Інавгурація чи злодійський «сходняк»? Лукашенко окупував посаду президента, попри протести виборців

Олександр Лукашенко 23 вересня пройшов церемонію інавгурації президента у Мінську.

 

 

«Поклавши праву руку на Конституцію, Олександр Лукашенко склав присягу білоруською мовою. Потім він підписав акт про складання присяги, після чого голова Центральної комісії Білорусі з виборів та проведення республіканських референдумів Лідія Єрмошина вручила Олександру Лукашенку посвідчення президента Республіки Білорусь», — йдеться в повідомленні білоруської державної інформагенції БелТА, розповсюдженому вже після проведення церемонії. 

 

За цими даними, інавгурація відбулася у Палаці незалежності в білоруській столиці.

 

У своїй інавгураційній промові Лукашенко заявив, що дає «клятву на вірність Батьківщині і народу з особливим почуттям» і пообіцяв зробити все, аби білоруський народ не пошкодував про свій вибір.

 

Глава держави також заявив, що єдиною формулою виживання Білорусі є сильна влада, вірність курсу і підтримка громадян. За його словами, Білорусь стала єдиною країною, де «кольорова революція» провалилася. Це вибір народу, який «не хоче втратити країну».

 

Церемонію інавгурації заздалегідь не анонсували, а її проведення тримали в таємниці. Але вранці 23 вересня силовики перекрили центр Мінська та оточили Палац незалежності і на запитання очевидців, з якого приводу обмеження, не відповідали.

 

Відповідно до закону «Про президента Республіки Білорусь», церемонія складення присяги повинна транслюватися по республіканському телебаченню і радіо, але під час інавгурації державними телеканалами йшли серіали.

 

На сам захід були запрошені кілька сотень людей, серед них — вищі посадові особи, депутати Палати представників і члени Ради Республіки, вищі військові, керівники дер­жавних органів та організацій, представники провладних засобів масової інформації, діячі науки, культури, спорту та інші найближчі прислужники режиму Лукашенка.

 

На інавгурацію не запросили представників дипломатичного корпусу, навіть посла союзної з Білоруссю Російської Федерації, яка підтримує режим Лукашенка. Вона відбулася без духовних лідерів, без представників громадських організацій, без загальнодержавної телетрансляції та оркестру.

 

«Лукашенко позбавлений легітимності і цією церемонією ніяк її не набуває», — зазначає в інтерв’ю RFI (Міжнародному французькому радіо) представник Координаційної ради опозиції, старший аналітик Центру європейської трансформації політолог Андрій Єгоров, який недавно відсидів 10 діб арешту за «участь у несанкціонованій акції». — Це дійство не робить його легітимним. Як таємна сходка і коронація на ній може взагалі вплинути на настрої народу? Йому відмовлено в довірі з дня виборів, які 80 відсотків суспільства вважає фальшивими, а отже, й інавгурація теж фальшива, незаконна. Це справді схоже на сходку об’єднаного злочинного угруповання. Лукашенко боїться навіть представників найближчого кола лояльних державних структур туди покликати, побоюється, що інформація вийде на публіку, тому змушений діяти максимально таємно і швидко», — оцінює поведінку диктатора Андрій Єгоров.

 

На думку політолога, Лукашенко таким чином демонструє, що має намір іти до кінця і не здаватися, а до брязкання зброєю зараз додасться брязкання цією інавгурацією. Але що далі? Що він зможе зробити з протестами, які не показують ознак затихання? Все залежить від білоруського народу, від кількості прихильників змін. Він уведе військовий стан? Це ризикований крок, коли проти тебе більшість людей», вважає Андрій Єгоров.

 

Експолітв’язень, голова правозахисного центру «Вясна» Алесь Беляцький вважає, що Лукашенко потрапив у безвихідну ситуацію, коли особливого вибору в нього не лишалося. «Або проводити інавгурацію відкрито і чекати в гості 200-тисячну демонстрацію протесту, або діяти ось так: таємно, як злодій уночі, швидко провести сходняк, щоб ніхто й оком не встиг моргнути», — написав правозахисник на своїй сторінці у «Фейсбуці».

 

Економіст Ярослав Романчук, кандидат у президенти-2010, пише: «Таємна інавгурація Лукашенка — це похорони політика Лукашенка, народного керівника 1990-х. Приховати від народу момент вступу на таку посаду — це спроба впоратися зі своїм страхом і приреченістю. Лукашенко остаточно втратив віру. Він втратив орієнтацію, спопелив ідеали, якщо вони у нього були. Він своїми руками створив собі кільце ворогів. Він покриває брехню і насильство. Він руйнує віру і любов. Дуже скоро історія вкаже йому прямий шлях до забуття».

 

На думку Андрія Єлісєєва, аналітика дослідницького центру Eurasian States in Transition, «швидка секретна процедура інавгурації — підтвердження того, що правитель дуже не впевнений у злагодженості «вертикалі влади» і побоювався, що в будь-який момент критична маса чиновників почне робити небезпечні заяви і відколюватися на підтримку Координаційної ради. Втім легітимність Лукашенка  настільки низька, що його формальний вступ у новий термін навряд чи в змозі принципово приструнити «вертикаль». 

 

Термін інавгурації, визначений Конституцією, спливає 5 листопада, але Лукашенко вирішив прискорити хід подій, бо відчуває, що влада вислизає з його рук. Білоруське суспільство відреагувало на таємну церемонію не тільки мемами в соцмережах: мирні акції протесту одразу після повідомлення про інавгурацію розпочалися в мікрорайонах Мінська, автомобілі сигналили, приватні підприємства заявили про скорочений робочий день «з приводу свята», також і державні підприємства у центрі столиці відпускали своїх співробітників до закінчення робочого дня. Увечері 23 вересня о 18-й годині розпочалася акція непокори, оголошена Координаційною радою.

 

Ще до початку цієї акції силовики взялися жорстоко придушувати перші спонтанні протести. В хід було пущено водомети з помаранчевою фарбою, щоб безпомилково виявляти «кольорових» та пакувати ними автозаки. У середу ввечері співробітники силових структур почали відтісняти протестувальників від музею Великої вітчизняної війни і затримувати деяких з них.

 

За даними «Інтерфаксу», на площі перед входом до музею біля стели «Мінськ місто-герой» перебувало близько півтора-двох тисяч людей. До стели стягнули військових, які відтіснили людей на проїжджу частину проспекту Переможців. На проспект вийшли люди в чорному камуфляжі і почали затримувати протестувальників. Протестні акції почались також у Бресті та Могилеві. За повідомленням tut.by, у Бресті люди намагаються не збиратися великими групами, багато демонстрантів вдягли картонні корони.

 

Відразу після інавгурації Німеччина, Словаччина, Литва, Латвія і Естонія відмовилися визнавати Лукашенка легітимним президентом Білорусі. До цього списку згодом додалися США, Канада та Україна. Очікується, що найближчим часом про це заявлять і деякі інші країни ЄС. «Президентські вибори в Білорусі не були ні вільними, ні справедливими. Результат виборів є незаконним. Ніяка церемонія — помпезна або секретна — не змінить цього незаперечного факту і не створить ілюзію законності. Я закликаю організувати нові вибори на основі діалогу з громадянським суспільством і спостерігачами ОБСЄ», — заявив президент Литви Гітанас Науседа.