Пустеля Україна: через небувалу посуху Україна може недорахуватися врожаїв

«Нещасливий» 2020 рік, окрім інших випробувань, подарував українським аграріям небувало тепле літо без опадів.

 

Така погода може завдати потужного удару по посівах озимих культур. Проблем для держави може виявитися щонайменше дві: суттєве падіння обсягів урожаю наступного року, що автоматично вплине на надходження валюти до України, та погіршення торговельного балансу.

 

Друга — падіння доходів вітчизняних селян, які й без того фінансово знекровлені економічною кризою, наслідками пандемії коронавірусу, а також отримали новий виклик — учитися жити в умовах скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

 

Відтак велика кількість аграріїв може опинитися перед вибором: або шукати гроші для викупу землі, або згортати діяльність і йти працювати «на господаря». 

Нинішнього літа посуха в Україні охопила близько половини всіх сільськогосподарських площ, призначених під озимі врожаю 2021 року.

 

За даними Укргідрометцентру, в останній місяць літа у більшості областей південно-східної частини країни і місцями в центральних областях тривала повітряно-ґрунтова посуха.

 

«Тривалість періоду без ефективних дощів за два місяці — липень-серпень — досягла 45-55 днів. Це призвело до погіршення стану і передчасного завершення вегетації пізніх культур, зокрема кукурудзи та соняшнику», — повідомили синоптики. 

 

Сумарна кількість опадів за липень-серпень у більшості зазначених регіонів склала щонайбільше половину норми для цього періоду.

 

А в окремих районах Харківської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Київської, Вінницької областей вона виявилася історично мінімальною: 15-22% від норми.

 

Але й це ще не все, температура повітря при цьому на 2-3 градуси перевищувала норму. 

 

До остаточного колапсу, на щастя, не дійшло. Серпневі дощі наприкінці місяця трохи врятували ситуацію: тож у західних, північних і північно-східних областях України тривалий бездощовий період припинився.

 

Завдяки цьому пом’як­­­­ши­лися умови завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур, а верхні шари ґрунту поповнилися вологою.

 

Це створило назагал задовільні умови для підготовки ґрунту до сівби озимих зернових культур. «Врятувався» й озимий ріпак, посіяний у другій половині серпня або на початку сівби цієї культури.

Тим часом аграрії б’ють на сполох: посуха на тлі пандемії коронавірусу може поставити агропромисловий комплекс України на межу виживання.

 

Тож у парламенті створюють міжвідомчу робочу групу за участі представників Мінекономіки, Мінфіну, НБУ, народних депутатів, експертних кіл та аграрних асоціацій. Її мета — напрацювання спільної дорож­ньої карти у боротьбі з наслідками посухи. 

 

«Цей рік неприємно вразив аграріїв не лише через пандемію коронавірусу й економічне падіння. До цього «набору нещасть» додався ще й загрозливий фактор кліматичного характеру — нещадна посуха. Протягом весняно-літнього сезону до народних депутатів зверталися тисячі фермерів, які бідкалися через цей природний катаклізм. У когось втрачено посіви пшениці, не зав‘язалися плоди кукурудзи, у декого по­страждали цукрові буряки, інші зіткнулися з жахливими втратами урожаю овочів», — зазначив народний депутат Олег Тарасов, додавши, що фермери втрачають або отримують суттєве пошкодження врожаю не тільки через посуху.

 

До переліку несприятливих погодних умов відносяться також і пилові бурі, зливи, град тощо. Забаганки природи застали наше сільське господарство у доволі непростий час і цим іще більше актуалізували проблему підтримки аграріїв у випадку отримання збитків від таких непрогнозованих погодних явищ. 

 

Нардепи ініціюють створення механізмів протидії наслідкам посухи. І вважають, що компенсацію збитків аграріям має виплатити держава. А не, скажімо, страхові компанії, як це буває у переважній більшості країн із добре розвинутою ринковою економікою.

 

Експерти наголошують: деякі парламентські ініціативи нагадують політичні ігри, адже можливості бюджету у нинішній пандемічний рік, м’яко кажучи, трохи обмежені. 

 

«На сьогодні ринок страхування готовий запропонувати нашим фермерам різноманітні програми для убезпечення від втрати своїх посівів унаслідок природних катаклізмів. Завдання держави лише у тому, щоб популяризувати та зробити його максимально доступним для сільського господарства за рахунок бюджетної підтримки», — заявив народний депутат.

 

Третій запобіжник від посухи, на його думку, — це підтримка зрошення у Південній Україні. Адже у цих регіонах волога є надзвичайно цінним ресурсом для аграріїв, але її нестача з кожним роком стає все гострішою.

 

За даними аналітиків, у перші роки незалежності України у нашій державі налічувалося близько 2,3 млн гектарів зрошуваних земель, — при тому, що тоді клімат був дещо по­блажливішим для сільського господарства. А загальна зволоженість території була на третину вищою, ніж зараз.

 

«Втім за останні 25 років площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%, а площа перезволоженої скоротилася на 10%. Загалом же уся зрошувана площа українських сільськогосподарських угідь скоротилася до 487 тис. гектарів», — резюмує Тарасов.