Санація санкціями: як білоруси бойкотують президента Лукашенка

З огляду на тривалі масові протести у Білорусі президент Європейської Ради Шарль Мішель у понеділок оголосив про скликання екстреного саміту ЄС щодо ситуації в Білорусі.

 

У форматі відеоконференції він має розпочатися опівдні 19 серпня. Наголошено, що народ Білорусі має право визначати своє майбутнє і вільно обирати свого лідера.

 

Насильство щодо протестувальників неприйнятне і його не можна допускати. Саміт ЄС визначиться, чи виходити за рамки звичайної «стурбованості» з приводу білоруських подій.

 

14 серпня міністри закордонних справ країн ЄС під час зустрічі в режимі відеоконференції погодили запровадження персональних санкцій проти окремих чиновників Білорусі. Санкційний список готує зовнішньополітична служба ЄС.

 

Як зазначив перед початком відеоконференції міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, ЄС прагне суттєво посилити тиск на Білорусь.

 

Ідеться про цілеспрямовані санкції щодо осіб, які причетні до фальсифікації виборів, а також до застосування насильства проти демонстрантів.

 

ЄС не визнав офіційні результати виборів у Білорусі й перемогу Олександра Лукашенка, а також погодив введення нових санкцій проти офіційного Мінська.

 

Керівництво Німеччини, яка в цьому півріччі головує в ЄС, не виключає подальшого посилення європейських санкцій, які ЄС готується ввести проти керівників Білорусі, цитує «Франс Пресс» слова, сказані в понеділок офіційним представником уряду ФРН Штеффеном Зайбертом.

 

Зайберт також повідомив журналістам, що канцлер Німеччини Ангела Меркель у минулі вихідні обговорила ситуацію в Білорусі з багатьма партнерами по ЄС.

 

«Європейський Союз повинен продовжувати мобілізацію на підтримку сотень тисяч білорусів, якi мирно виступають за повагу їхнiх прав, свободи і суверенітету», — заявив увечері 16 серпня президент Франції Емманюель Макрон.

 

Але головними ініціаторами проведення відеосаміту по Білорусі виступили її найближчі сусіди: Польща, Литва, Латвія та Естонія. Щодо скликання такої конференції звернувся прем’єр Польщі Матеуш Моравєцький.

 

Президент Польщі Анджей Дуда взяв участь у телефонній конференції із президентами Литви, Латвії та Естонії. Лідери цих країн розмовляли про ситуацію у Білорусі і заявили про готовність підтримати демократичний процес у цій країні.

П’ять фракцій Європарламенту оприлюднили спільну заяву, в якій закликали до проведення нових президентських виборів у Білорусі.

 

Депутати вважають, що вибори в Білорусі не були «ані вільними, ані справедливими». Тому вони не визнають Олександра Лукашенка переобраним президентом країни і закликають до проведення нових виборів.

 

Про це йдеться у спільній заяві депутатів Європарламенту, оприлюдненій у понеділок, 17 серпня, і підписаній фракціями Європейської народної партії, соціал-демократами, Альянсом лібералів та демократів (нова назва Renew Europe), зеленими та Європейськими консерваторами та реформістами, передає агенція «Франс Пресс».

 

У заяві засуджено «арешти, жахливе насильство і тортури, вчинені проти мирних демонстрантів», поставлено вимогу всебічного розслідування цих злочинів, а також негайного звільнення всіх затриманих.

 

Також фракції зажадали переглянути відносини з офіційним Мінськом і співпрацю з ним у рамках Східного партнерства ЄС, запропонували призначити Спеціального представника посланця ЄС по Білорусі для підтримки процесу мирного переходу влади і закликали Росію утриматися від будь-якого втручання.

Із 13 серпня на білоруських заводах почалися мирні протести. 16 серпня пройшов найбільший такий мітинг.

 

За оцінками ЗМІ, у ньому взяли участь кілька сотень тисяч людей. Вони підтримали вимогу відставки Олександра Лукашенка і проведення нових виборів у Білорусі.

 

Впродовж понеділка з бага­тьох білоруських підприємств надходили повідомлення про зупинку роботи. Зокрема, під тиском працівників у рамках акції протесту на кілька годин зупиняв роботу Білоруський металургійний завод, припинили роботу шахти.

 

Справжнiм жахiттям для Лукашенка стало те, що провідні підприємства Білорусі або вже страйкують, або роблять попереджувальні страйки, чи погрожують страйками, вимагаючи його відставки після сфальсифікованих, на їхню думку, виборів президента 9 серпня та силового придушення мирних демонстрацій минулого тижня.

 

Страйки промислових гігантів є відмінною рисою білоруських протестів у порівнянні з іншими пострадянськими незалежними державами, де відбувалися революції.

 

Також ці страйки вибивають важливий козир у Лукашенка, який завжди вихвалявся, що є «захисником робітничого класу».

 

У понеділок, 17 серпня, робітники різних підприємств (зокрема, Мінського тракторного заводу та Електротехнічного заводу) пішли організованими колонами до Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ), куди прибув Лукашенко на зустріч із робітниками, які від кінця минулого тижня страйкують.

