Щеплення проти занепаду: який додатковий шанс на відновлення після коронакризи отримала Україна

Світова економіка ніяк не може знайти вихід з економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Найімовірніше, що далі буде тільки гірше.

 

 

Втім економісти стверджують: перезавантаження світу після винайдення вакцини і завершення пандемії може бути на користь деяким державам, що розвиваються. Україна — у їх числі. 

Провідні західні експерти сходяться на думці: масова вакцинація від коронавірусу у світі, яка може початися не раніше середини 2021 року, сама по собі не допоможе швидко подолати економічні наслідки пандемії.

 

Таку думку висловив економіст Уорвік Маккіббін з Інституту Брукінгса та Австралійського національного університету. При цьо­му втрати світової економіки до 2025 року можуть становити 35 трильйонів доларів.

 

За словами Маккіббіна, сьогоднішня ситуація зі світовою економікою затьмарюється тривалою пандемією і тим, що спалахи коронавірусу продовжують виникати в усьому світі. 

 

«Потрібно зробити щеплення досить великій кількості населення, перше ніж економічні витрати почнуть знижуватися», — сказав Маккіббін.

 

Його колеги при цьому наголошують: можливий колапс економіки у тому випадку, якщо держави не продовжать політику фіскальної підтримки бізнесу.

 

На думку впливового американського видання «Блумберг», головна проблема сьогоднішнього дня в економіці — це не стан банківської системи чи турбулентність на фондовому ринку, а продовження поширення вірусу, який несподівано виникає у різних місцях земної кулі. 

 

З особливим песимізмом аналітики дивляться на зимовий сезон 2020-2021 років. Адже, як передбачається, майбутня зима може спровокувати чергову хвилю вірусу: оскільки, з одного боку, весь світ іще чекає вакцину, з другого, цей період традиційно характеризується сезонними захворюваннями. Які можуть накластися на пандемію. 

 

Водночас державна підтримка робітників і банківський мораторій на повернення позик у цей час закінчуються. А напруга між США і Китаєм може загостритися напередодні президентських виборів у листопаді і підірвати довіру до бізнесу.

 

«Ми спостерігали пік падіння економіки у травні. Сьогодні цей імпульс трохи згасає», — сказав Йоахім Фелс, радник із питань глобальної економіки в Pacific Investment Management Co, але при цьому зазначив: підстави для оптимізму залишаються. Хоча їх і небагато. 

Міжнародне рейтингове агентство «Фітч рейтингс» трохи поліпшило прог­ноз для світового ВВП на 2020 рік. І при цьому відзначило: відновлення економічної активності після безпрецедентно важкої кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, відбувається навіть швидше, ніж очікувалося.

 

Але при цьому темпи відновлення економіки можуть знову сповільнитися. Так, світовий ВВП у нинішньому році, за їхніми прогнозами, знизиться на 4,4%. При цьому ще у червні очікувалося падіння на 4,6%.

 

«Китай уже повернувся до докризового рівня ВВП, і показники роздрібних продажів у США, Франції і Великобританії перевершують лютневі рівні, проте ми сумніваємося, що можна очікувати V-подібного відновлення економіки, — відзначив головний економіст «Фітч рейтингс» Брайан Култон. — Серйозні проблеми з безробіттям у Європі ще попереду, компанії скорочують капіталовкладення, і заходи соціального дистанціювання продовжують обмежувати приватне споживання».

 

При цьому агентство поліпшило прогноз для США на 2020 рік: ВВП країни, за їхніми оцінками, знизиться на 4,6%, а не на 5,6%, як очікувалося в червні. Прогноз зростання китайської економіки на цей рік іще в кінці липня був підвищений до 2,7% з очікуваних у червні 1,2%.

 

Натомість прогноз зниження ВВП єврозони на нинішній рік погіршили до 9% з 8%, Великобританії — до 11,5% з 9%, для ринків, що розвиваються (без урахування Китаю), — до 5,7% з 4,7 %. Такий песимізм до ринків «третього світу» пояснюють насамперед зміною прог­нозу падіння ВВП Індії в нинішньому фінансовому році, що завершується в березні 2021 року: до 10,5% з очікуваних раніше 5%.

