меті значно покращити якість розкриття інформації про об’єкти, щоб залучати якомога більшу кількість потенційних інвесторів до аукціонів. Логіка проста: більше інформації, більша конкуренція серед інвесторів, вища ціна продажу, більше надходжень до бюджету.
Для цього вся інформація про всі об’єкти та аукціони розміщена на сайті privatization.gov.ua та Прозорро.Продажі. На нашому сайті ми максимально розкриваємо інформацію про об’єкт: все що знаємо ми — має знати й інвестор. На сайті є інформація про те, що таке приватизація, як купити об’єкт, меню об’єктів у зрозумілому форматі і з різними фільтрами для пошуку (за прикладом інтернет-магазину), мапа об’єктів. Також там є посилання на первинні документи з кожного об’єкта.
Для максимального наближення процесу приватизації до процесу продажу бізнесу в приватному секторі ми почали вперше використовувати в рамках приватизації віртуальні кімнати даних. Про них варто сказати окремо.
Це сховища всіх документів, наявних по кожному об’єкту — від технічних паспортів до документів на право власності, від фотографії до фінансової звітності. Таким чином, ми використовуємо міжнародну практику корпоративних угод злиття/поглинання для приватизації навіть звичайного магазину.
— «Родзинкою» приватизації у нинішньому році став успіх роздержавлення столичного готелю «Дніпро». Які ще об’єкти можуть повторити його?
— Зараз ми запустили приватизацію спиртової галузі, що налічує 78 об’єктів в Україні, активно готуємо до приватизації комбінати хлібопродуктів, порти та багато інших активів. Також уже за кілька місяців плануємо вивести на продаж об’єкт великої приватизації — «Об’єднану гірничо-хімічну компанію».
Проте ми прагнемо знайти інвесторів не тільки на великі підприємства, а й на інше майно, якого в державній власності тисячі, по всій Україні. І, на жаль, більшість iз нього не використовується. Тому мала приватизація — це здебільшого про малий та середній бізнес, невеликих приватних інвесторів. Продаються і гаражі, і лазні, і склади, і турбази, і окремі приміщення, і невеликі будівлі. Загалом, наразі перелік приватизації налічує майже 900 об’єктів.
Карантин не завадить
— Наскільки, на вашу думку, доцільним було забороняти велику приватизацію під час карантину (закон №853-IX), у той час як мала приватизація відбувається успішно? Які наслідки може мати така заборона для приватизаційних процесів у 2020 році: на скільки може бути недовиконаний план і які об’єкти в наступному році можуть суттєво погіршити свою стартову позицію?
— Велика приватизація була заморожена в умовах жорстких карантинних обмежень. Але досвід довів, що в умовах невизначеності кращою стратегією є гнучке реагування на обставини, вміння побачити можливості і вчасно ними скористатись.
Якісна підготовка об’єкта великої приватизації вимагає значного періоду часу, в середньому 9-11 місяців. У березні здавалося, що карантин протриває лише місяць-два, а отже, підготовчі роботи невдовзі буде відновлено.
Зважаючи на результати діяльності Фонду з початку року, Верховна Рада вже зняла заборону на підготовку до аукціонів об’єктів великої приватизації. Отже, професійні радники зможуть продовжити підготовчі роботи. Наступним кроком повинно стати вилучення із Закону про приватизацію «карантинних» змін щодо заборони проведення аукціонів. Саме від цього рішення залежить, бути чи не бути великій приватизації у 2020/2021 роках.
— Коли, на вашу думку, буде продано Одеський припортовий завод, епопея із роздержавлення якого триває вже багато років?
— Наразі інвестиційний радник веде підготовку об’єкта до продажу. На жаль, цей об’єкт досить складний та має дуже велике боргове навантаження, тому його підготовка до продажу має врахувати всі особливості даного підприємства. Ми очікуємо, що у 2021 році аукціон буде оголошено.
Росіянам не продамо!
— Як ви ставитеся до можливості передачі у приватні руки таких підприємств, як «Енергоатом», Укрзалізниця, Укрпошти, «Нафтогаз України»? Чи можна гарантувати, що стратегічні для держави підприємства у час війни не потраплять — через схеми з підставними особами — до рук російських власників?
