Ціна «мінімалки» при стагнації: коли і як українцям доведеться розплачуватись за популізм Зеленського

08.09.2020
Ціна «мінімалки» при стагнації: коли і як українцям доведеться розплачуватись за популізм Зеленського

Навесні інфляція з головою з’їсть усю доплату від президента Зеленського, і навіть більше. (Фото з сайта eatthis.com.)

Україна готується жити в умовах передвиборчих подачок влади своєму народові, які офіційно називаються соціальною ініціативою президента Володимира Зеленського.
 
 
Експерти пого­джуються: підвищення на 300 гривень, навіть за несприятливих для економіки умов, не поставить державу на коліна. А от у наступному році всім нам буде значно сумніше. 

Зима, карантин, інфляція 

На думку експертів, чогось надзвичайного нинішньої осені не трапиться: підвищення на 6% мінімальної зарплати в Україні з 1 вересня 2020 року навряд чи відіб’ється на рішенні про облікову ставку, що його ухвалює Національний банк. Проте її збільшення на 20% з нового року є важливим проінфляційним фактором, який на такі рішення впливатиме радикально. 
 
На думку банкірів, ефект від підвищення мінімальної заробітної плати має певний часовий лаг. У середньому 60 днів.
 
Отже, в цьому році він буде мінімальним і більшою мірою проявиться вже в наступному році, що може створити передумови зміни монетарної політики. Іншими словами, нинішнє підвищення на приблизно 300 гривень є несуттєвим і становить менше 6%.
 
А тому воно не матиме значного впливу на зростання споживчих цін, — головним чином на тлі уповільнення підвищення зарплат під час карантину.
 
Однак, як відомо, це лише перший етап «покращень» від президента України, і вже з 1 січня 2021 року заробітні плати — при ймовірному уповільненні економіки та продовженні коронавірусних обмежень — якимось чином мають зрости на 20%.
 
А таке рішення, якщо, звісно Володимир Олександрович не передумають, вже суттєво помітніше відіб’ється на інфляції. А тому вимагатиме від Нацбанку значно радикальніших кроків, ніж він робить сьогодні. Тобто, регулятор, як передбачається, буде вимушений піднімати облікову ставку. 
 
Для економіки це означає дві взаємопов’язані тенденції. З одного боку, подорожчають кредити, які стануть іще непідйомнішими для бізнесу, а отже — розпочнуть процес чергового уповільнення економіки. Яка сьогодні й без цього ледь дихає. З другого боку, дорожчими стануть депозити у банках, що може сподобатися вкладникам. 

Ставка — на історичному мінімумі

Сам Національний банк нещодавно зробив заяву із цього приводу: наразі він виступає за збереження м’якої монетарної політики.
 
Яка, на думку нового керівництва регулятора, сприятиме відновленню української економіки, навіть в умовах невизначеності через пандемію коронавірусу.
 
Останнє рішення, яке було ухвалене 3 вересня, тобто вже після новини про підвищення «мінімалки» до 5 тисяч гривень, залишило облікову ставку без змін на рівні 6% річних. 
 
При цьому, за даними регулятора, у липні-серпні інфляція була нижчою цільового діапазону 5% плюс-мінус один відсотковий пункт, а динаміка базової інфляції була стриманою. При цьо­му подальша динаміка інфляції залежатиме від темпів економічного відновлення.
 
«Утримання ключової ставки на рівні, нижчому за нейтральний, свідчить про стимулювальний характер монетарної політики і залишає простір для подальшого зниження процентних ставок в економіці», — відзначили в НБУ.
 
Таким чином, як ми бачимо, фінансовий регулятор при новому керівництві зайняв очікувальну позицію. Раніше, у квітні 2019 року, Нацбанк уперше за два роки знизив ставку — з 18% до 17,5%, потім у липні він знизив її до 17%, у вересні — до 16,5%, а в жовтні — до 15,5%, в грудні — до 13,5%.
 
З 31 січня 2020 року облікова ставка знижена до 11%, в березні — до 10%. 23 квітня Нацбанк знизив облікову ставку до 8%.
 
11 червня нинішнього року регулятор знизив облікову ставку до історичного мінімуму — 6%. Втім уже сьогодні там зазначають: у 2021 році, цілком імовірно, можуть підвищити облікову ставку через зростання інфляції.

2020 рік — це вам не 2017-й!.. 

