Європейська рада засудила перебіг виборів президента у Білорусі й не визнала їх результатів.
Про це після надзвичайної тригодинної відеоконференції лідерів ЄС у середу заявив голова Європейської ради Шарль Мішель: «Ці вибори не були ані вільними, ані чесними і не відповідали міжнародним стандартам. Ми не визнаємо результатів виборів, які оголосила влада Білорусі. Громадяни Білорусі заслуговують на те, аби мати демократичне право на вибір влади та формування власного майбутнього».
Очікуваного запровадження санкцій щодо білоруської влади за фальсифікацію виборів не сталося. Навіть не економічних санкцій, а хоча б персональних щодо фальсифікаторів.
А глава уряду Польщі Матеуш Моравєцький навіть анонсував спрощення процедур для осіб, котрі бажатимуть приїхати з Білорусі до Польщі.
Польща була однією з тих країн Євросоюзу, яка видала найбільше віз білорусам у 2019 році, і цю політику продовжить. Моравєцький зауважив, що як студенти, так і сезонні працівники «дуже допомагають польській економіці».
За його словами, країни ЄС підтримали на перспективу введення санкцій проти осіб, відповідальних за жорстоке придушення мирних протестів, насильство, репресії та виборчі фальсифікації у Білорусі.
Але списку таких осіб поки що не оприлюднено. І Євросоюз не хоче, аби «внаслідок них постраждало білоруське суспільство».
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен повідомила тим часом, що ЄС виділить Білорусі 53 млн євро. З них 50 мільйонів — на «термінову підтримку системи охорони здоров’я, соціальних служб та бізнесу» через коронавірус, 2 мільйони — на допомогу «жертвам репресій та державного насильства» та 1 мільйон — на «підтримку незалежних СМІ та громадянського суспільства».
Варто так розуміти, що ці кошти ЄС надійдуть у розпорядження білоруських держструктур, які відповідно їх і «розподілять».
Дещо далі пішли лідери п’яти основних політичних груп Європарламенту, закликавши провести нові президентські вибори в Білорусі, та назвали Олександра Лукашенка персоною нон-грата в ЄС.
Ще до виборів головна суперниця Лукашенка на виборах Світлана Тихановська на запитання, чиїм вона вважає Крим, відповіла: «Номінально — це Україна, але фактично — це Росія».
Учасники Координаційної ради з передачі влади представникам нового покоління на засіданні цього тижня фактично заявили, що Білорусі немає життя у цьому світі без Росії.
З відповідною заявою виступив член ради Павло Латушко, колишній глава Мінкульту і директор мінського театру імені Янки Купали. Європейський Союз та Росія повинні стати гарантами безпеки Координаційної ради для забезпечення передачі влади, заявив Латушко.
Фактично, мета сучасних лідерів білоруської опозиції — змістити набридлого Лукашенка та замінити його поміркованим, орієнтованим на Москву новим лідером.
«Останнім білоруським політиком буде той, хто збудує стіну між нами та Росією. Співпраця з Росією — економічна, торгова — відповідає прагматичним інтересам Білорусі, а також співпраці з Європейським Союзом. Ми зацікавлені в тому, щоб бути міцним мостом, який з’єднує Росію та Західну Європу», — зазначив Латушко.
Утім він не виключив, що у вирішенні політичної кризи в Білорусі може взяти участь Україна.
«Я можу сказати гіпотетично: якщо ми брали участь у формуванні Мінського діалогу з питань українсько-російського порядку денного, то чому б Україні не взяти участь у відповідному діалозі в Білорусі?» — запитав він.
Олександр Лукашенко поки що навідріз відмовляється співпрацювати з Координаційною радою опозиції, назвавши її членів «нацистами і прикоритниками» і звинувативши їх у спробі захопити владу в країні.
Курс на Росію — те, що наразі об’єднує і представників влади, і опозицію. Чи ж варто дивуватися, що двоє провідних лідерів ЄС — канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Емманюель Макрон — обговорювали 18 серпня ситуацію в Білорусі не з Лукашенком, а з президентом Росії Володимиром Путіним?
Меркель, щоправда, пояснила: Лукашенко не відповів на її численні запити про телефонну розмову, тому й довелося шукати посередництва в його московського патрона.
У повідомленні Кремля зазначено, що в бесіді з двома європейськими лідерами Володимир Путін «акцентував неприйнятність будь-яких спроб втручання ззовні у внутрішні справи Білорусі».
Тож і канцлерка ФРН після закінчення відеоконференції лідерів ЄС застерегла від такого втручання. На думку Меркель, певну роль у внутрішньобілоруському діалозі могла б відіграти Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Натомість втручання Росії ускладнить ситуацію, застерегла Меркель.
Олександр Лукашенко, який поступово отямлюється від організованого йому власним народом холодного душу, переконаний: протести в Білорусі фінансує Захід. Він знову заявив, що той, хто «за кордоном шашки точить, отримає серйозну відсіч», при цьому щоденно спілкується по телефону з Володимиром Путіним.
Звертаючись до робітників, Лукашенко оголосив, що розправиться з учасниками нарад, і чомусь порівняв протествальників на заводах із гестапо.
А умільців справжнього «гестапо», яке свідомо калічило мирних білоруських протестантів, підкуповує нагородами. Звільнені з числа семи тисяч осіб, заарештованих після оголошення результатів виборів, засвідчили, зокрема, телеканалу «Настоящее время» (веде мовлення з Праги), що силовики, придушуючи суспільний протест, по-звірячому знущаються над затриманими.
Піддають тортурам, утримуючи в камерах у такій кількості, що не можна навіть присісти, цілеспрямовано відбивають захопленим чоловікам нирки, печінки та дітородні органи, коментуючи, — «щоб такі, як ви, не розмножувалися».
Молодь, включно з підлітками, сучасні чекісти-гестапівці піддали масовим зґвалтуванням, — як дівчат, так і хлопців. І ось за ці «службові подвиги» Олександр Лукашенко вирішив нагородити силовиків медалями «За бездоганну службу» першого, другого та третього ступенів! Документ опублікований 18 серпня, але підписаний ще 13 серпня, безпосередньо після масових затримань на мирних акціях протесту. Нагородження силовиків Лукашенко обґрунтував «зразковим виконанням службових обов’язків». У список нагороджених із 25 сторінок увійшло 304 людини (хоч, схоже, — нелюдів).
Олександр Лукашенко наказав Комітету держбезпеки (КДБ) після засідання Ради білоруської безпеки у середу, присвяченого ситуації в країні, розшукати організаторів заворушень на вулицях та заблокувати їхні дії. Структури КДБ також отримали завдання виявити канали фінансування заворушень.
Сили ОМОН розігнали людей, що зібралися перед Мінським тракторним заводом (МТЗ), а міністерство внутрішніх справ підтвердило затримання двох людей. Входи в театр Янки Купали, де відбулися масові звільнення через протести, охороняє поліція. Все повертається на круги своя.
Також надвечір середи з’явилися звіти про колони вантажних автомобілів, що прямують до білоруського кордону з боку Росії.
Це надто схоже на ситуацію у 2014 році, коли в інтернеті з’явилися записи транспортних засобів, що прямують до українського кордону, за оцінкою аналітика аналітичної групи Conflict Intelligence Team (CIT) Кирила Михайлова.
Раніше до Мінська прибув літак зі співробітниками ФСБ Росії. У соціальних мережах та на новинних порталах Росії з’явилися повідомлення про немарковані вантажівки, що прямують до кордону з Білоруссю. Група CIT також повідомила про ці звіти.
