> > Полювання на вепра

Полювання на вепра

30.09.2020
Усе це сталося улітку, в день ясний,
Коли з рушницею дідусь старий
Пішов з онуком полювати,
Щоб до обіду здобич настріляти.
Брели недовго, десь годину-дві,
І раптом зупинились, побачили сліди.
Вони були біля сосни.
Недовго думаючи, старий сказав тоді:
«Ага, а ось і наш уловчик,
Неси рушницю, хлопчик!»
Чекаючи онука ось так хвилин десь п’ять,
Наш дід почав потроху нервувать.
Від усієї метушні
У нього закрутило в животі.
«Оце так-так, — старий сказав. — 
Чи то від нервів,
Чи від вчорашнього узвару?
Не думав я, що він великого завдасть удару...»
І у кущі швиденько поскакав,
А там капець його чекав.
В кущах великий вепр спав.
Задкуючи потроху (без штанів),
Наш дід на кабанячу спину сів.
Свиня підскочила та полетіла,
Усенький шлях вона кряхтіла.
Наш дід спочатку аж злякався,
Та потім за свинячі вуха взявся.
І став він вепром керувати,
Щоб до села свиню ту спрямувати.
Та до хатини залетів,
Усе навколо потрощив.
«Ану свиното, зупинись,
Оно вже бабка йде, дивись!».
Стара із сковорідкою ішла,
Побачила, що коїться,
По голові свині тій як дала!
Чудова рулька з кабана
Нагодувала пів села.
 
Павло МІШИН, 13 років 
Василівка, Запорізька область 
Друкована версія

Cтатті по темі