— Фонд державного майна є агенцією з підготовки та продажу об’єктів приватизації. Визначення того, які підприємства мають залишитися у державній власності, а які продані — функції уряду та Верховної Ради. В цілому передбачається, що не приватизуватимуться підприємства, що забезпечують безпеку держави, є природними монополіями, мають важливе значення для суспільства або чиї послуги/товари не можуть виконуватися приватним бізнесом.
Що стосується участі в приватизації осіб, пов’язаних iз Російською Федерацією, то Фонд перевіряє переможців аукціону щодо відповідності вимогам ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Серед інших вимог до покупця є вимога, що він не може бути пов’язаний iз державою-агресором, зокрема не можуть бути покупцями: покупці, які зареєстровані в офшорних зонах iз непрозорою структурою власності (бенефіціари яких не розкриті на 100%), а також покупці, які походять iз держави-агресора.
Також сама держава, визнана Верховною Радою державою-агресором, а також юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під контролем таких юридичних осіб. Також юридичні особи, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток) яких є резидентом держави-агресора і фізичні особи — громадяни та/або резиденти держави-агресора. Також не можуть бути покупцями фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а також пов’язані з ними особи.
«Спиртова приватизація» — історичний крок
— Як ви прогнозуєте результати приватизації заводів ДП «Укрспирт»: хто саме цікавиться цими підприємствами, наскільки успішними можуть бути торги? Якими можуть бути надходження від їх продажу?
— Ми стоїмо на порозі історичної події у сфері приватизації — в Україні вже з’явився перший приватний спиртовий завод. Приватизація спиртової галузі починала з Немирівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт». Ми ретельно готувались до цієї історичної події, адже мали гарантувати, що продаж відбудеться максимально відкрито і прозоро та зможе зацікавити велику кількість як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.
Власне, перший аукціон — це показник попиту, підтвердженого грошима. Орієнтуючись на вартість продажу Немирівського об’єкта, ми зможемо більш точно оцінити вартість решти спиртових активів, які заплановані до продажу.
В цілому, експерти оцінювали вартість активів ДП «Укрспирт» на рівні 2-2,5 млрд грн. Проте ми очікуємо, що нові власники вкладатимуть у розвиток виробництва кошти, які значно перевищать вартість продажу. Будуть створені нові робочі місця, збільшені обсяги виробництва, а отже, й надходження в бюджет від акцизу, податків. Таким чином, позитивний економічний ефект від приватизації спиртової галузі буде тривати довго і тільки зростатиме.
В цілому ми очікуємо на участь у приватизації спиртової галузі представників різних сфер бізнесу — виробників горілчаних виробів, біопалива, фармацевтичні компанії, аграрні холдинги. Спиртові активи є перспективними ще й для портфельних інвесторів, які побачать величезний потенціал нового ринку. Потенційно попит на український спирт є і за кордоном.
Останні роки державна монополія не дозволяла вітчизняним заводам бути конкурентними за ціною — в собівартість виробництва наразі включаються витрати від значної кількості занедбаних виробництв, які генерують збитки. Як тільки діючі заводи знайдуть нових господарів, собівартість виробництва спирту впаде, і він стане цілком конкурентним з точки зору експорту.
Злет можливий…
— Керівник ФДМУ Дмитро Сенниченко заявив, що в 2021 році надходження від приватизації мають зрости із 6 до 12 млрд гривень. Завдяки чому можна досягти такого результату?
— У 2021 році ФДМУ планує отримати від приватизації 12 млрд грн, за умови певних законодавчих змін та достатнього фінансування. Зокрема, йдеться про відповідний рівень фінансування заходів з підготовки об’єктів до приватизації та видатків на утримання Фонду, зміни законодавства, що дозволить проводити аукціони об’єктів великої приватизації, а також прийняття ВРУ двох законопроєктів — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)», що дозволить приватизувати сільськогосподарські підприємства, та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вдосконалення державної політики управління та приватизації об’єктів державної і комунальної власності, а також інституційних засад діяльності Фонду державного майна України», що дозволить спростити, оптимізувати роботу ФДМУ та прискорити приватизаційні процеси.
Взагалі, планову суму можна розбити на дві складові: малу та велику приватизацію. Обсяг продажів від малої приватизації планується встановити на рівні 3 млрд грн, що приблизно відповідатиме обсягу продажів, що очікується за підсумками поточного, 2020 року. У великій приватизації очікується отримати 9 млрд, звісно, якщо будуть зміни до законодавства і ми зможемо проводити такі аукціони.
