Анатолій Кудін: «Вступ на ІТ-спеціальність — чудова інвестиція в майбутнє»

Сучасні комп’ютерні технології настільки глибоко ввійшли в усі сфери нашого життя, що опановувати їх діти починають уже з молодших класів. Відповідно потреба в хороших учителях зростає.

 

 

Про навчання на факультеті інформатики НПУ імені М. П. Драгоманова, де готують не тільки хороших викладачів, а й інженерів, говоримо з його деканом, доктором фізико-математичних наук, професором Анатолієм Кудіним. 

—Анатолію Петровичу, спеціальність «Комп’ютерні науки» напрямку «Інформаційні технології» уже який рік поспіль займає чільне четверте місце за популярністю серед українських абітурієнтів.  Як гадаєте, чому освіту в галузі інформаційних технологій називають вигідною інвестицією в майбутнє? І чи не буде згодом такої ситуації, як свого часу з юристами й економістами?

 

— Великий попит у 2000-х роках на юристів та економістів був викликаний тим, що таких спеціалістів не вистачало саме в той час, коли Україна переходила від соціалістичної до ринкової економіки. Цей час закінчився, вакансії заповнились, і ажіотаж у підготовці спав. 

 

Зі спеціалістами в ІТ-галузі ситуація кардинально відрізняється. Вони є затребуваними для науково-технічного прогресу суспільства. А він ніколи не зупиниться, тому й потреба в таких спеціалістах буде завжди.

 

Тим більше інформатизація починає проникати в усі сфери діяльності й життя людини, не тільки в економіку чи юриспруденцію. Розвиваються технології, і це потребує підготовки нових ІТ-спеціалістів для нових галузей. Тому вступ на навчання за цим напрямом — чудова інвестиція в майбутнє дитини.

 

У цьому можна переконатись, порівнявши вартість навчання на платній основі на спеціальності «Комп’ютерні науки» з місячним заробітком програміста по закінченні вишу. Отримавши диплом спеціаліста ІТ-галузі, за півтора-два місяці роботи дитина зможе компенсувати витрачені гроші за свої чотири роки навчання. І я не голослівний, це реальність наших випускників.

 

 

 

—У 2011 році до вашого факультету ввійшли структурні підрозділи Інституту дистанційного навчання. Розкажіть, будь ласка, на якій стадії розвитку ця форма навчання у НПУ імені М. П. Драгоманова. Нині це чи не найактуальніша тема в усьому світі у зв’язку з карантинними обмеженнями. Як ви оцінюєте цей вид навчання у порівнянні, наприклад, зі звичним для нас очним? 

 

— Розробкою нових технологій навчання ми займались активно ще задовго до карантину, і це зрозуміло, оскільки наш університет насамперед педагогічного спрямування. Крім того, відповідно до нового переліку форм навчання у ЗВО, затвердженого  новим Законом України про вищу освіту, на факультеті вже 7 років використовується змішана форма навчання (blended learning): денна або заочна форма з поєднанням інформаційних (дистанційних) технологій.

 

Тобто ми маємо повністю оцифроване навчально-методичне забезпечення, зокрема і для користування на смартфонах. І викладачі могли працювати як в онлайн-, так і в офлайн-форматах навчання. Тому, коли були прийняті карантинні обмеження в державі, факультет без проблем перейшов від традиційної очної форми навчання (чи стаціонару, як часто її називають) на нову — денну з використанням інформаційних технологій. 

 

Відправною точкою в розгортанні навчального процесу все ж залишився розклад, згідно з яким проводились заняття зі студентами. Розклад у нас також електронний, інтерактивний: клікнувши на назву заняття, можна перейти до електронного навчального курсу для офлайн-навчання в LMS-системі MOODLE або до засобів онлайн-комунікації з викладачем. Електронний розклад — це наша власна програмна розробка, яка на міжнародній виставці «Інноватика в освіті» в 2017 році завоювала золоту медаль.

