Україна підходить до часу, коли ми мусимо погашати так звані «бонди Яресько»: цінні папери, які випустила Україна у пік економічної та фінансової кризи 2015 року.
Початок виплат — у наступному році. Втім, враховуючи світову кризу через пандемію коронавірусу, Україна могла отримати вкрай необхідну нам паузу в цих фінансових виплатах.
Проте чинна влада пішла на нестандартний крок — і розпочала виплати наших боргів авансом.
Таким чином, державний бюджет України, що і так зазнав втрат через пандемію, відчує додаткове навантаження. А міжнародні фінансисти, навпаки, отримають, додатковий і, може, не зовсім планований прибуток.
Вирішили заплатити авансом
Цьогорічне рішення про частковий викуп ВВП-варантів, випущених у ході реструктуризації зовнішнього боргу України в 2015 році, пояснюється бажанням трохи знизити виплати з держбюджету наступного року. Які, за словами міністра фінансів України Сергія Марченка, мають становити близько 40 мільйонів доларів.
При цьому міністр уточнив: урядовий прогноз зростання ВВП на 2021 рік становить 4,6%, а при такому зростанні ВВП в 2023 році на погашення варантів необхідно було б витратити 600 млн доларів.
За урядовим повідомленням, ВВП-варанти були випущені в рамках реструктуризації держборгу в 2015 році — замість єврооблігацій на номінальну суму 3,2 млрд доларів — і не є частиною держборгу країни. Платежі за ВВП-варантами здійснюватимуть щорічно в грошовій формі в доларах США в залежності від динаміки зростання реального ВВП України в 2019–2038 роках.
Якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3% або реальний ВВП буде менше 125,4 млрд доларів, виплат за паперами не буде. Якщо ж приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата становитиме 15% від перевищення показника ВВП над 3%.
Якщо вище 4%, то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім цього, з 2021 по 2025 рік платежі обмежені 1% ВВП. Відсутність будь-яких обмежень за виплатами після 2025 року — у випадку швидкого зростання ВВП — не раз гостро критикували окремі політики та експерти.
Як відомо, після випуску ВВП-варантів наприкінці 2015 року ці папери котирувалися за курсом близько 50% від номіналу, після чого просіли до 30%, а історичним мінімумом було 28,257% в середині листопада 2016 року.
Потім почалося зростання їх котирувань, і до середини квітня 2018 року в очікуванні відновлення фінансування МВФ ці папери подорожчали до локального максимуму в 72,5%.
Однак проблеми в переговорах із МВФ знову призвели до їх падіння майже на 50% від номіналу на початку жовтня-2018, коли Київ нарешті домовився з МВФ про новий транш.
Нове зростання цих паперів, як і котирувань єврооблігацій України, почалося навесні 2019 року, із виборами президента, на яких переміг Володимир Зеленський. А позначку в 100% номіналу їх котирування вперше подолали в середині січня цього року.
Пов’язана з епідемією коронавірусу економічна криза знову обвалила котирування цих паперів: у другій половині березня вони знову опускалися до 50% номіналу, проте на новинах про ймовірне отримання Україною великого кредиту МВФ та інших МВФ знову подорожчали.
І на початку липня коштували дорожче 90%, а в окремі дні навіть понад 95%. У дні, які передували оголошенню про викуп частини ВВП-варантів, ці папери котирувалися за курсом близько 86% від номіналу, досягаючи навіть понад 97%.
Для викупу ВВП-варантів Україна залучила компанію J.P. Morgan, з якою розрахувалася єврооблігаціями на 328,79 млн доларів. За даними учасників ринку, викуплено було близько 11,5% ВВП-варантів, а операція з їх викупу тривала понад місяць.
Мінфін платить більше
«У 2015 році під керівництвом міністра фінансів України Наталії Яресько було проведено реструктуризацію частини державного боргу, в результаті якої 20% боргу перевели з прямого боргу держави в державні деривативи. І це формально, на папері, дало можливість показати, що борг скоротився на 20%», — пояснює ситуацію ексколега міністра Марченка, його попередник на цій посаді Ігор Уманський.
Відтак, за словами колишнього посадовця, парламент і уряд за два місяці до закінчення реструктуризації, знаючи її результат, внесли зміни в українське законодавство і для зручності кредиторів визначили в законі про цінні папери новий тип державних цінних паперів — державні деривативи, які зараз називають «бонди Яресько».
Держава, з одного боку знизивши зобов’язання повертати тіло кредиту кредиторам на суму 3,25 млрд доларів, поставила перед ними зобов’язання виплачувати відсотки з розрахунку цієї суми протягом 20 років. І на досить пільгових умовах, тобто за умови, що ВВП України, який на той момент упав удвічі, відновиться на 20% від мінімуму.
«Хто готував такі умови, зрозуміти складно, позаяк, у чутками, Яресько частина переговорів проводила сама за закритими дверима, що суперечить логіці таких переговорів», — пише Ігор Уманський.
Після виплат наступного року в 2022 році розрахунок має бути зроблений на підставі зростання ВВП цього року.
