До скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення залишилося трохи більше, ніж півроку.
Частина підзаконних актів, необхідних для повноцінного функціонування ринку землі, перебуває на стадії підготовки.
Втім експерти доволі часто розходяться у своїх висновках, які норми мають містити ці документи.
Чи не надто швидко ми втікаємо?
Одне з найдражливіших питань, яке перебуває у фокусі уваги аграрних експертів, — першочергове право орендаря на викуп землі. Внесення цього пункту у закон було головним чином соціальним аспектом.
Українцям, які боялися, що їхні землі після скасування мораторію скуплять загребущі іноземці, дали фору: спершу землю запропонують купити орендарям. І лише після того, як вони відмовляться, ці ділянки опиняться у вільному продажу.
Цей та й інші подібні пункти доволі гостро критикує великий аграрний бізнес. І пояснює: чутки, що великий бізнес не може дочекатися моменту, коли йому дозволять принести свої гроші у корупційну та нереформовану Україну, — м’яко кажучи, перебільшення.
І підтвердження цьому — досвід наших близьких сусідів: поляків, словаків, де землі найвідчутніше подорожчали на заході, відповідно — біля німецького та австрійського кордонів. Водночас східна Малопольща і словацький район поблизу Кошице не може похвалитися ні високою ціною за гектар, ні ажіотажем серед інвесторів.
При цьому згадані країни входять до ЄС, а отже, мають зрозумілу для західноєвропейців нормативну базу, порівняно якісну судову систему, що дозволяє захистити іноземні інвестиції.
А тому, мовляв, намагаючись захиститися від «скуповування землі», ми виглядаємо трохи смішно. Тим часом відлякуємо потенційних інвесторів і гальмуємо розвиток нашого агропромислового комплексу.
Таку ж думку висловив, зокрема, експерт Анатолій Гунько. За його словами, після відкриття ринку землі потрібно внести правки в закон і скасувати згадану норму. Тим паче, що вказана норма породжує корупцію в аграрній сфері.
Капкан для власника
За словами аграрних експертів, як тільки ідея скасування земельного мораторію отримала своє втілення, деякі аграрні холдинги придумали дотепну схему, як пристосуватися до законодавства. Вони переуклали договори оренди з людьми і продовжили їх на 25-40 років, а орендну плату підняли мінімально.
«При цьому, відкриваючи ринок землі, законодавець не скасував першочергове право орендаря на викуп землі. Що це означає? Я у вас орендую пай. До вас приходить інша людина і пропонує викупити землю за вигідною вам ціною, скажімо, за 5 тис. доларів.
Але, за чинним нині законом, ви повинні прийти до мене, орендаря, і запропонувати викупити ділянку за тією ціною, що вам назвав покупець. І я вам скажу:
«Та ні, візьміть 2 тис. доларів, вам вистачить, — констатує Гунько. І додає: — Без мого відома ви не можете цю угоду укласти. А покупець не купить у вас пай. Йому невигідно. Адже якщо він не ваш орендар і купить пай, то він отримає землю, обтяжену договором оренди. Тобто простими словами: договір оренди землі нікуди не дінеться навіть для нового власника».
Тож власник землі, за словами експерта, втратить вигідну угоду. Адже потенційний покупець сам хоче працювати на землі, а не отримувати мізерну орендну плату, якої не вистачить навіть покрити кредит, узятий на викуп землі.
«Та й який банк дасть кредит на землю, якщо вона орендована третьою особою? Якщо орендар відмовляється викупити ділянку за ціною, яку просить власник, розірвати договір оренди не можна. Я вважаю, що цю норму потрібно скасувати. Якщо орендар не викупив землю, одночасно з відмовою від викупу договір оренди повинен бути розірваний. Тоді у нас буде чесний, відкритий ринок землі», — сказав експерт, додавши, що чіткі й чесні правила гри на цьому ринку приведуть до того, що обидві сторони будуть захищені у своїх інтересах.
Селянам потрібні гроші
Тим часом у Національному банку України вважають, що земельна реформа надасть додаткового імпульсу для активного кредитування агропідприємств.
«Національний банк долучився до зустрічі зі Світовим банком, присвяченої обговоренню процесу впровадження земельної реформи в Україні. Під час зустрічі учасники обговорили шляхи досягнення переваг земельної реформи, зокрема, збільшення кількості робочих місць та добробуту на сільських територіях, а також забезпечення захисту навколишнього середовища», — повідомляють у регуляторі.
Так, особливу увагу під час обговорення було приділено питанню забезпечення доступу до фінансування малих та середніх агропідприємств. Національний банк підтримує проведення земельної реформи, адже у підсумку вона приведе до покращення умов фінансування підприємств агросектору.
«Ми як регулятор фінансового сектору бачимо, що відкриття ринку землі, формування ринкових цін на оренду, а згодом і купівлю землі, підвищення надійності державних реєстрів та забезпечення доступу до них фінансових установ дозволять використовувати землю як заставу», — пояснює Кирило Шевченко, голова Національного банку України.
За його словами, це суттєво спростить доступ аграріїв до кредитів, що позитивно вплине на розвиток малих агропідприємств та стимулюватиме зростання економіки.
