Всеукраїнський конкурс молодих композиторів імені Бориса Лятошинського — новий кейс Міжнародного Kharkiv Music Festу, що після успішного минулорічного дебюту вочевидь став його постійним резидентом.
Патрон змагання молодих талантів, чиє прізвище винесено в назву конкурсу, цьогоріч ювіляр: вшановується 125-ліття Бориса Лятошинського, що дає шанси амбітному і дуже корисному проєкту потрапити в перші рядки новин у царині академічної музики.
«З-помiж найвидатніших українських композиторів Лятошинського можна без перебільшення назвати титаном вітчизняної музичної спадщини, — коментує директор конкурсу Іван Пахота. — За часи радянського минулого України ім’я і значення Лятошинського було змаргіналізоване і фактично принижене. Нашим завданням є популяризація творчості Майстра: українські молоді митці мають знати про цього композитора значно більше, ніж його фото на стінах музичних шкіл».
Основне завдання конкурсу — створення мистецького простору і можливостей реалізації у майбутньому молодих композиторів. Минулого року до розгляду членами журі було допущено 55 робіт, а саме — 33 партитури у молодшій групі та 22 партитури у старшій.
Наймолодшій учасниці конкурсу було всього 10 років. Незважаючи на те, що конкурс проводили вперше, йому вдалося отримати всеукраїнський масштаб. Твори надходили з усіх куточків країни: Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцька, Маріуполя, Запоріжжя, Покровська, Кривого Рогу й інших міст.
На галаконцерті переможців першого конкурсу голова журі Алла Загайкевич казала: «Я не можу точно погодитися з тим, що ці твори — експерименти, які будуть зрозумілі наступним поколінням. Я думаю, що цей експеримент колись почав Лятошинський, і кожен учасник цього конкурсу встановив свій контакт iз його творчістю, намагався зрозуміти, хто є для нас Лятошинський, хто він є для кожного українського музиканта. Для всієї України в якийсь час актуалізувався Лятошинський як композитор, актуалізувався той його експеримент вічної відповідальності композитора. За його власну творчість, за його власний голос, за ту композиторську лінію, яка не повинна зупинитись».
Лауреати другого конкурсу так само візьмуть участь у галаконцерті. Він відбудеться у рамках фестивалю Kharkiv Music Fest 7—25 квітня 2021 року.
Конкурс молодих композиторів відрізняється не тільки великим призовим фондом (для переможців передбачені грошові премії: від 200 до 500 євро у молодшій групі та від 500 до 1000 євро — у старшій) і можливістю почути свій музичний твір у виконанні світових музикантів та колективів, а й міжнародним складом журі. Еуґеніуш Кнапік (Катовіце, Польща) — провідний педагог iз композиції у Польщі.
Він, будучи абсольвентом Генріка-Міколая Ґурецького та Олів’є Мессіана, є беззаперечним авторитетом як теоретик сучасної світової музики й автор видатних монументальних творів.
Олександр Щетинський (Харків, Україна) — один із ключових українських композиторів сучасності, на його рахунку сім опер і більш як сотня музичних творів, серед яких є навіть саундтреки до фільмів.
Олександр Ґрінберґ (Дюссельдорф, Німеччина), що має потужне харківське коріння, а нині викладає музичну теорію та фортепіано у приватній музичній школі Марини Хейфец у Дюссельдорфі. У його творчому доробку — оркестрові, камерні та хорові твори, опуси для різних інструментів соло, його музика звучить на престижних музичних фестивалях по всьому світу.
Микола Гобдич (Київ, Україна) — хоровий диригент, засновник і керівник муніципального Камерного хору «Київ», лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України.
Й Алла Загайкевич (Київ, Україна) — фахівець у галузі акустичної та електронної музики, педагог, її твори вирізняють передовсім полікультурність i мистецький космополітизм, поєднання непоєднуваного, відхід від мейнстрімних тенденцій.
Цікавою відмінністю цього конкурсу від інших є те, що він анонімний — усі роботи подаються під псевдонімами. До участі у конкурсі запрошуються громадяни України, яким на час його проведення виповниться не більше 17 повних років у молодшій групі та 18-33 роки — у старшій, відповідно. Цей віковий ценз було розширено, враховуючи досвід минулорічного, першого конкурсу.
Професор Еуґеніуш Кнапік, керівник кафедри композиції і теорії музики в Музичній академії ім. Кароля Шимановського в Катовіцах, котрий, як і Алла Загайкевич, буде другий рік у журі, сказав:
«Щиро тішуся, що став членом журі цього прекрасного Конкурсу молодих композиторів, які, як показав результат, уже зовсім не є дітьми. Коли дізнався, що на конкурс Лятошинського учасники подаватимуться через мережу інтернет, а звіти з оцінками членів журі так само — з радістю захотілося посісти місце члена журі; в іншому випадку, напевне, я відмовився б. Такий спосіб роботи журі є максимально прозорим і об’єктивним: ми не знали ні імен, ні року народження, ні навіть статі автора. У цілому можу сказати, що українська молодь є дуже креативною, і твори, які я судив, були непоганими. Подекуди дуже добрими. В більшості з них бачу сильний вплив творчості Шостаковича та Лятошинського, що мене не дивує».
Для молодшої групи має бути поданий твір для голосу і фортепіано, тривалістю 8-12 хвилин. Для старшої — твір для змішаного хору a capella тривалістю 12-18 хвилин.
Твори в обох групах мають бути створені на слова українських авторів українською мовою, список яких буде подано в умовах конкурсу, розміщених на сторінці kharkivmusicfest.com в розділі «конкурс композиторів». До участі в конкурсі допускаються твори, які були написані не раніше 2016 року. Один конкурсант може подати не більше двох творів.
Конкурс не має вступного внеску, всім учасникам гарантуються рівні права та можливості. Для участі в конкурсі потрібно заповнити онлайн-форму згоди на участь у конкурсі.
«Ідея проведення цього конкурсу в моїх думках майоріла вже давно, — розповідає Іван Пахота. — У світі є чимало подібних конкурсів, які орієнтовані на молодь-резидентів своїх держав. В Україні теж є багато обласних, місцевих композиторських конкурсів, але вони орієнтовані на вже конкретно визначених конкурсантів, і часто на їхнiх викладачів: і про справедливість, і прозорість тут не йдеться. Крім того, наша молодь не сприймає композицію як фах, можливість в майбутньому самореалізуватись у цій царині. Конкурс Лятошинського має на меті підтримати і дати поштовх до професійного майбутнього українських композиторів».