«І ось настає цей рік, економіка починає падати, і це означає, що кредитори в 2022 році не отримають нічого. А оскільки криза затяжна, а економіка впаде дуже сильно, то ймовірність, що кредитори в 2023 році щось отримають, також сумнівна. І начебто це добре для бюджету, але дуже неприємно для кредиторів. І ось Мінфін, уже «новий», вирішив показати, як він «керує державним боргом», — продовжує Уманський.
У цей складний час кризи, коли, за його словами, у країні реально відчувається нестача надходжень до бюджету, Мінфін вирішує з податкових доходів бюджету виділити на виплату доходів за варантами 275 млн доларів. «Це в 5 разів більше того, що потрібно заплатити в наступному році! — констатує Уманський.
— Оскільки грошей у бюджеті немає, але дуже хочеться, то угода має не відкритий характер. Мінфін без оголошення публічних торгів викуповує 10% від випуску за домовленістю з групою кредиторів і платить кожному з них, замість того, щоб заплатити в наступному році. Дуже ймовірно, що ця сума перевищить усі виплати Мінфіну з цього деривативу до кінця терміну обігу, а саме до 2040 року. І платить зараз!».
Україна надто щедра для кредиторів
При цьому колишній міністр фінансів наголошує: Мінфін використав на цю сумнівну, за його словами, операцію гроші, які повинні були піти на будівництво доріг, шкіл, інфраструктури, створення робочих місць, збільшення добробуту людей...
«Живих» грошей немає, тому бере на цю ж суму кредит у євро під неринкову ставку. Найприємніше для цих 10% кредиторів, що вони ці гроші можуть відразу вкласти в знову випущені Мінфіном євробонди з прибутковістю 7,25% річних. При тому, що ставки в Європі на депозити в євро негативні. Якщо порахувати, який дохід складним відсотком вони отримають до кінця погашення паперів — до 2033 року, то ця сума суттєво перевищить їхні заплановані прибутки», — написав Уманський.
На його думку, виплата кредиту «авансом» є сумнівною з багатьох причин. «Адже зазвичай держава викуповує тіло боргу, але багата Україна любить переплачувати і платить за паперами кредиторам відсотки на багато років наперед, бо номінальна вартість цих паперів, повторюся, відсутня», — зазначає Уманський.
Тож, як зазначає фінансист, маємо, що Мінфін через одну і ту ж компанію проводить закритий частковий викуп «варантів Яресько» номінальною вартістю, яка в 53 рази більша за виплати наступного року доходу за цими паперами, — із сумнівними перспективами виплат за ними в наступні найближчі роки. «Через цю ж компанію проводить також закриту емісію повноцінних євробондів під 7,25%, маючи розміщення всередині України приблизно під 3% в євро. При цьому не зменшуючи розмір держборгу при викупі варантів, адже їх номінал — нуль, що в такому випадку є не операцією з управління держборгом, а витратами держбюджету», — зазначає він.
«Ігри з боргом», за словами Уманського, проходять не вперше за останні п`ять років.
«Міністерство фінансів уже два рази проводило дострокові погашення держборгу за рік до погашення паперів, даючи, таким чином, зростання прибутковості кредиторам на 50-70% більше, ніж вони б отримали в момент погашення паперів у строк. Або дозволяло собі зробити найдорожчий випуск паперів під 9,75% річних. А цей випуск через 8 місяців можна було продати за 124-126% від номіналу і заробити до 40% річних в доларах. Чи може держава дозволити собі переплачувати іноземним кредиторам? Напевно, може, якщо це робить», — риторично запитує колишній міністр фінансів і сам дає відповідь.
В історію ми вже увійшли
Із ним погоджуються й інші експерти. На думку економіста Олександра Паращія, Україна навіть заслужить окремий розділ у підручнику зі світової історії економіки.
«У випадку з варантами Аргентини і Греції суми виплат математично не можуть бути вищими суми списання за держборгом. Україна, мабуть, буде першою країною, яка заплатить більше», — зауважив він.
Його колеги зазначають: і справді, обмежень на викуп варантів немає, але за поточною ціною для цього потрібно знайти в бюджеті щонайменше 3,5 млрд доларів. Насправді навіть більше, оскільки сума викупу повинна бути вищою за поточну. Також можна запропонувати власникам варантів обміняти їх на єврооблігації. Ще варіант — запропонувати змінити параметри паперів, наприклад, ввести обмеження на загальну суму виплат в обмін на премію.
ВВП-варанти України, які перебувають у лістингу Ірландської біржі Irish Stock Exchange, вважаються позабіржовим інструментом. Точних даних про обсяги торгів немає. Експерти оцінюють ліквідність наших паперів як середню.
В них повірили і чекають виплат. Але ті, кому потрібні живі гроші, цілком можуть і домовлятися. При цьому аналітики зазначають: це ринкові інструменти, тому ефективність роботи з ними суттєво залежатиме від «спритності рук» Міністерства фінансів або будь-якого органу, що буде відповідальним за боргову політику в перспективі.
Спритність українського Мінфіну та його здатність захищати економічні інтереси України, як ми бачимо, є невеликою. І спрямована, радше, на захист прав іноземців. Які отримують бонус у вигляді несподіваних фінансових премій.
