Уже місяць Україна живе за зменшеним тарифом на «зелену» електроенергію.
Процес швидкого гасіння пожежі, який ініціювала влада, виправляючи помилки і рятуючи ситуацію, виявився непростим.
І деякі інвестори вже голосно сказали «ні» таким планам уряду.
Влада при цьому намагається домовитися, і з деякими компаніями навіть буцімто успішно. Втім, експерти не вірять, що процес для влади пройде безболісно.
Обманули і пообіцяли більше так не робити
Як відомо, 21 липня Верховна Рада ухвалила доволі неоднозначний законопроєкт №3658 про «вдосконалення» умов підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, який, власне, і був покликаний знизити та реструктуризувати «зелений» тариф.
А через десять днів, тобто 31 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон. І вже 1 серпня Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та компослуг, ухвалила зменшення «зеленого» тарифу.
Відтак відбулося зниження «зеленого» тарифу. Для введених в експлуатацію у період iз 1 липня 2015- го до 31 грудня 2019 року сонячних станцій понад 1 МВт тариф урізали на 15%, для вітрових електростанцій із турбінами потужністю 2000 кВт — на 7,5%.
Для генерації менш як 1 МВт зниження виявилося удвічі меншим, ніж для всіх інших, — 7,5%. Обмежили і нових гравців ринку: для СЕС та ВЕС, введених в експлуатацію в 2020 році та пізніше, зниження тарифу становитиме ще 2,5% додатково.
Головні зміни, що тепер стали законом, уже були викладені у Меморандумі, укладеному між урядом та виробниками «зеленої» енергії. Закон також запровадив поняття «зеленої» металургії: модернізовані й «чисті» підприємства не мусять платити Укренерго компенсацію за передачу «зеленої» електроенергії.
Також відтепер «зелені» виробники відповідатимуть за так званий «небаланс», тобто невідповідність планового та реального виробництва енергії, що змушує оператора ринку в ручному порядку шукати «балансуючі» потужності в інших виробників.
Коли «зелені» не можуть поставити на ринок запланований обсяг енергії. Через такий форс-мажор уже з 2021 року виробники відновлюваної енергії платитимуть за це 50%, а з 2022 року — всі 100% від тарифу.
Передбачили й зобов’язання держави: уряд має викупити вироблену «чисту» енергію, навіть якщо вона й не надто потрібна ринкові у цей момент. Для цього існує такий механізм: у державний бюджет мусять закласти фінансову підтримку гарантованому покупцю для оплати не менше 20% електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел.
Ну й найголовніше: закон більше пообіцяли не змінювати! Хоча й ці зміни, які вже підписав президент Володимир Зеленський, можна сміливо назвати невиконанням Україною своїх обіцянок перед інвесторами у вiдновлювану енергетику. Які, як відомо, вклали свої гроші у вітчизняний енергетичний сектор. І серед яких були як українські, так й іноземні інвестори.
Іноді 3 — це більше, ніж 30...
Експерти стверджують: хоча після зниження тарифів «зелена» енергетика і втратить частину своєї привабливості для інвесторів, але вона все одно залишатиметься вигідним бізнесом. Адже наші тарифи все одно будуть вищими, ніж на Заході.
Як, наприклад, повідомив свого часу голова профільного парламентського комітету Андрій Герус, наші тарифи будуть вищими за німецькі на 100-200 відсотків. А тому стимули для входження на цей ринок залишаться.
Утім інвестори неодноразово зазначали: просимо не рівняти український i німецький інвестиційний клімати! Й іноді три відсотки в Австрії — це значно більше, ніж 30% в Україні.
Тому такі новації викликали невдоволення серед інвесторів. А нещодавно за позовом 47 народних депутатів Конституційний Суд відкрив провадження у справі щодо конституційності закону про «зелені» тарифи. Зокрема, народні депутати мають сумніви щодо конституційності окремих положень законів «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії».
Оспорювані положення закону щодо «зелених» тарифів визначають суб’єктів стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел, механізм розрахунку та застосування «зеленого» тарифу, обов’язки гарантованого покупця тощо.
Народні депутати вважають, що при ухваленні Закону «Про альтернативні джерела енергії» Верховна Рада вийшла за межі своїх повноважень, втрутившись у сферу конституційних повноважень виконавчої гілки влади, безальтернативно встановивши коефіціенти та механізми розрахунку «зеленого» тарифу, чим позбавила виконавчу владу його дискреції та повноважень його змінювати.
До того ж, на думку нардепів, положення Закону «Про ринок електричної енергії» призводять до неправомірних витрат iз держбюджету та його розбалансування.
Пекін пообіцяв не судитися
Китайський виробник сонячної електроенергії CNBM подав до суду на державу Україна позов на 500 мільйонів доларів. Оскільки ця компанiя вважає, що офіційний Київ вчинив неправильно, по ходу змінивши правила гри.
Якби китайська компанія виграла цей суд, він став би доволі неприємним прецедентом для всієї вітчизняної економіки, який засвідчив би, що наш інвестиційний рейтинг, який і без того залишає бажати кращого, різко обвалився. І програш міг завадити реалізації інших україно-китайських інвестиційних проєктів.
Влада сьогодні докладає максимум зусиль, аби зменшити негативний вплив на ділову репутацію і домовитися з CNBM. І робить вигляд, що в неї це виходить успішно. Так, голова Комітету з питань енергетики та ЖКГ у Верховній Раді Андрій Герус заявив: інвестори з Піднебесної погодилися відкликати позов.
За його словами, умовою для такого рішення стало зниження на 5% «зеленого» тарифу для станцій, введених в експлуатацію одними з перших. Герус сказав, що отримав офіційне підтвердження від CNBM: компанія зобов’язалася відкликати позов і не подавати нових після того, як Україна знизила «зелений» тариф тільки на 5%.
При цьому голова комітету зазначив: сьогодні Україна вирівняла більшість станцій за одним тарифом у 50%, незалежно від потужності. Він сказав, що деякі станції з потужністю нижче 10 МВт раніше не «урізали», тому для них зниження було поступовим, а не склало відразу 50%. Також, за його словами, раніше тариф для СЕС, введених в експлуатацію до 2015 року (як, зокрема, станції CNBM), уже був знижений на 45%.
«Їх у 2015 році вже урізали на 45%, зараз урізали ще на 5%. Тобто сумарно урізали на 50%, це вже друге урізання», — пояснив Герус.
Інші компанії, за словами Геруса, в 2017-2019 роках iшли «під ніж» на 15%. Зараз же, як заявив керівник профільного комітету, після всіх зменшень тарифів на 50% для всіх станцій тариф став справедливим.
А от чи погодиться з ним бізнес, ми побачимо вже найближчим часом, аналізуючи обсяг інвестицій у цей вид енергетики.
