Банк пам’яті: чому варто відвідати виставку «Ілюстрована «Енеїда» Івана Котляревського» у Полтаві

Напередодні Дня Незалежності і Дня Державного прапора у великій виставковій залі Полтавського художнього музею (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрилася виставка «Ілюстрована «Енеїда» Івана Котляревського», що, по суті, висвітлює історію ілюстрування першого твору нової української літератури, написаного народною мовою, у період від відкриття пам’ятника Івану Петровичу в Полтаві в 1903 році до відзначення 200-літнього ювілею видатного полтавця в 1969-му. Вона триватиме до 13 вересня.

 

Це авторський проєкт краєзнавця, відомого як автор сайта «Історія Полтави», Бориса Тристанова (про створення ним «тлумачного» словника «Енеїди» «Україна молода» нещодавно писала).

 

В експозиції представлено 435 ілюстрацій, заставок і кінцівок до частин бурлескно-травестійної поеми «Енеїда» авторства 18 художників, які публікувалися в 16 виданнях першої масштабної пам’ятки українського письменства. Хоч загалом автор ідеї, котрий брав безпосередню участь і в її реалізації, зібрав 520 таких ілюстрацій — на жаль, не всі з них вдалося «витягнути» до рівня виставки.

 

 

«Чому я за це взявся? Бо раптом з’ясував, що 250-ліття від дня народження Івана Котляревського взагалі не відзначали на державному рівні, — пояснив Борис Тристанов. — От і вирішив зробити виставку, яка б стала своєрідним завершенням ювілейного року. Це зайвий привід згадати нашого славетного земляка та його знаковий твір, що започаткував становлення нової української літератури».

 

Збирати ілюстрації до «Енеїди» Борис Юрійович розпочав рік тому.

 

Більшість із них зібрав у Полтаві: в обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського і літературно-меморіальному музеї І. П. Котляревського, куди деякий час ходив, як на роботу.

 

І тільки одне видання 1931 року, в якому були опубліковані ілюстрації українського графіка Миколи Алексєєва, замовив у Львові.

 

«А робота над створенням самої виставки припала на період карантину, пов’язаного з пандемією коронавірусної інфекції. Раптом з’явилося багато вільного часу, — поділився краєзнавець, — от я й вирішив використати його продуктивно».

 

 

В експозиції, зокрема, представлено перші ілюстрації до «Енеїди», створені вихідцем із колишньої Полтавської губернії, живописцем та графіком Порфирієм Мартиновичем.

 

Художник створив їх ще 1874 року, проте через його хворобу малюнки тривалий час лежали під сукном. І тільки 1903 року 13 робіт Порфирія Мартиновича були представлені на виставці, присвяченій відкриттю в Полтаві пам’ятника Івану Котляревському, після чого Полтавська міська дума ухвалила рішення видати ці ілюстрації окремим альбомом. Невдовзі він був надрукований.

 

Наступним, хто взявся за ілюстрування безсмертного твору Івана Котляревського, став Василь Корнієнко. У 1903—1904 роках український письменник, бібліограф, критик, фольклорист, перекладач з Одеси Михайло Комаров, котрий тривалий час працював над «Бібліографічним покажчиком видань Котляревського, творів та писань про нього», замовив Василю Корнієнку 20 робіт до «Енеїди».

 

На превеликий жаль, створити їх художник не встиг через хворобу, що обірвала його життя. Але 11 робіт митця таки побачили світ у виданні «На вічну пам’ять Котляревському» в 1904 році. Вони також представлені на виставці.

 

Серед авторів, які намагалися доторкнутися до творчості Івана Котляревського й роботи яких можна побачити на виставці, — Іван Бурячок, Адальберт Штірен, Микола Алексєєв, Мирон Левицький, Михайло Дерегус, Сергій Пожарський, Іван Їжакевич та Федір Коновалюк, Микола Муратов, Мирослав Ваша, Іван Бекетов, Олександр Довгаль, Олександр Данченко, Володимир та Михайло Басалиги і, звичайно ж, чи не найвідоміший ілюстратор «Енеїди» Анатолій Базилевич, котрий втілював у малюнках образи Енея, Зевса, Юнони, Дідони та інших цілих 10 років.

