У неділю, 4 жовтня, в Новій Каледонії відбувся другий референдум iз питання про незалежність від Франції.
За результатами референдуму, жителі Нової Каледонії більшістю знову вирішили залишитися у складі Франції: «ні» незалежності сказали 53,26% мешканців тихоокеанського архіпелагу.
Голосування прикметне історично високою явкою у 85,64%, повідомляє RFI (Міжнародне французьке радіо).
Президент Франції Емманюель Макрон під час урочистого звернення з Єлисейського палацу привітав цей результат «iз глибоким почуттям вдячності і покори».
«Ми знаємо, що перебуваємо на роздоріжжі. У нас попереду два роки, щоб почати діалог і уявити майбутнє, причому йдеться не тільки про інституційне майбутнє», — наголосив президент Франції.
Нагадаємо, що перший такий референдум відбувся 4 листопада 2018 року. Тоді 56,7% жителів архіпелагу проголосували за збереження Нової Каледонії у складі Франції (явка становила 81%).
Результати показують, що прихильники незалежності програли, але домоглися певного прогресу.
Це дає їм надію на перемогу на третьому референдумі, який, за Нумейською угодою 1998 року, може бути організований іще через два роки.
«Я не задоволений тенденцією, яка спостерігається. Вона знову підкреслює глибокий розкол, що розділяє каледонське суспільство по лінії фундаментального питання про незалежність», — заявив президент уряду Нової Каледонії Тьєррі Санта.
Референдум є частиною процесу деколонізації, розпочатого в 1988 році Матiньйонськими угодами, підписаними між прихильниками незалежності Нової Каледонії і лоялістами, котрі виступали за збереження архіпелагу у складі П’ятої Республіки.
Угоду підписали після масштабних конфліктів між корінним населенням і нащадками європейських колонізаторів, унаслідок яких загинуло понад 70 людей. Угода також передбачає децентралізацію влади та проведення третього і останнього референдуму у 2022 році. За незалежність виступає корінне населення, а проти — потомки переселенців з Франції.
Архіпелаг Нова Каледонія розташований у південній частині Тихого океану на схід від Австралії за 18 тисяч кілометрів від материкової Франції.
Франція оголосила про приєднання Нової Каледонії в 1853 році. Ці острови мають геостратегічне значення для Парижа. Критики незалежності, зокрема, побоюються зростання впливу Китаю в регіоні.
Париж щороку підтримує архіпелаг на суму близько 1,3 мільярда євро. Окрім того, на островах розташована чверть світових запасів нікелю — важливого складника для виготовлення електронних пристроїв.