 

На мою думку, використання дистанційних технологій в освіті, принаймні у закладах вищої освіти, де навчаються майже дорослі люди, практично не впливає на її якість за винятком деяких спеціальностей (наприклад, медицини чи хореографії). Але тут на перше місце виходить питання мотивації студента самостійно віддалено працювати. А от використання дистанційних форм навчання у початковій і середній школі, вважаю, треба сприймати як форсмажорну ситуацію, адже вона не створює необхідних умов для соціалізації дітей.

—Наскільки мені відомо, найпопулярнішими в цифровій галузі на ринку праці є інженери-програмісти. Тобто ваші спеціальності якраз у тренді?

 

— Так, наприклад, наш факультет першим в Україні серед факультетів педагогічних університетів відкрив інженерні спеціальності напряму підготовки «Інформаційні технології». В останні десятиліття в освіті сталися суттєві зміни, пов’язані винятково з розвитком інформаційних технологій. Однак фахівців із розробки і тестування інформаційних технологій для освітньої галузі не готує жоден заклад вищої освіти.

 

А ми створили таку спеціальність та акредитували її. І тепер готуємо спеціалістів, яких можна залучати також до розробки інформаційних систем в освіті. У нашому університеті є велика кількість методичних кафедр, які займаються освітніми технологіями, є майданчики для експериментів (школи, де проходять практику наші студенти), є 19 спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій з освітніх наук. Тепер ми готуємо власних розробників освітніх комп’ютерних технологій з великого спектра педагогічних спеціальностей (у нас їх близько 100).

 

Але ми на цьому не зупиняємося і намагаємося експериментувати та поєднувати інші галузі з інформаційними технологіями для ефективнішої і продуктивнішої їх роботи. Перспективною нині виглядає спеціальність «Прикладна (комп’ютерна) лінгвістика» на базі англійської філології — поєднання кваліфікацій філолога і програміста прикладних програм.

 

Кафедри факультету здійснюють практичну підготовку студентів (написання курсових, дипломних, магістерських робіт), спрямовуючи її на виконання замовлень та проєктів, необхідних для розвитку нашого університету та ініційованих його внутрішніми підрозділами.

 

Координуючи роботу через Центр цифрових технологій навчання, студенти виконують технічні завдання, які вирішують реальні проблеми функціонування факультетів. Цим процес практичної підготовки максимально наближається до умов реального процесу проєктування та розробки програмного забезпечення, що надає студентам необхідний досвід.

 

Звичайно, студенти наших ІТ-спеціальностей проходять також практику, а потім можуть влаштуватися на роботу в провідних ІТ-фірмах, з деякими з них у нас підписані угоди про співпрацю (Microsoft, Sigma, Diceus, Дюна-Юніон, Support Your App, «Самсунг», «АДАМАКС», «Автосоюз» та ін.).

 

Ми відкриваємо лабораторії цих фірм з їхньою потужною технікою на території нашого університету. Провідні фахівці з фірм-партнерів проводять нашим студентам спеціальні майстер-класи на теми, пов’язані з новітніми технологіями, особливо актуальними сьогодні, наприклад  Kanban, fixed-gdx, AndEngine, AWS, Djaingo, AJAX та ін. У такий спосіб досягаємо найміцнішого зв’язку між змістом навчання і сучасним виробництвом.

 

Нещодавно ми підписали угоду про співпрацю з провідною у світі ІТ-компанією EPAM Ukraine. Вона належить до чотирьох світових лідерів із розробки програмного забезпечення. У межах цієї угоди у нас з’явилася «Лабораторія EPAM Ukraine у НПУ» з сучасною комп’ютерною технікою. Потужні процесори робочих станцій дозволяють використовувати всі існуючі на ринку сучасні програмні продукти. 

 

—Ви, очевидно, цікавитесь, як складається кар’єра ваших випускників, де вони реалізовують здобуті під час навчання навички? 

 

— Не тільки цікавимось, а й допомогаємо всім випускникам знайти перше робоче місце. У нас кожна кафедра закріплена за випусковою спеціальністю. Вона відповідає за набір, навчання і перше працевлаштування. Останнє — це велика сучасна проблема: на фірми випускників вишів не беруть без стажу роботи, а стажу немає, бо не беруть на роботу.