 

«Ми не очікуємо, що нинішні темпи відновлення економіки збережуться в найближчі місяці, оскільки позитивний імпульс, пов’язаний зі скасуванням карантинних заходів, слабшає, проблеми ринку праці обмежують споживчі витрати, в той час як компанії скорочують капіталовкладення, — зазначає Култон.

 

— Крім того, оскільки поширення коронавірусу, як і раніше, не взято під контроль, тривале соціальне дистанціювання і відповідні обмеження стримуватимуть економічну активність».

Не кращою виглядає і ситуація в економіці України. За оперативними даними Державної служби статистики, зниження ВВП України в другому кварталі 2020-го становило 11,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

 

Зниження промислового виробництва за січень-липень становило 7,7%. Інфляційна динаміка як на споживчому ринку, так і у виробничому секторі підтверджує глибину кризових явищ, пов’язаних зі стійким зниженням попиту в економіці. 

 

Як констатує голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин, при цьому споживча інфляція у липні вже другий місяць поспіль залишалася на рівні 2,4% в річному вимірі, тобто майже вдвічі нижчою від інфляційної мети Національного банку.

 

І навіть ниж­чою від нижньої межі діапазону допустимих відхилень від цільового значення — з січня 2020 року. Індекс цін виробників промислової продукції в липні знизився на 7,7% у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

 

Тим самим посилюючи вплив негативних процесів у промисловому виробництві. Як наслідок, капітальні інвестиції підприємств у першому півріччі 2020 р. були на 30% нижчими, ніж за відповідний період минулого року.

 

Водночас, за словами Данилишина, незважаючи на продовження кризових явищ, виконання дохідної частини Дер­жавного бюджету здійснюється з перевиконанням планових показників. Зокрема, у серпні позапланові податкові надходження склали понад 14 млрд грн, що становило додаткові 33,2% до плану. 

 

«У цілому ж у січні-серпні фактичні надходження податків і зборів перевищили планові на 5,1%, що дозволило скоротити відставання виконання Державного бюджету від річного плану до 2,8%, тобто менше 20 млрд грн. Це дозволяє сподіватися, що за підсумками року Державний бюджет буде виконано у повному обсязі», — каже голова Ради НБУ.

Не має бути особливих проблем і з міжнародними резервами. «Активна боргова політика Міністерства фінансів дозволила акумулювати на рахунках уряду достатньо коштів в іноземній валюті для погашення другої серії облігацій зовнішньої державної позики, випущених при реструктуризації в 2015 році.

 

Загальна сума платежу склала понад 2 мільярди доларів, у тому числі погашення єврооблігацій на суму майже 1,7 млрд доларів і 0,4 млрд доларів процентних виплат за єврооблігаціями з терміном погашення в 2020–2027 роках. До кінця року залишок валютних платежів за державним боргом становить близько 1,6 млрд доларів», — констатує Данилишин, зазначаючи, що для зниження вартості державних запозичень в іноземній валюті необхідно підвищити міжнародні кредитні рейтинги України, які зараз, за результатами переглядів у березні-вересні 2020 року, провідних рейтингових агентств, перебувають у категорії спекулятивних цінних паперів із рейтингом B зі стабільним прогнозом, до інвестиційного рівня. 

 

У свою чергу, як вважає економіст, для здешевлення державних запозичень у національній валюті потрібна активна політика Національного банку з управління прибутковістю на ринку гривневих ОВДП.

 

«Банківське кредитування поступово відновлюється. У липні зростання корпоративних кредитів банків склало 2,3%, домашніх господарств — 1,4%. З початку року зростання кредитів склало 4,6% і 2,1% відповідно. Закріпленню цього тренду сприяли високі показники достатності капіталу банків і заплановані зміни в банківському регулюванні, спрямовані на підвищення гнучкості банків щодо оцінки ризиків за кредитними операціями», — вважає Данилишин.

