Закон гектара: чому Україна поки не готова до відкриття ринку землі

Одне з найдражливіших питань, яке перебуває у фокусі уваги аграрних експертів, — першочергове право орендаря на викуп землі. Внесення цього пункту у закон було головним чином соціальним аспектом.

 

Українцям, які боялися, що їхні землі після скасування мораторію скуплять загребущі іноземці, дали фору: спершу землю запропонують купити орендарям. І лише після того, як вони відмовляться, ці ділянки опиняться у вільному продажу. 

 

Цей та й інші подібні пункти доволі гостро критикує великий аграрний бізнес. І пояснює: чутки, що великий бізнес не може дочекатися моменту, коли йому дозволять принести свої гроші у корупційну та нереформовану Україну, — м’яко кажучи, перебільшення.

 

І підтвердження цьому — досвід наших близьких сусідів: поляків, словаків, де землі найвідчутніше подорожчали на заході, відповідно — біля німецького та австрійського кордонів. Водночас східна Малопольща і словацький район поблизу Кошице не може похвалитися ні високою ціною за гектар, ні ажіотажем серед інвесторів. 

 

При цьому згадані країни входять до ЄС, а отже, мають зрозумілу для західноєвропейців нормативну базу, порівняно якісну судову систему, що дозволяє захистити іноземні інвестиції.

 

А тому, мовляв, намагаючись захиститися від «скуповування землі», ми виглядаємо трохи смішно. Тим часом відлякуємо потенційних інвесторів і гальмуємо розвиток нашого агропромислового комплексу. 

 

Таку ж думку висловив, зокрема, експерт Анатолій Гунько. За його словами, після відкриття ринку землі потрібно внести правки в закон і скасувати згадану норму. Тим паче, що вказана норма породжує корупцію в аграрній сфері. 

За словами аграрних експертів, як тільки ідея скасування земельного мораторію отримала своє втілення, деякі аграрні холдинги придумали дотепну схему, як пристосуватися до законодавства. Вони переуклали договори оренди з людьми і продовжили їх на 25-40 років, а орендну плату підняли мінімально.

 

«При цьому, відкриваючи ринок землі, законодавець не скасував першочергове право орендаря на викуп землі. Що це означає? Я у вас орендую пай. До вас приходить інша людина і пропонує викупити землю за вигідною вам ціною, скажімо, за 5 тис. доларів.

 

Але, за чинним нині законом, ви повинні прийти до мене, орендаря, і запропонувати викупити ділянку за тією ціною, що вам назвав покупець. І я вам скажу:

 

«Та ні, візьміть 2 тис. доларів, вам вистачить, — констатує Гунько. І додає: — Без мого відома ви не можете цю угоду укласти. А покупець не купить у вас пай. Йому невигідно. Адже якщо він не ваш орендар і купить пай, то він отримає землю, обтяжену договором оренди. Тобто простими словами: договір оренди землі нікуди не дінеться навіть для нового власника». 

 

Тож власник землі, за словами експерта, втратить вигідну угоду. Адже потенційний покупець сам хоче працювати на землі, а не отримувати мізерну орендну плату, якої не вистачить навіть покрити кредит, узятий на викуп землі.

 

«Та й який банк дасть кредит на землю, якщо вона орендована третьою особою? Якщо орендар відмовляється викупити ділянку за ціною, яку просить власник, розірвати договір оренди не можна. Я вважаю, що цю норму потрібно скасувати. Якщо орендар не викупив землю, одночасно з відмовою від викупу договір оренди повинен бути розірваний. Тоді у нас буде чесний, відкритий ринок землі», — сказав експерт, додавши, що чіткі й чесні правила гри на цьому ринку приведуть до того, що обидві сторони будуть захищені у своїх інтересах.

Тим часом у Національному банку України вважають, що земельна реформа надасть додаткового імпульсу для активного кредитування агропідприємств.

 

«Національний банк долучився до зустрічі зі Світовим банком, присвяченої обговоренню процесу впровадження земельної реформи в Україні. Під час зустрічі учасники обговорили шляхи досягнення переваг земельної реформи, зокрема, збільшення кількості робочих місць та добробуту на сільських територіях, а також забезпечення захисту навколишнього середовища», —  повідомляють у регуляторі.

 

Так, особливу увагу під час обговорення було приділено питанню забезпечення доступу до фінансування малих та середніх агропідприємств. Національний банк підтримує проведення земельної реформи, адже у підсумку вона приведе до покращення умов фінансування підприємств агросектору.

 

«Ми як регулятор фінансового сектору бачимо, що відкриття ринку землі, формування ринкових цін на оренду, а згодом і купівлю землі, підвищення надійності державних реєстрів та забезпечення доступу до них фінансових установ дозволять використовувати землю як заставу», — пояснює Кирило Шевченко, голова Національного банку України.

 

За його словами, це суттєво спростить доступ аграріїв до кредитів, що позитивно вплине на розвиток малих агропідприємств та стимулюватиме зростання економіки.