 

На щастя, завдяки літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського у виставковій залі представлені 13 оригіналів цих ілюстрацій. Іще два оригінали, які ілюструють творчий пошук Анатолія Базилевича, надані з фондів художнього музею. А загалом в експозиції представлено 45 оригіналів ілюстрацій дев’яти художників.

 

А от серцю самого автора проєкту, за його словами, найближчі ілюстрації Михайла Дерегуса.

 

«На мій погляд, вони стовідсотково відповідають тексту. Коли ви дивитеся на ілюстрацію цього автора й читаєте відповідну строфу поеми, то розумієте, що малюнок саме про те, — стверджує Борис Тристанов. — Іще дуже подобаються візуальні образи героїв «Енеїди» чеського живописця та графіка Мирослава Ваші, а також українського графіка Олександра Довгаля». 

 

Винятком із переліку вже згаданих митців є ілюстратори Леонід Репринцев, а також В. Пресич (навіть ім’я цього художника невідоме), роботи яких не друкувалися у книжкових виданнях, проте справили на Бориса Юрійовича таке незабутнє враження, що він вирішив презентувати й їх. А ще у вітринах представлено 48 видань «Енеїди» різних років зі збірки літературно-меморіального музею І. П. Котляревського. 

 

Грандіозним завершенням ювілейного року класика нової української літератури назвала виставку, про яку йдеться, провідний науковий співробітник цього музею Євгенія Стороха.

 

«Іван Петрович може причарувати, і це таки сталося. На моїх очах відбулося занурення краєзнавця Бориса Тристанова у світ Івана Котляревського й, зокрема, його «Енеїди». Але тут, серед великого пласту матеріалу, на жаль, немає головних експонатів. Як пише добрий приятель і перший біограф поета Степан Стеблін-Камінський, Іван Петрович гарно малював і створив кумедні малюнки до «Енеїди», але вони безслідно зникли. Тож не виключено, що вони ще десь блукають світом...»

 

Культурний шок — так назвав почуття, викликані виставкою ілюстрацій до «Енеїди», голова Полтавської обласної організації Національної спілки художників, заслужений діяч мистецтв України Юрій Самойленко.

 

«Приватна ініціатива краєзнавця, цікавої людини переросла в ось таку незвичайну експозицію. Це, безперечно, визначна подія в культурному житті України, — наголосив він. — Тут потрібно подовгу зупинятися біля кожного експоната, аби глибше пізнати творчість Івана Котляревського. Я вам скажу, що давно виношую ідею створення в Полтаві музею однієї книги — «Енеїди». Там можна було б представити й оце багатство, яке маємо щастя споглядати на виставці. До слова, маю дореволюційне видання «Енеїди» і в разі, якщо буде створено згаданий мною музей, готовий передати цю книгу до його фондів».

 

Варто додати, що до реалізації задуму Бориса Тристанова долучилися чимало небайдужих полтавців, зокрема Стас Литвин, Ірина Григорова з командою «Артландії», а також ГО SavePoltava на чолі з Віктором Трофименком і навіть син Бориса Юрійовича — Артем.

 

Малюнок на банері за мотивами ілюстрацій Михайла Дерегуса виконав Юрій Чех, а до друку підготував Артур Ароян. Окрему подяку автор проєкту висловлює колективу Полтавського художнього музею й, зокрема, його директору Ользі Курчаковій за монтаж виставки. 

 

Як повідомив Віктор Трофименко, експозицію невдовзі буде переведено в цифровий формат, аби вона стала максимально доступною широкому загалу. Тривають пошуки й варіантів створення експозиції, яка б діяла на постійній основі. 

 

«Спочатку мені хотілося поставити помітну крапку в ювілейному році Івана Котляревського, — сказав насамкінець винуватець культурної події, — але потім зрозумів, що потрібно ставити кому. Адже невдовзі, 19 вересня, на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею відбудеться арт-«вікенд» «До Енея на гостину».

 

А у 2023 році відзначатимемо 225-ліття з часу першого видання поеми «Енеїда», і до цієї дати також маємо створити помітне дійство. Маю ідеї, які не вдалося реалізувати в цьому проєкті через брак часу. Але тепер уже знаю, до кого звертатися по допомогу, із ким співпрацювати».