 

У робітничій колоні можна було бачити плакати: «Ніяких переговорів — тільки відставка!», робітники також скандували «Віримо! Можемо! Переможемо!», а під час зустрічі з Лукашенком — «Йди геть!».

 

«Ви говорите про несправедливі вибори та хочете провести чесні? Я відповідаю на це запитання. Ми провели вибори. Інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте», — заявив у відповідь Лукашенко. Працівники МЗКТ розповіли виданню TUT.by, що Лукашенко не вийшов поспілкуватися з усіма співробітниками, а виступив у цеху «перед групою обраних».

 

Робітники заводу БелАЗ у Жодіно, що неподалік Мінська, пригрозили почати безтерміновий страйк, якщо не буде виконано вимог їхнього страйккому, що їх передано керівництву заводу. Серед вимог — звільнення політв’язнів, відставка Лукашенка і нові вибори.

 

Робітники Неполоцького нафтопереробного заводу «Нафтан», а також підприємств «Білоруськалій» у Солігорську на південь від Мінська також висунули подібні вимоги. Страйкують також робітники Металургійного заводу в Жлобіні. Робітники Мінського автомобільного заводу, який випускає МАЗи, беруть активну участь у маршах по столиці вже кілька днів.

 

Мінський політичний оглядач Валерій Карбалевич у розмові з «Радіо «Свобода» наголошує на одному важливому аспекті: Лукашенко понад чверть століття будував Білорусь у радянському стилі, відбудовуючи Білоруську РСР, спираючись у тому числі  й на підтримку робітників, захисником інтересів яких він себе подавав.

 

Вся ідеологема Лукашенка була такою: проти мене виступають якісь маргінали націонал-демократи, «майдануті», а я спираюсь на підтримку вірного мені робітничого класу та селян-трудівників... Зараз цей наратив страйками і страйккомами зламано. Як каже Валерій Карбалевич, відхід від режиму все нових структур і підприємств може призвести до того, що «Лукашенко виявиться полководцем без армії».

 

Литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс припускає, що російська військова допомога для Білорусі буде вторгненням.

 

На його думку, це знищить останні сліди незалежності сусід­ньої держави. Голова литовської дипломатії сказав: надходять тривожні сигнали, що Росія намагатиметься приєднати до себе Білорусь.

 

«Я думаю, що сама Росія не знає, як повестися. Просто хочеться приєднати державу, але важко сказати, які можуть бути наслідки», — додав голова литовської дипломатії.

 

За його оцінкою, сценарій у Білорусі відрізнятиметься від того, який був в Україні у 2014-2015 роках. Режим у Мінську не допускає переговорів, а білоруська опозиція і далі дуже поділена.

 

Лінас Лінкявічюс констатує, що Москва не має ані причин, ані юридичних підстав для військової підтримки Білорусі: «Це було би вторгнення у цю країну. Зважаючи на теперішню ситуацію у Білорусі, Росія би дуже ризикувала, якби на це зважилася. Кремль повинен зробити висновок, що таке не можна було б пояснити ні з морального, ні з політичного боку».

 

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач «Радіо Свобода», також висловлює думку, що Росія спробує анексувати Білорусь до кінця 2020 року.

 

Чвертьвіковий президент Білорусі Олександр Лукашенко допустив можливість виборчого рестарту. За його словами, нові вибори у Білорусі відбудуться після зміни Основного закону.

 

«Нам треба ухвалити нову Конституцію. Ви її маєте ухвалити на референдумі, й за новою Конституцією провести, якщо хочете, вибори і парламенту, і президента, і місцевих органів влади», — сказав Лукашенко в понеділок, 17 серпня.

 

Фрагмент виступу показав телеканал «Беларусь 24». Варто розуміти, що Лукашенко розглядає можливість повторення ініційованого Володимиром Путіним процесу змін до Конституції, який залишить його, як і Путіна, довічним диктатором країни.

 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 17 серпня ухвалив рішення викликати посла України в Білорусі Ігоря Кизима на консультації до Києва для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у реальності, що склалася, та вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів. Про це повідомило міністерство закордонних справ України на своєму сайті.

 

«Ми вперше в історії вдаємося до такого кроку у відносинах iз Білоруссю і робимо це винятково через неприпустимі дії Мінська», — зазначив Кулеба. Він нагадав, що 14 серпня білоруська влада передала затриманих під Мінськом «вагнерівців» до Росії, попри наявність усіх правових та моральних підстав передати їх Україні. «Цей крок підірвав довіру між нашими країнами та завдав важкого удару нашим двостороннім відносинам», — заявив міністр.

 

Він також сказав, що після цього білоруський президент Олександр Лукашенко неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі. За словами Кулеби, ці факти, а також розвиток подій у Білорусі, суспільство якої висловило вотум недовіри офіційним результатам виборів президента, кардинально змінюють ситуацію в українсько-білоруських відносинах.