 

Щоб розірвати це «закнене коло», у нас на старших курсах існують виробничі практики в ІТ-фірмах. І якщо старшокусник знайшов роботу за фахом, ми його переводимо на спеціальну форму навчання, коли він може не відвідувати аудиторні заняття, а перебувати на першому робочому місці. Проте це не означає, що він не навчається. Він готується самостійно і складає всі необхідні завдання, заліки та екзамени у визначений йому час. Але паралельно отримує практичні вміння та стаж роботи. 

—Які значимі проєкти вашому факультету вже вдалося реалізувати, а які ще б хотілося?

 

— Один із реалізованих — науковий проєкт ERASMUS «Energi» (2014-2017 рр.), завдяки якому було профінансовано шестимісячне стажування 6 викладачів і 5 студентів факультету в провідних університетах Європи в Монпельє (Франція), у Гротінгемі (Нідерланди) та Таллінні (Естонія). 

 

Ми також продовжуємо реалізовувати й розвивати унікальний міжнародний освітній проєкт «Українську мову у світ», у межах якого протягом уже 6 років навчають української мови іноземних громадян у мережі 10 закордонних центрів дистанційного навчання онлайн. Це величезна підтримка для нашої української діаспори, яка наразі не хоче втратити зв’язок із материковою Україною, прагне зберегти українську мову, культуру та традиції. Вони відчувають колосальну потребу в цьому. 

 

Серед локальних, внутрішньоуніверситетських, проєктів варто назвати «Електронну педагогіку», що стосується інформатизації структурних підрозділів. Зокрема, було успішно проведено перший початковий етап комплексної інформатизації організації навчального процесу на інших факультетах університету, що передбачав створення віртуальних навчальних середовищ на сайтах семи факультетів — фізико-математичному, природничо-географічному, фізичного виховання та спорту, української філології, іноземної філології, політології та права, факультеті мистецтв.

 

Крім того, факультет в університеті є координатором проєкту, в межах якого було створено «Електронну бібліотеку НПУ» з 3500 примірників оцифрованих книг, а також університетський портал, який складає 40 сайтів усіх підрозділів університету.

 

Ми також розробляємо й реалізовуємо спільні міжфакультетські інноваційні проєкти на базі ІКТ. Так, спільно з факультетом фізичного виховання і спорту створено навчально-методичну розробку «Електронний журнал з фізичної культури для 5-9 класів», яка отримала золоту медаль на Міжнародній освітній виставці «Інноватика в освіті 2018».

 

За участю факультету інформатики на факультеті іноземної філології реалізована нова форма проведення вступних випробувань до магістратури з іноземних мов — серверне комп’ютерне тестування. Розпочалась розробка словників на базі лінгвістичних корпусів.

 

Факультет повністю забезпечує методичний супровід навчального плану навчання студентів бакалаврату з нової проліцензованої спеціальності «Прикладна лінгвістика». На факультеті створено ІТ-Академію Microsoft, що дозволяє повністю забезпечити комп’ютерний парк в університеті ліцензійними програмами. 

 

Серед планів на майбутнє — отримання міжнародних грантів і проєктів для оснащення програмним і апаратним забезпеченням навчального процесу; розширення програм мобільності студентів факультету інформатики з метою підготовки власних фахівців міжнародного рівня; впровадження елементів електронного документообігу між службами і підрозділами факультету; викладання фахових дисциплін англійською мовою; відкриття закордонних локальних центрів дистанційного навчання в Австралії, Канаді та Латинській Америці; розвиток системи дистанційного онлайн-навчання на курсах із підготовки до ЗНО випускників середніх шкіл, зокрема й інтернатів для дітей-сиріт Канева, Городні, Бердичева і т.д. 

 

 

—Вступна кампанія триває і буде для абітурієнтів ще друга сесія подачі заявок на вступ, тому розкажіть, будь ласка, на які спеціальності ви запрошуєте випускників і які кваліфікації вони в результаті здобудуть.