Різкий стрибок донизу: українська економіка важко переживає коронавірусну кризу

Українська економіка, як показують нові експертні оцінки, у нинішньому році впаде значно суттєвіше, ніж передбачали раніше.

 

 

Відповідно до останнього консенсус-прогнозу Міністерства економіки, ВВП України впаде на 6% замість очікуваних у квітні цього року 4,2%.

 

 

А курс долара залишиться на рівні 27 гривень. Таким чином, українська економіка скоротиться сильніше світової, адже, згідно з прогнозом МВФ, глобальний ВВП у 2020 році впаде на 4,9%.

«Характер відновлення економіки залежатиме від уже існуючих карантинних заходів в Україні, а також імовірних посилень в умовах «адаптивного карантину», які матимуть негативний вплив на економіку країни, внаслідок чого відновлення буде повільним», — повідомили у Міністерстві економіки, відзначивши високу ймовірність настання нової хвилі пандемії коронавірусу в другому півріччі.

 

При цьому саме коронавірусна криза вже у недалекому майбутньому здатна суттєво змінити характер майбутнього розвитку як світової економіки, так і економіки України.

 

Як передбачають урядові експерти, інфляційні процеси цьогоріч будуть стриманими: 5,8% — грудень до грудня 2019 року проти 7% у попередньому прогнозі.

 

Середньорічний курс очікується на рівні 27 гривень за долар проти раніше запланованих 28,85 гривні. Утім, урядовці очікують суттєвого падіння інвестицій, уже сьогодні воно зросло до 20,3% з 14,8% в попередньому консенсус-прогнозі.

 

Бюджетне стимулювання, запроваджене для підтримки попиту населення і пом’якшення негативних наслідків, за прогнозом Мінекономіки, зросте. Що в умовах скорочення доходів спричинить істотне зростання дефіциту бюджету — до 5,6% ВВП. 

 

А от у наступному році економіка України має почати рух догори. Найбільше зростання очікується в інвестиційній сфері — плюс 8,5%. У 2022 році експерти прогнозують зростання економіки на рівні 3,5%, у 2023-му — 4,1%, а в 2024 році — до 4,5% ВВП. Дефіцит держбюджету експерти очікують на рівні 5,5%, а в 2021-му — 3,4% ВВП.

Уже сьогодні тенденція, яку ми бачимо, не може не засмучувати. Падіння валового внутрішнього продукту України в другому кварталі 2020 року склало 11,4% до аналогічного періоду 2019 року порівняно з 1,3% у першому кварталі. Відтак, щодо першого кварталу нинішнього року ВВП у другому кварталі знизився — з урахуванням сезонного фактору — на 9,9%.

 

НБУ очікує уповільнення спаду в третьому кварталі до 7,4%, у четвертому — до 3,8%, в цілому прогнозуючи зниження ВВП за підсумками цього року в 6%. Водночас уряд поки зберігає більш оптимістичний прогноз зниження економіки — в 4,8%.

 

Тим часом за півроку реальний валовий внутрішній продукт України в січні-червні 2020 року скоротився на 6,5%. Це трохи більше, ніж падіння на 5,9% за перші п’ять місяців 2020 року. 

 

«Щомісячна динаміка видів економічної діяльності свідчить, що економіка пройшла пік і подолала рубіж максимально негативного ефекту від жорстких протиепідемічних заходів як усередині країни, так і за її межами, який найбільше відчувався у квітні-травні 2020 року. І зараз, на тлі пом’якшення карантинних обмежень, поступово починає відновлюватися», — заявили в Мінекономіки, зазначивши, що у червні окремі види промислової діяльності, як, наприклад, сфера транспорту і будівельна галузь, продемонстрували уповільнення темпів падіння, а індекс очікувань ділової активності, в порівнянні з попереднім місяцем, покращився.

 

Водночас значно менші площі збирання і нижча від торішньої врожайність більшості сільськогосподарських культур спровокували в червні значне падіння обсягів виробництва в сільському господарстві.

Ще одна проблема нашої економіки та державної казни — великий дефіцит бюджету і проблеми з кредиторами. Тому є ймовірність, що не вистачить грошей на всі державні витрати.

 

Як заявив Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, станом на сьогоднішній день існує проблема фінансування дефіциту державного бюджету.

