Ніби піщинка в оці: як можна попередити глаукому

Говорячи медичною мовою, око — це орган, усередині якого продукується рідина. Для того, аби підтримувати тонус ока в нормі, працює спеціальний «фільтр». Із віком цей «фільтр» засмічують різні продукти життєдіяльності, зокрема пігментні відкладення. Допоки молодий, процес шлакування майже не відчуваєш.

 

Однак лікарі застерігають: краще не відкладати на потім контроль такого важливого показника зору, як внутрішньоочний тиск (ВОТ). Якщо його вимірювати регулярно, є шанс «зловити» хворобу на самому початку. 

 

Існує кілька перевірених ознак, які вказують, що з очним тиском не все гаразд. Зокрема, людину має насторожити відчуття стороннього тіла в оці: помічаєш дискомфорт, але думаєш, що в око потрапила порошинка або ж почався кон’юнктивіт.

 

Якщо хворий не зверне на це уваги, не прийде до офтальмолога, то може пропустити початок підвищення внутрішньоочного тиску й не помітити, як розвинеться глаукома.

 

— Симптоми глаукоми — легкі болі в скронях, надбрів’ях та в області верхнього корінного зуба. Зазвичай такі дискомфортні стани дають про себе знати вночі або зранку, — пояснює лікар-мікрохірург вищої категорії Валентина Коваленко.

 

— Окрім того, в таких пацієнтів вранці часто буває затуманений зір. Людині після підйому треба вмитися, протерти очі й трохи почекати, аби «розфокусований» зір прийшов до норми. Увечері, дивлячись на вуличні ліхтарі, яскраві неонові вивіски або потужну лампочку, людина з підвищеним внутрішньоочним тиском помічає райдужні кола. 

 

Тож якщо ви завважите бодай одну з перелічених ознак, терміново зверніться до фахівця. 

 

— Глаукома — це хронічне захворювання, яке виникає внаслідок раннього старіння очей, — говорить Валентина Коваленко. — Недуга може торкнутися одного ока, але найчастіше згодом добирається й до другого — ідеться про недостатнє кровопостачання органів зору. Причин виникнення хвороби багато: холестеринові бляшки у судинах, дистрофічні зміни (звуження) судин при гіпертонії чи діабеті. 

Загалом, зауважує Валентина Карпенко, глаукома — хвороба не тільки очей, а й усього організму (насамперед його нервово-судинної та ендокринної систем). Через проблеми з капілярами до ока надходить менше поживних речовин, накопичується зайва рідина і підвищується внутрішньоочний тиск.

 

А це небезпечно для тендітного зорового нерва, не розрахованого на таке навантаження. Якщо тиск не нормалізувати, зоровий нерв поступово атрофується (відмирає), і людина сліпне. 

 

Лікарі рекомендують кожній людині після 40 років вимірювати внутрішньоочний тиск раз на три роки. Але якщо в родині є хворі на глаукому, цукровий діабет, гіпертонію, то контроль ВОТ слід проводити щорічно.

 

— Якщо лікар фіксує підвищений тиск, хворому призначають лікування, — зауважує Валентина Григорівна.

 

— Нині є багато ефективних крапель, які на тривалий час знижують внутрішньоочний тиск при глаукомі, — за умови, що хворий ретельно дотримується призначень лікаря. Однак якщо медикаментозна терапія не справляє належного ефекту, доводиться вдаватися до хірургічного втручання. Звісно, це крайній метод, коли вже ніякі краплі не допомагають. Операція, зроблена своєчасно, в більшості випадків дозволяє хворому на тривалий час зберегти зір. Хвороба довго не прогресує. 

Основна умова здорових очей — здорові судини.

 

«Іноді під час огляду не ймеш віри. Здорова судинка сітківки має бути рожевого кольору. А тут — усе біле... На кожній судині — білі відкладення, як накип солі в чайнику, — ділиться Валентина Коваленко.

 

— Як через таку «броню» до сітківки дійде живлення? Тож профілактика недуги — це дотримання здорового способу життя, боротьба з ожирінням, порушенням обміну речовин, гіподинамією. Харчуватися слід вчасно, раціонально, обмежуючи вживання солі, вуглеводів. Якщо полюбляєте баню чи сауну, то дотримуйтеся розумних меж.

 

Бо часто людина, «дориваючись» до процедури, розпарюється без міри, без міри пітніє, водночас мало вживає рідини. Відтак «густа» кров погано рухається кров’яним руслом, можуть виникнути крововиливи в око чи сітківку. В майбутньому це також може стати причиною глаукоми». 

 

На жаль, багато людей просто-таки недбало ставляться до власного здоров’я. 

 

— Суджу навіть по хворих, які лікуються в нашому відділенні, — продовжує пані Валентина. — На жаль, здоров’я для багатьох із нас далеко не на першому місці. На першому — «програма-мінімум»: виростити, обробити, аби мати чим харчуватися. Але, зрештою, як такі люди харчуються? Часто нашвидкуруч, бо немає часу — робота стоїть! А потім дивуються: звідки ожиріння, де взялися хвороби... 

 

Важливо дотримуватися культури харчування. Скажімо, трапезу завжди слід починати з салату, адже клітковина очищує шлунково-кишковий тракт від шлаків. У раціоні постійно мають бути свіжі овочі і фрукти. Необхідно пити багато рідини, насамперед чистої води, узвару, обмежити вживання гострої і солоної їжі. Важливо також дотримуватися постів, влаштовувати лікувальні голодування, розвантажувальні дні. Усе це дуже корисно для здоров’я. 

 

 

ДО РЕЧІ