Врятувати Ірпінь: вiдома рiчка на Київщині катастрофiчно мiлiє

Становище багатьох річок України викликає серйозне занепокоєння.

 

 

Наприклад, притока Дніпра Ірпінь міліє і заростає ряскою.

 

 

На початку вересня в приміщенні Ірпінської міськради відбувся «круглий стіл» на тему «Відновлення річки Ірпінь». 

 

 

Начальник Ірпінського міжрайонного управління водного господарства Андрій Забуга охарактеризував стан річки і відповів на запитання присутніх.

 

Першого удару по річці завдало будівництво інженерно-меліоративної системи, яке проводилося під гаслом «Забезпечимо Київ овочами». Проте очікуваних високих урожаїв овочів не досягли.

 

Натомість знизилася врожайність кормових трав на заплавних луках. Зменшилася кількість риби і водоплавних птахів.

 

Нині основний негативний чинник — зміна кліматичних умов. Середньорічна температура зростає. Також діє проблемний антропогенний чинник.

 

Це зарегульованість приток Ірпеня, зокрема Бучі, нераціональне використання заплавних земель (забудова). Змінено русло Ірпеня. А на його очищення і поглиблення та ремонт гідротехнічних споруд виділяють недостатньо коштів (лише кілька відсотків від потреби).

 

У цьому році взагалi не передбачено видатків на капітальний ремонт. Рівень води в річці утримується завдяки гідротехнічним спорудам (без штучних підпірних споруд глибина Ірпеня була б 40-50 см), а ще — завдяки попускам води з двох водосховищ у Житомирській області.

 

Однак останні зими малосніжні, у водосховищах не можна накопичити необхідний запас води (зараз це менше норми на 5-10 см). Рівень Ірпеня нижче рівня Київського водосховища.

 

Козаровицька перекачувальна станція качає ірпінську воду в Київське море зi швидкістю 60 кубометрів за секунду. Тепер її вмикають 1-2 рази на добу. Нинi хімічний стан води загалом не контролюється. Але двічі на рік перевіряють воду, яка йде на зрошення.

 

У Вишгороді будують лабораторію для хімічного аналізу. Для збереження річки необхідно зберегти торфовища, які в заплаві відіграють роль губки-накопичувача вологи. Слiд також провести заліснення заплави, особливо листяними деревами, які сприяють підтриманню рівня води. 

 

Директор фірми «Трансбудкапітал» Павло Самарець звернув увагу, що на притоках річки близько 70 відсотків незаконних ставків, які забирають воду, і запропонував поглибити русло до трьох метрів, а для збирання зелені, яка заповнює річку, використати 5-6 плаваючих насосів. 

 

Андрій Забуга зауважив: щодо рiчки Рось була ще гірша ситуація. Там ставки забирали воду. Місто Корсунь-Шевченківський мусило перейти на споживання привозної води. 

 

У межах міста Ірпінь — 9 кілометрів річки Ірпінь. А її загальна довжина 162 кілометри, і вона протікає у двох областях — Київській та Житомирській. Врятувати Ірпінь можна спільними зусиллями держави і всіх населених пунктів, які розташовані на берегах річки і її приток. 

 

Також було обговорено питання скидання каналізаційних стоків у річку Буча. 

 

В обговоренні взяли участь фахівці, представники ірпінської влади та громадськості. 

 

У підсумку «круглого столу» вирішено створити робочу групу. Вона систематизує пропозиції учасників наради і напрацює Програму порятунку річки Ірпінь, яка буде ухвалена на сесії Ірпінської міськради. 

 

Модератором «круглого столу» виступив депутат Ірпінської міськради Максим Плешко, який, до речi, утримує в Ірпені станцію прокату човнів.