 

За його словами, збільшення доступності фінансування інвестицій і оборотних коштів підприємств сприятиме розширенню ємності внутрішнього ринку і його привабливості для іноземних інвесторів. Це, в свою чергу, дозволить зламати негативний тренд до відтоку прямих іноземних інвестицій з України, що триває з січня 2020 року і за підсумками 7 місяців поточного року вже призвів до вилучення прямих іноземних інвестицій в обсязі майже 3,2 млрд доларів.

Тим часом вітчизняні експерти заявляють: економічна криза, у тому числі й «коронавірусна», — це чудова нагода внести зміни у порядок денний цілої низки країн. У тому числі й нашої.

 

Як заявив економічний експерт Олексій Кущ, найбільший урок, який ми могли б винести, — це розуміння того, що світова політико-економічна парадигма дуже змінилася.

 

«Причому вона змінилася не просто щодо технологічного устрою, глобальних ланцюжків створення додаткової вартості. Провідні світові економісти зараз говорять про те, що капіталізм у тому вигляді, в якому він зараз існує, підійшов до своєї інституційної кризи. Світова економіка переходить до формату посткапіталізму, в якому вирішуватимуть, зокрема, проблеми нерівності, диспропорцій. Тобто світ іде від систем, які нам нав’язували останні 20 років у рамках неоліберального дискурсу, і переходить до систем, які у нас були і ще збереглися», — стверджує експерт. 

 

Серед галузей, які завдяки коронакризі можуть отримати поштовх для свого розвитку, він називає медицину та освіту. Скажімо, за його словами, в США сьогодні обговорюють необхідність переходу до мобілізаційної медичної системи, яка може лікувати велику кількість людей.

 

«Це те, що було у нас, — зазначає Кущ. — Така медицина в Китаї допомогла їм швидко впоратися з пандемією. З огляду на те, що біологічна загроза, як вважається, буде актуальною в найближчі 40-50 років, це дуже важливий формат».

 

Те саме стосується освітньої системи: вузька спеціалізація і комерціалізація процесу навчання, на його думку, освіти вже не працюють.

 

Натомість світ переходить до періоду розмитих економічних циклів, коли через кілька років може зникнути низка професій, які важливі зараз.

 

Натомість зростатиме важливість системи освіти загального доступу, яку фінансує держава, також зростатиме важливість універсальної освіти.

 

«Все це було і ще не зовсім зруйновано у нас. Сьогодні ж виходить, що всі вже йдуть із ярмарку, причому не просто йдуть, а мчать, а ми до сих пір ідемо на ярмарок. Якщо ми вчасно побачимо цей процес і розвернемося на 180 градусів, ми опинимося попереду всіх, — резюмує експерт. — А якщо не зуміємо, то зустрічний натовп нас просто знесе». 

 

Експерти також вказують на такі додаткові можливості, як фактична легітимізація дистанційної освіти. Колись такі методи вважали чимось несерйозним, але час змінився, і разом з ним змінилося ставлення.

 

Проте онлайн не лише навчаються, а й працюють. Чимало структур, які раніше не могли й подумати, що такий підхід узагалі можливий, уже сьогодні заощаджують величезні кошти на оренді офісів, відправивши своїх працівників додому. 

 

Це значно прискорить також перехід на електронний документообіг, адже повна відмова від паперових документів, які колись вважалися неодмінним атрибутом «серйозного» підходу до роботи, сьогодні сама постукала у двері численних офісів та компаній. 

 

Як прогнозують експерти, світ після кризи 2020 року зміниться докорінно, іншим буде і бізнес, економіка. Якщо Україна вчасно зрозуміє своє місце у цьому процесі, ми зможемо швидко зайняти значно вигідніше місце у світовій ієрархії, мов у настільній грі одразу перескочити через кілька ходів уперед.

 

Усі можливості для цього сьогодні Україна має. Залишилося «небагато» — зуміти хоча б раз скористатися своїм історичним шансом. 

 

Раніше у нас це не виходило. Будемо сподіватися, що період танців на граблях для наших співвітчизників уже завершився.