Перший серед гірших: роботою Авакова як глави МВС незадоволені 70% українців

За останній рік 44% українців відчули погіршення ситуації у сфері безпеки.

 

 

Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова. Результати опитування оприлюднені на сайті «Демократичних ініціатив».

 

 

Приблизно стільки ж — 43% опитаних — вважають, що ніяких змін узагалі не відбулося. Тоді як позитивні зрушення помітили лише 9% і близько 4% завагалися з відповіддю.

 

У регіональному розрізі можна побачити, що найбільше на негативні зміни в цілому в країні нарікають мешканці південних областей (59%), а тих, хто змін не відчув, найбільше в західних областях — 52%.

 

Експерти Фонду зазначають, що на заході країни склалася найбільш спокійна ситуація, в сенсі низького рівня сприйняття загрози для безпеки країни в цілому та загрози для життя у громадах.

 

А найбільша соціальна напруженість у зв’язку з погіршенням стану безпеки та громадського порядку спостерігається у східних областях: саме у мешканців сходу низькі оцінки безпеки в країні загалом поєднуються з низькими оцінками безпеки в соціальному середовищі, де вони проживають.

 

Тобто поступове чи раптове погіршення криміногенної обстановки на сході України може бути використане для навіювання громадянам думки про зв’язок між поганим управлінням країною, станом війни та відсутністю порядку і безпеки в населених пунктах.

 

Щодо оцінок конкретних силових структур, то найгірше серед керівників правоохоронних органів українці оцінюють діяльність глави міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова — ним незадоволені 70% громадян.

 

Водночас діяльність глави СБУ Баканова негативно оцінюють 43,9% респондентів, генпрокурорки Венедіктової — 49,5%, директора НАБУ Ситника — 51,2%, в.о. глави ДБР Соколова — 41,2%, прокурора САП Холодницького — 49,1%. 

 

У ході опитування з’ясувався і такий момент: значна частка громадян узагалі не знає, хто очолює ті чи інші правоохоронні органи.

 

Найбільш упізнаваним є Аваков — про нього нічого не чули всього 3% респондентів (він же найдовше перебуває на своїй посаді — майже шість років), а най відомим є в.о. голови Державного бюро розслідувань — про Соколова нічого не знають 37% опитаних.

 

Аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» зазначають, що, порівнюючи баланс довіри до самих правоохоронних органів та баланс позитивних/негативних оцінок їхніх керівників, можна помітити, що в оцінках керівництва всіх згаданих правоохоронних органів простежується залежність між позитивною оцінкою та політичними уподобаннями громадян.

 

Найбільш позитивно до керівників правоохоронних структур ставляться виборці «Слуги народу», а найгірше — прихильники «Опозиційної платформи — За життя», за винятком «Європейської Солідарності», чиї виборці найгірше ставляться до СБУ та офісу генерального прокурора.

 

Прикментно, що Служба безпеки України має більший запас довіри як спецслужба, водночас оцінка керівника СБУ суттєво нижча за довіру. Це означає, що успішна діяльність СБУ сприятиме зростанню оцінки керівництва, тоді як помилки і порушення з боку голови СБУ підриватимуть довіру до служби загалом.

 

Водноча низька довіра до прокуратури та САП впливає на низьку оцінку діяльності керівників цих структур. Тобто громадяни загалом не сприймають прокуратуру та САП як правоохоронні органи, незалежно від того, хто їх очолює. Тому зміна кадрів не змінить ставлення громадян. 

 

Підсумовуючи результати опитування, соціологи зауважують, що існує загроза, коли дії правоохоронних органів оцінюватимуться різними групами суспільства не з точки зору верховенства права і дотримання законності, а з точки зору відповідності дій політичним цілям тих чи інших політичних сил та політичних лідерів.

 

Утім правляча більшість не повинна мати жодних ілюзій: більшість виборців «Слуги народу» дають негативну оцінку всім правоохоронним органам, як і решта громадян.

 

Загальнонаціональне дослідження було проведене в липні 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів.  Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донбасу. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.