Серед білого дня: лідерку білоруської опозиції Марію Колєснікову викрали у Мінську

09.09.2020
Серед білого дня: лідерку білоруської опозиції Марію Колєснікову викрали у Мінську

Марія Колєснікова до викрадення.

Понеділкового ранку біля Національного художнього музею, в самому центрі Мінська, невідомі особи посадили членкиню Координаційної ради Білорусі та лідерку штабу Віктора Бабарика Марію Колєснікову в мікроавтобус із написом «Зв’язок» і вивезли в невідомому напрямку.
 
 
Як пише портал TUT.BY з посиланням на «читачку Анастасію», це сталося близько 10:05.
 
«Я її бачила вживу до цього, тому впізнала. Недалеко від музею я бачила припаркований темний мікроавтобус із написом «Зв’язок» на борту і ззаду була позначка «Соболь». Я пройшла вперед і почула звук удару об асфальт телефону, якийсь тупіт. Озирнулася і побачила, що люди в цивільному одязі і в масках заштовхують Марію в цей мікроавтобус, у неї відлітає телефон, один із цих людей телефон піднімає, стрибає в мікроавтобус і вони їдуть», — цитує портал слова очевидиці.
 
Зняти те, що відбувалося, на телефон Анастасія не наважилася, оскільки була занадто близько до людей в масках і боялася, що її теж затримають. Телефон Колєснікової доступний, але вона не відповідає.
 
Як розповів Tut.by прессекретар Координаційної ради Антон Роднєнков, у понеділок вранці Колєснікова була сама у центрі міста у справах. Про її зникнення він дізнався від Tut.by і став з’ясовувати, де перебуває Марія. Об 11.00 телефон Роднєнкова також став недоступний.
 
Зникнення члена президії Координаційної ради (КС) опозиції Марії Колєснікової є спробою влади Білорусі зірвати роботу організації, заявила екскандидат у президенти країни Світлана Тихановська Telegram-каналу «Пул Першої».
 
Пізніше стало відомо про викрадення ще двох членів Координаційної ради — згаданого вище прессекретаря Антона Роднєнкова та виконавчого секретаря Івана Кравцова. Телефонний зв’язок із ними зник, пише мінське видання Kyky.org. 
 
Згідно з поданими даними міністерства внутрішніх справ Білорусі, у неділю, 6 вересня, під час масових протестів загалом затримано 633 особи. Протести тривали в багатьох білоруських містах, наймасовіші марші пройшли вулицями Мінська, Гомеля, Могильова, Вітебська, Гродно.
 
«Де перебувають Марія та Антон, я не знаю і не можу зв’язатися з ними», — сказав виданню Tut.by член Координаційної ради Максим Знак.
 
На початку вересня Ольга Ковалькова, яка також входить до Координаційної ради опозиції, заявила, що її силоміць вивезли з Білорусі до Польщі. За словами Ковалькової, яку цитує Tut.by, представники влади «забрали її з ізолятора, одягли капюшон, дали маску і на задньому сидінні авто вивезли на білорусько-польський кордон», звідки вона поїхала автобусом до Варшави. У МВС Білорусі твердять, що Ковалькову випустили з ізолятора за станом здоров’я.
 
Марія Колєснікова спочатку була координаторкою штабу кандидата Віктора Бабарика, якого не допустили до участі у президентських виборах і заарештували, а після виборів увійшла в склад Координаційної ради і фактично координувала її роботу.
 
Колєснікова співпрацює зі Світланою Тихановською, яку змусили залишити Білорусь. За три дні до викрадення Марія Колеснікова розповіла Російській службі Міжнародного французького радіо (RFI), що прийняла для себе рішення не залишати Білорусь і готова йти до кінця.
 
Марія Колєснікова — одна з трьох лідерок об’єднаного передвиборчого штабу Світлани Тихановської. Дві інші лідерки — сама Тихановська і Вероніка Цепкало — після президентських ви­борів 9 серпня були змушені виїхати з Білорусі.
 
Марія Колєснікова стала одним з облич протестів останнього місяця. За фактом створення Координаційної ради, до якої ввійшла Колєснікова, в Білорусі порушили кримінальну справу.
 
Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель різко засудив викрадення представників опозиції у Білорусі.
 
«Свавільні арешти і викрадення людей з політичних мотивів у Білорусі, в тому числі жорсткі дії сьогодні вранці проти Андрія Єгорова, Ірини Сухій та Марії Колєснікової, неприпустимі. Органи влади мусять припинити залякувати громадян і порушувати власні закони й міжнародні зобов’язання», — заявив Боррель.
 
Речник Європейської Комісії Петер Стано так само назвав неприпустимими дії влади Білорусі і висловив сподівання, що Євросоюз зможе вже «дуже скоро» запровадити санкції проти осіб, причетних до насильства силовиків проти демонстрантів. Утім це станеться лише після того, як буде готовий повний список таких осіб, додав він.
 
Уряд ФРН різко засудив застосування сили щодо демонстрантів у Білорусі. Офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт сказав, що в Берліні відчувають «глибоку повагу» до тисяч білорусів, які минулими вихідними знову вийшли на мирні акції протесту проти фальсифікації підсумків президентських виборів, а також виступили за демократію і свої права та свободи.
 
«Єдина відповідь, яку, вочевидь, має на тепер Лукашенко і його оточення, — це неприкрите насильство», — цитує Зайберта інформагенція dpa.
 
Берлін «вимагає негайного звільнення тих, хто був затриманий перед виборами, в день голосування і після нього лише за те, що вони реалізовували свої демократичні, очевидні громадянські права».
 
Посли країн-членів ЄС завершують роботу над санкціями проти білоруського режиму. Кореспондентка Польського радіо Беата Пломецька неофіційно дізналася 7 вересня, що у санкційному списку досі немає прізвища Олександра Лукашенка.
 
Частина євросоюзних дер­жав вважає, що слід залишити відкриті канали комунікації. «Чорний список» поки що містить 17 прізвищ представників білоруського режиму, але в підсумку налічуватиме 30 прізвищ.
 
Варшава наполягає на тому, щоби у списку були, зокрема, особи, котрі брали участь у фальсифікації результатів президентських виборів. Крім цього, Європейський Союз повинен надати Білорусі системну допомогу та підтримку у реформуванні держави.