Із кожним роком професійно-технічна освіта занепадає. На підприємствах не вистачає компетентних працівників.
Отримані знання та навички не відповідають сучасним вимогам, а молодь не влаштовує кар’єра слюсаря, електрика чи фрезерувальника.
Парламентська група «Партія «За майбутнє» провела всеукраїнську нараду щодо проблем професійно-технічної освіти.
Народні обранці обговорили з освітянами, роботодавцями та керівниками профтехнікумів, як провести модернізацію галузі, забезпечити якісну підготовку кадрів та відродити попит на робітничі професії.
Як зазначила народна депутатка Ірина Констанкевич, труднощі почалися ще за минулої влади. Але нинішня влада, як і попередники, нічого не зробила для підтримки профтехосвіти.
Існуюче законодавство та освітні стандарти застаріли, проте досі немає профільного законопроєкту, який би визначив новий напрямок розвитку та запровадив програму його реалізації.
«Профосвіта змінюється, але держава цим процесам не допомагає. Тож ми мусимо втручатися і регулювати ці процеси. Не може бути так, що на ринку потрібні швачки чи сантехніки, а заклади профосвіти їх не забезпечують», — прокоментувала нардеп.
На думку парламентарiя Віктора Бондаря, ініціатором якісних змін може стати бізнес, власники якого скаржаться на брак професійних кадрів. Організувати партнерство роботодавців і закладів професійної освіти можна за простим алгоритмом: підприємства, які фінансуватимуть галузь, матимуть від держави податкові пільги.
«Багато де у світі, якщо бізнес робить замовлення та фінансує підготовку фахівців, то на суму, яку він витрачає, зменшується кількість податків. І бізнес зацікавлений тоді вкладати в інфраструктуру, вкладати в замовлення і підготовку кадрів», — наголосив політик.
Народний депутат Дмитро Лубінець зазначив, що з колегами вже підготували законопроєкт, який запустить тристоронню взаємодію держави, освітян та представників бізнесу. Але не реєстрували його у Верховній Раді, допоки не відбулося фахове обговорення з представниками галузі.
«Найважливіше завдання, яке він має вирішити, — це зміцнити зв’язок між профтехосвітою та виробництвом. Аби роботодавці могли робити замовлення на потрібних їм фахівців та брати участь в освітньому процесі. Зокрема, модернізували матеріально-технічну частину технікумів, коледжів та училищ. Учні мають працювати на сучасній, а не на допотопній техніці. Щоб потім на виробництві їм не доводилося перенавчатися», — запевнив народний депутат.
Президент Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти Катерина Мірошниченко додала, що необхідно позбавитися принизливих стереотипів та змінити суспільний погляд на ці освітні заклади та їхніх вихованців.
«70% населення досі переконані, що учні ПТУ ходять у кирзових чоботях, у засмальцьованій робі та навчаються в неопалюваних приміщеннях. Тому треба широко популяризувати можливість кар’єрного росту, популяризувати освітні заклади та їхній освітній простір. Потрібен новий наступ на іміджевому полі, для того щоб показати перспективи, можливості та позитивні практики професійної освіти і зламати стереотип, що до нас ідуть навчатися лише невдахи», — підкреслила діячка.
Дійсно, від професійної орієнтації молоді залежить майбутнє України — тільки підготовлені сучасні технічні спеціалісти можуть витягнути країну з кризи та відновити розвиток економіки.
Вони ж забезпечать функціонування життєво необхідних господарських систем — починаючи з ЖКГ і закінчуючи стратегічно важливими підприємствами національного значення. Тож більше не можна відкладати осучаснення професійно-технічної освіти.
Вона має відкривати своїм вихованцям професійний шлях, який гарантує гідний заробіток та повагу в суспільстві. Тому вже найближчим часом народні депутати від парламентського об’єднання «Партія «За майбутнє» подадуть законопроєкт до Верховної Ради й зроблять усе можливе, аби до кінця 2021 року він був ухвалений i почав діяти.
