У День Незалежності Об’єднання родичів політв’язнів Кремля адресувало міністрові закордонних справ Німеччини Гайку Маасу звернення.
Лист через Посольство ФРН передав Петро Вигівський, батько політв’язня Валентина Вигівського.
Пан Маас саме в цей день перебував із візитом в Україні, і рідні політв’язнів скористалися нагодою, аби нагадати світові про своїх близьких, процес звільнення яких ніяк не зрушить iз мертвої точки.
Одинадцять місяців минуло з моменту останнього звільнення українських політичних в’язнів у РФ, iдеться у зверненні. За цей час періодично з’являлася інформація про нові перемовини щодо звільнення бранців Кремля.
Тільки за останні два місяці керівник офісу президента Андрій Єрмак двічі заявляв про новий обмін, який «може відбутися вже незабаром». «Родичам політв’язнів неможливо звикнути до того, що подібні «анонси» не справджуються.
Кожна така заява спочатку запалює в наших серцях надію на повернення рідних, однак відсутність результату щоразу нещадно їх розбиває», — пишуть автори звернення. Вони нарікають, що «комунікація офісу президента з родичами політв’язнів має доволі бутафорний характер», а робочі групи, що мають займатися питанням звільнення політв’язнів i допомоги членам їхніх родин, «фактично не функціонують».
Рідні бранців стурбовані, що після звільнення відомого політв’язня Олега Сенцова та українських моряків у вересні минулого року питання повернення незаконно утримуваних у Росії українців практично зникло з порядку денного як української влади, так і міжнародної спільноти.
«Ми двічі — 21 травня та 11 червня — виходили на акції протесту до офісу президента. І помітили, що інтерес до проблеми зник навіть у ЗМІ. Але ж наші рідні залишаються в ув’язненні, а держава має зробити все від неї залежне, аби повернути своїх людей додому, — каже Марина Колдіна, подруга ув’язненого у Росії Володимира Дудки.
— Влада нас тримає у невідомості щодо того, які кроки здійснюються для звільнення рідних. На численні запити приходять стандартні відписки, тому ми дуже розраховуємо, що це питання може актуалізувати Німеччина, з боку якої останнім часом значно зросла зацікавленість до українського питання. До речі, саме ця країна взялася за лікування Олексія Навального, ще одного постраждалого від режиму Путіна. Отже, права людини для неї — не порожній звук».
Відтак рідні в’язнів Кремля у своєму зверненні до пана Мааса просять, зокрема, нагадати українській владі про необхідність роботи над вирішенням нагальних проблем урегулювання соціальної та правової допомоги незаконно засудженим у Росії громадянам України, а на наступній зустрічі у Нормандському форматі, що відбудеться 28 серпня 2020 року, актуалізувати питання звільнення українських політв’язнів у РФ i вимагати від Росії виконання досягнутих у грудні 2019 року домовленостей (тоді було вирішено, що до 31 грудня 2019 року має відбутися обмін у форматі «всіх на всіх», але цей пункт так і не був виконаний).
«Німеччина, як учасник Нормандського формату, має нести певну відповідальність і здійснювати тиск на РФ, щоб досягнуті домовленості виконувалися», — вважає журналісті й колишній полонений Станіслав Асєєв, якого цитує ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».
Нагадаємо, що наразі в російському ув’язненні перебуває 133 особи. Уже згаданий Володимир Дудка, засуджений у справі так званих «севастопольських диверсантів» на 14 років позбавлення волі, якщо відбуде повністю свій строк, то вийде на волю майже у 70 років...
Ліна ТЕСЛЕНКО
