Ідуть роки, а з ними й зміни.
Нема в цих змінах лиш пуття.
І гірко так за Україну,
Що йде до гіршого життя.
Була заможная, багата,
На самостійний стала шлях,
Та з часом стала все втрачати
Такими темпами, що страх.
Куди ж ми йдем? Кого питати?
В Європі гідно так живуть,
А в нас лиш звикли красти, «брати»,
Верхи в корупції живуть.
Чи прийде край злочинним діям?
Чи по законах станем жить?
В людей втрачається надія
До часу кращого дожить.
То що ж робити, рідна владо?
Виводь країну із біди,
Сади розумних на посади
І до Європи швидше йди.
Застав всіх жити по законах
І не порушуй їх сама,
Наводь порядки на кордонах
І скрізь, бо часу вже нема.
Є. ПЛАКСІЙ
Новодністровськ, Чернівецька область