 

«У нас офіційно закладено 300 млрд грн. А з урахуванням того, що дохідна частина щонайменше на 100 млрд буде недовиконана — мається на увазі і Держбюджет, і Пенсійний фонд, — скоріше за все, частина видатків просто не буде профінансована, — сказав Кушнірук. — На сьогоднішній момент МВФ призупинив співпрацю з Україною. Про це не говориться публічно, але відомо, що ми не отримуємо транші. І така ж ситуація зі Світовим банком». 

 

Подібна ситуація, на його думку, не дозволить припинити жити в борг. «На жаль, можу точно сказати, що цьогоріч економіка не зростатиме. Йдеться лише про масштаби падіння. Я думаю, вони будуть суттєвіші, ніж порахував уряд. Це може бути і 8%, і 9%. Подивимось, як ми пройдемо осінь, особливо в частині міжнародної торгівлі й ситуації з пандемією», — резюмував Кушнірук.

Економісти також зазначають: кількість безробітних надалі зростатиме. У НБУ прогнозують рівень безробіття на рівні 10% до кінця нинішнього року.

 

Незалежні експерти припускають: ця цифра може подвоїтися, адже йдеться про пряме і приховане безробіття.

 

Перше — це коли працівника звільняють із дотриманням усіх передбачених юридичних процедур, друге — працівників просять взяти відпустку без збереження зарплати. Доволі часто працівник дає згоду на неповний робочий день або неповний робочий тиждень, оскільки не може знайти іншу роботу з повною зайнятістю.

 

Державні програми з підтримки зайнятості, які діють сьогодні, не в змозі знизити темпи зростання безробіття.

 

Найбільше постраждають від посткарантинної кризи жінки і молоді люди. За статистикою, кількість відпрацьованих людино-годин у перші три місяці пандемії Covid-19 скоротилася в десять разів.

 

Чимало підприємств були змушені на невизначений час припинити роботу. При цьому ніхто не може достеменно сказати, скільки триватиме коронакриза і якими будуть остаточні наслідки. Тим паче, що багатьом підприємствам, які закрилися на карантин, знадобляться роки, щоб відновити свою роботу.

 

Утім, урядовці, які не відстежують приховане безробіття, великої проблеми у ситуації не вбачають. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль навіть повідомив у соцмережі: «Вперше за кілька місяців коронакризи ми спостерігаємо істотне зменшення кількості безробітних».

 

За його словами, за урядовими програмами подолання часткового безробіття вдалося зберегти 360 тис. робочих місць. Для цього було виділено 1,8 млрд грн.

 

«Це і допомога бізнесу, яка дозволяє продовжувати виробництво і не звільняти людей, залишаючи за ними повноцінні зарплати», — уточнив він, зазначивши, що через Державну службу зайнятості за період карантину працевлаштовано понад 220 тис. осіб.

 

Тим часом Мінекономіки разом із Державною службою зайнятості намагається відповісти на питання, що хвилює більшість українців: чи можлива допомога з безробіття для тих, хто працював неофіційно?

 

«Якщо особі до 35 років і вона не має страхового стажу, оскільки, можливо, працювала без оформлення трудових відносин, то їй призначать допомогу з безробіття у мінімальному розмірі (на період карантину і 30 днів після його закінчення — 1 тис. грн, після цього — 650 грн) строком на 180 календарних днів. Якщо ж людина старша 35 років і вона не має страхового стажу, то, згідно з чинним законодавством, вона не матиме права на допомогу з безробіття», — повідомили урядовці.

Відтак влада має доволі обмежений час на ухвалення стратегічних рішень, які зможуть втримати державу на нинішньому етапі турбулентності.

 

На думку Дениса Шмигаля, стратегічними напрямками державної політики мають бути впровадження найкращих європейських практик, які стосуються покращення стандартів безпеки, ведення бізнесу та якості життя.

 

«Якщо ми дивимось на 10 років вперед, то стратегічними напрямками державної політики мають бути впровадження найкращих європейських практик, які стосуються покращення стандартів безпеки, ведення бізнесу та якості життя. Ми рухаємось у Європу та активно працюємо з Європейським Союзом над оновленням Угоди про асоціацію з ЄС», — сказав Шмигаль, додавши, що Україна має всі можливості для того, аби стати однією з провідних високорозвинених європейських держав. 

 

Для цього потрібна послідовна державна політика та системні реформи, які не мають зупинятися за будь-яких змін у державі. Все це має бути покладено в основу Національної економічної стратегії-2030, що представлена у семи векторах розвитку України, які стануть основою розробки стратегії: промисловість, агросектор, видобування, транспортні коридори, IT та R&D, інфраструктура, енергетичний сектор.