Листя падає, а ціни — ні: як коронавірус «регулює» вартість продуктів і товарів

Цінові коливання на продовольчому ринку нашої держави постійно тримають у напруженні пересічного українця, тим паче зараз, коли пандемія внесла свої корективи, в тому числі й в економічну ситуацію.

 

Наразі аналітики прогнозують здорожчання до кінця року всього борщового набору, який є своєрідним «лакмусовим папірцем» для перевірки ситуації на споживчому ринку.

 

Виправданими є хвилювання українців через доконаний факт зростання цін на багато важливих продуктів харчування та інші товари, що спостерігається останнім часом, хоча нібито передумов для цього немає, адже осіння пора — це сезон найдешевших овочів і фруктів.

 

Якщо вірити Держстату, то, здавалося б, приводів для занепокоєння зараз немає: у серпні споживчі ціни знизилися в цілому на 0,2% і з початку року зросли лише на 1,25%.

 

Але ж не з усіма групами товарів і не у всіх торгових точках ситуація однакова, й природа людини така, що ми більш схильні помічати підвищення цін.

 

Наприклад, за даними всезнаючого Держстату, овочі в цілому за серпень подешевшали на 13,5%, однак споживачі помітили наприкінці літа зростання цін на огірки, капусту. 

 

Здорожчання деяких позицій може бути пов’язане з тим, що підприємці хочуть компенсувати збитки, завдані під час жорсткого карантину.

 

«Я не очікую якогось суттєвого зростання цін. Хоча в деяких позиціях ціни дійсно зросли. Але це спостерігається в тих сегментах, де відновлюється ділова активність, і може бути пов’язано з тим, що ціни просто відновлюються після глибокого падіння і зупинки ринку. Наприклад, така ситуація зараз спостерігається з цінами на метал, який використовується в будівництві. Що стосується ситуації в цілому — зрозуміло, що деякі підприємці хочуть сьогодні хоч якось компенсувати ті втрати, яких вони зазнали в період карантинних обмежень», — вважає експерт Борис Кушнірук.

 

Зростання цін, яке помічають споживачі, також може бути пов’язане з досить активною грошовою емісією.

 

«Офіційна статистика в Україні за темпами зростання індексу споживчих цін має більш політичний характер і мало пов’язане з реальною економікою. Офіційні дані показують наявність в Україні дефляції в липні або зниження цін в економіці на 0,6%, проте саме на цей період припав сезонний сплеск цін на продукти харчування на 20-30%, а деякі групи товарів подорожчали на 50% і більше відсотків.

 

Загалом із початку року ціни на транспортні засоби збільшилися на 5%, побутова техніка подорожчала від 10%, а предмети першої необхідності додали майже 15%. Зростання цін пов’язане зі збільшенням бюджетного дефіциту в Україні через обмеження ділової активності і, відповідно, емісійним каналом його покриття — через щомісячне вливання в обіг 40-50 мільярдів гривень для фінансування витрат державного бюджету», — зауважує експерт European Analytical Centre Вадим Бардась.

 

Тож що нам очікувати восени? Чимало фахівців вважають, що передумов для серйозного зростання цін восени не буде, а особливо в ситуації, якщо буде прийнято рішення КМУ про посилення карантину.

 

«Карантин передусім негативно впливає на доходи населення. Якщо падають доходи людей, відповідно, вони менше купують. Тобто чим суворiший карантин, тим у людей менше грошей, і, відповідно, продавці в такий період не можуть піднімати ціни. Але при цьому ціни не падають, а просто не ростуть», — пояснює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

 

У свою чергу, Борис Кушнірук наголошує, що системне зростання цін можливе тільки в умовах зростання доходів населення, й упевнений, що принаймні до виборів можна не побоюватися істотних змін цінників у магазинах:

 

«Я не виключаю, що в тих чи інших сферах буде спостерігатися зростання цін на товари. Але щоб при зростанні цін не зменшувалися обсяги продажів, повинні зростати доходи населення. А цього немає. Те підвищення мінімальної зарплати, яке відбулося у вересні, стосується в основному тільки бюджетників, і це не ті цифри, які можуть вплинути на попит у цілому».