У СІЗО КДБ: навіщо Лукашенко зустрівся з екскандидатом у президенти Віктором Бабариком

Олександр Лукашенко в суботу, 10 жовтня, у слідчому ізоляторі КДБ Білорусі в Мінську зустрівся з екскандидатом у президенти Віктором Бабариком.

 

Зустріч розширеного формату відбулася за участi інших політв’язнів, зокрема й політтехнолога Віталія Шкля­рова.

 

Як зазначає «Новая газета», там також були присутні член Координаційної ради опозиції Лілія Власова, колишній депутат Мінміськради і екскоординатор Об’єднаного штабу опозиції Юрій Воскресенський, директор IT-компанії PandaDoc Дмитро Рабцевич, а також Едуард Бабарико (син Віктора Бабарика), Ілля Салей (адвокат Марії Колесникової) та Олександр Василевич, засновник онлайн-видань Kyky.org і The Village Білорусь.

 

Імовірно, до згаданої компанії приєдналися також Кирило Бадей, який до арешту обіймав посаду в. о. голови правління «Белгазпромбанку», та адвокат, член президії КС Максим Знак, повідомляє TUT.by.

 

Присутній на зустрічі колумніст «Нової газети» політтехнолог Віталій Шкля­ров, який у мінському СІЗО утримується з кінця липня, ще напередодні не знав про майбутню зустріч iз Лукашенком, повідомив адвокат Антон Гашинський, котрий відвідував підзахисного у п’ятницю.

 

Представницька зустріч тривала чотири з половиною години, але «зміст бесіди учасники спільним рішенням залишили в таємниці», повідомив «Пул Першого». Відомо тільки, що Лукашенко сказав членам Координаційної ради та Об’єднаного штабу: «Конституцію на вулиці не напишеш».

 

«Мета президента — почути думки всіх», — так обґрунтував вищезгаданий телеграм-канал рішення «бацьки» зустрітися з представниками опозиції.

 

Втім, оскільки Лукашенка жодним чином не мотивували до діалогу двомісячні протести з чисельністю маніфестантів від 100 до 200 тисяч, очевидно, що він прибув до СІЗО на зустріч iз представниками опозиції з чиєїсь наполегливої підказки. І не варто сумніватися, що вона надійшла з Кремля. 

 

Імовірно, в оточенні Путіна отямилися й розробили схему передачі влади в Білорусі в руки відданого Москві політика. Нагадаємо, бізнесмена, ексглаву «Белгазпромбанку» Віктора Бабарика, який вважався основним суперником Лукашенка на президентських виборах, затримали 18 червня, менш ніж за два місяці до голосування. З тих пір він перебуває під арештом.

 

У липні ЦВК Білорусі відмовився зареєструвати його кандидатом у президенти. Віктор Бабарико завжди мав репутацію «людини Москви». Працював у «Газпромі», має тісні зв’язки з московськими бізнесовими та політичними колами, є вправним менеджером.

 

Імовірно, що саме на нього впав вибір Кремля як на наступника Лукашенка. Самому Олександру Григоровичу Москва гарантує особисту недоторканність та недоторканність його банківських рахунків.

 

Але можна спати кожного дня на новому набитому доларами матраці і відчувати при цьому нестерпний голод через відсутність головного «наркотика» Лукашенка — влади.

 

Чи змириться білоруський політичний аксакал iз таким становищем? Ймовірно, що він виконуватиме план Москви, доки не вигадає свого власного. І не виключено, що бацька ще вдасться до маневрів, які додадуть головного болю кремлівським стратегам.

 

Лідер опозиції Світлана Тіхановська, коментуючи дивну зустріч у СІЗО, заявила, що нормальний діалог у тюремній камері не ведеться, і пообіцяла продовження протестів.

 

Але вона вже визначила собі роль: довести Білорусь до нових президентських ви­борів і потім зникнути з політичної сцени. Наразі жінка робить усе залежне від неї на шляху до цих можливих нових виборів.

 

Та головним елементом її стратегії незмінно лишається відведення Москві головної ролі у вирішенні подальшої долі Білорусі. Не було жодного виступу Тіхановської на жодному європейському майданчику, де б вона не відводила Росії провідної ролі у вирішенні білоруських проблем. Вона неодноразово повторювала на Заході мантри про «мудру Росію» та «мудрого Путіна».

 

Тож Тіхановська ідеально підходить Москві для ролі провідника в керованій трансформації влади в Білорусі. А її зауваження, що «нормальний діалог у тюремній камері не ведеться», можна списати на ревнощі через те, що такий діалог відбувається без неї.

 

Вона вже увійшла в роль: саме Тіхановську опозиція вважає переможцем президентських виборів, саме з нею наприкінці вересня — на початку жовтня провели зустрічі глави декількох європейських держав, у тому числі президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель.

 

Що Тіхановській відводиться роль у керованій Москвою грі, може свідчити і те, що в суботу, 10 жовтня, білоруська влада надала їй можливість поговорити по телефону з чоловіком — блогером і політиком Сергієм Тіхановським. Того досі тримають у СІЗО міста Жодіно під Мінськом. Це була перша розмова подружжя за 4 місяці, підкреслив телеграм-канал Світлани Тiхановської.

 

Яка роль відводиться народу Білорусі, що досі був головним героєм пост­виборчих подій? Схоже, статиста. Мавр зробив свою справу, мавр може піти... Якщо лідери опозиції зроблять вибір на користь Москви, то розколу наразі єдиного у своїх устремліннях білоруського суспільства не уникнути.

 

Виходячи з досвіду, якого вже набули на своєму шляху від комунізму до демократії інші європейські народи, такий незворотний процес, швидше, варто називати не розколом, а дорослішанням суспільства, його політичною структуризацією.

 

Минулі вихідні в Білорусі пройшли тим часом за розкладом двох останніх після виборів місяців: у суботу в Мінську відбувся традиційний «Жіночий марш», а в неділю — загальна акція протесту.

 

З наперед відомим результатом: силовики застосували проти учасників світлошумові гранати, водомети, перцевий газ і кийки. Повідомляться, що розганяти людей спецпризначенцям знову допомагали невідомі в балаклавах.

 

Інформацію про застосування спецзасобів підтвердила офіційна представниця головного управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому Наталя Ганусевич, повідомляє агенція «Інтерфакс».

 

Вона ж повідомила про щонайменше 100 заарештованих. За іронією долі, окрім білоруських журналістів, силовики в Мінську затримали чотирьох лояльних до Кремля кореспондентів ТАСС і одного співробітника РІА «Новості» для «перевірки документів».