Тим часом близькі до влади експерти наводять свої підрахунки про нібито величезну користь для вітчизняної економіки спроб штучного підвищення зар­плат.
 
Нещодавно ці тези оприлюднив екс-народний депутат від «Батьківщини», власник одного з відомих медіаресурсів Михайло Бродський.
 
За його словами, мінімальну зарплату в Україні необхідно збільшити на понад 5 тис грн. Оскільки це стимулює ринки та економіку в цілому, а також виводить зарплатний фонд із тіні.
 
Крім того, конкурентні зарплати будуть аргументом для українців, які роздумують, їхати на заробітки в іншу країну чи залишитися в Україні. 
 
Навіть більше, бізнесмен пропонує: встановити мінімальну зар­плату для директора підприємства не менше трьох мінімалок, у бухгалтера — від двох мінімальних зарплат.
 
«Адже ні в одному бізнесі ви де-факто не знайдете керівника і фінансиста на 5 тис. грн, — пише Бродський. — Тоді як де-юре у нас десятки тисяч директорів оформляються на «мінімалку» і при цьому їздять на дорогих машинах, далеко не бідують. Просто вони не показують реальну зарплату і платять копійчані податки». 
 
І при цьому нагадав, що раніше підвищення мінімальної зар­плати стимулювало економіку. Зокрема досвід 2016 року, коли цю ініціативу підхопив екс-керівник уряду Володимир Гройсман.
 
«Тоді все спрацювало. У 2017 мінімальну зарплату підвищили вдвічі — з 1600 до 3200 грн. Вже тоді ми обговорювали можливість підвищити її до 5000 грн, але включився МВФ зі своїми заборонами. Та навіть від дворазового підвищення країна отримала колосальний ріст економіки. Плюс 100 млрд на рік і плюс 0,5% ВВП зростання. Бюджети виросли, а ніякої гіперінфляції, девальвації не було — все в запланованих і затверджених іще до підвищення «мінімалки» рамках», — сказав Бродський.
 
Щоправда, тези Бродського та експертів, близьких до Кабміну, вже давно розбили незалежні економісти. Адже, за їхніми словами, у 2017 році економіка зростала. На відміну від «коронавірусного» 2020-го ...
 
Також це був період різкого падіння курсу національної валюти, а тому зарплати у гривні фактично наздоганяли втрачені позиції. Сьогодні ж картина виглядає діаметрально протилежною. І наслідки для економіки можуть бути суттєво гіршими. 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Замість субсидій — підтримка силовиків

У перші дні вересня, практично одночасно з гучним підвищенням заробітних плат, комітет Верховної Ради України з питань бюджету тихо і не привертаючи зайвої уваги зробив українцям доволі неприємний сюрприз. Було підтримано за основу і в цілому законопроєкт №3991, в якому прописані нові зміни до державного бюджету на 2020 рік. 
 
Насамперед ідеться про скорочення субсидій для українців, які були передбачені для оплати житлово-комунальних послуг. Усього ж субсидування з боку української влади було скорочено на 2,1 млрд грн.
 
Але найсмішніше у цій ситуації, що зазначена сума піде на фінансування цілої низки державних структур. Серед яких — правоохоронні органи, як, наприклад, Державне бюро розслідувань, Міністерство юстиції і Міністерство енергетики України. Також частина суми піде на будівництво українських доріг. Сценарій, якщо дивитися на нього побіжним поглядом, нагадує білоруський варіант. 
 
Сама ж влада свої плани не приховує. Раніше, як відомо, Кабінет Міністрів України заявляв, що має намір переформатувати поточні механізми виплати субсидій. Серед нововведень — здійснення адресного призначення житлових субсидій населенню.
 
«Напевно, завершилася «епоха бідності», як обіцяв Зеленський, і «Слуги народу» вирішили це відсвяткувати. Тож хочуть забрати гроші з соціального захисту громадян і віддати їх МВС... Вони забирають гроші з субсидій, підвищують ціни на газ, на казначейському рахунку залишається вже фактично нуль. Навіть закономірно, що слуги хочуть віддати гроші силовикам. Ті будуть заганяти опозицію, яка про все це жахіття каже вголос і не дає Зеленському спокійно жити у державній резиденції, їздити на державних кортежах та літати державними літаками. Чиї ж це «слуги» реально? Явно, що не народу», — написав у соцмережах народний депутат від опозиції Олексій Гончаренко.