Головою в мур тиранії: Лукашенко розбудував кругову систему захисту від народного гніву

Центрвиборчком Білорусі обіцяє оприлюднити остаточні результати президентських виборів, які відбулися в цій країні минулої неділі, 14 серпня.

 

 

І при цьому в понеділок подає попередні результати, за якими на виборах перемагає з 80,23% підтримки чинний президент Олександр Лукашенко.

 

 

Основним суперником Лукашенка була Світлана Тихановська — дружина заарештованого блогера Сергія Тихановського, який до арешту збирався балотуватися в президенти.

 

 

Тихановська, яка нібито мимоволі стала прапором опозиції та головним суперником Лукашенка на цих виборах, заручилася підтнимкою 9,9% виборців.

 

Проти всіх проголосували понад 6%. Явка на виборах перевищила 84%. Такі дані наводить підконтрольна президенту ЦВК Білорусі. 

Лукашенко править країною вже 26 років. До авторитарного стилю його правління в білоруському суспільстві вже накопичилася стійка відраза.

 

Перед цьогорічними виборами до нього приклеїлося прізвисько «Саша 3%», бо, за незалежними опитуваннями, саме таким є рейтинг Лукашенка.

 

Три відсотки — то його стабільний рівень підтримки білоруськими бабусями, які в молоді роки були комсомольськими та компартійними активістками, тому й тепер незмінно голосують, виходячи iз завченого в молодості принципу: «Лишь бы не было войны».

 

Аналогічна ментальність була властива «валянкам» Донбасу, з яких Росія створювала «ДНР» i «ЛНР». Але за останні 26 років у Білорусі народилися нові покоління, які бачать своє життя далеко не в стереотипах мислення комсомольських бабусь iз їхнiм вічним комсомолом і «вічно молодим» президентом.

 

Але білоруський бацька виявився набагато вправнiшим комсомольцем та інтриганом iз виживання, ніж, скажімо, наш незабутній «лідер» Донбасу Віктор Янукович.

 

«Лука» за довгі роки свого правління розбудував навколо себе неприступну фортецю з подібних йому супостатів. Від силових органів до тотально підконтрольного йому парламету, судів та тієї ж ЦВК. Короля робить почт, стверджує седньовічне прислів’я.

 

І цей білоруський почт, який перетворився на державу в державі, тепер робить свою справу. Вiн став муром, об який народу не вдається нічого іншого, ніж розбивати собі лоба. 

 

Штаб Світлани Тихановської відмовився визнавати офіційні результати виборів і зазначає, що на деяких дільницях вона отримала 70-80% голосів. Опозиція організувала альтернативний підрахунок голосів на інтернет-платформі «Голос», який показав прямо протилежний результат — понад 80% голосів за Тихановську.

 

Кандидатка вiд опозиції заявила про свою перемогу на виборах та засудила дії влади проти учасників демонстрацій у Мінську. Також вона повідомила, що не має наміру виїздити з Білорусі. І одночасно зазначила, що не підтримує силове протистояння з владою на вулицях.

 

Не можна вимагати від жінки, яку випадково піднесло на вістря подій, щоб вона стала ще й Жанною д’Арк iз мечем у руках та повела за собою народні маси в бій за справедливість. Білоруси мають шукати національного лідера, якого наразі немає.

 

По закордонному виборчому округу, де процес голосування можна було контролювати, за Тихановську віддали голоси 85,83% учасників волевиявлення, а за Лукашенка — лише 4,3%.

 

Кандидатка від опозиції перемогла на 20 виборчих округах у Мінську, де також вели паралельний підрахунок голосів. У столиці перевага кандидатки від опозиції над чинним президентом на окремих дільницях була вищою в 7-8 разів. Ну і що, якщо в Лукашенка є армія призначених ним кишенькових «підрахуїв»! 

 

Ще в день голосування в центр Мінська стягували військових і спецтехніку на випадок заворушень, а місто опинилося фактично заблокованим — в’їзд жорстко контролювала армія.

 

Під час голосування затримали десятки людей, переважно спостерігачів та журналістів. 

 

Одночасно з цим у центрі Мінська практично повністю зник мобільний інтернет, а сайти найбільших ЗМІ країни і держ­органів виявилися недоступними.

 

Повідомляли також про перебої з доступом до соціальних мереж і месенджерів, які влада пояснила зростанням закордонного трафіку і «безпрецедентними DDoS-атаками».

 

Відразу після завершення голосування на вулиці Мінська та інших міст Білорусі вийшли тисячі противникiв чинної влади. Лукашенко ще вранці попередив, що буде жорстко припиняти незаконні акції.

 

Так і сталося: невдовзі після того, як у різних районах у центрі білоруської столиці почали збиратися люди, міліція застосувала увесь арсенал спецзасобів, які мала: водомети, світлошумові гранати, гумові кулі...

 

Акції протесту в білоруській столиці переросли в сутички, схоплено десятки людей, десятки отримали поранення.

 

По всій країні, за даними МВС Білорусі, у першу ніч протестів затримано близько трьох тисяч людей. У понеділок представник правозахисної групи «Вясна» заявив агенції «Рейтер», що вночі загинув один демонстрант, коли у натовп в’їхав автозак. МВС Білорусі заперечує, що в ніч iз неділі на понеділок були загиблі.

 

У білоруських Telegram-каналах повідомляється також, що люди виходять на площі в містах Могильов, Гродно, Жодіно, Бобруйськ, Барановичі, Новопо­лоцьк. З вечора понеділка і на ніч вівторка центр Мінська вже був повністю заблокований силовиками, а спорадичні протести на околицях немилосердно придушували.

 

 

Натомість очільник Слідчого комітету Білорусі Іван Носкевіч вночі оголосив про порушення кримінальних справ після протестів у Мінську та інших містах країни за фактами масових заворушень і насильства щодо силовиків. Відповідальність за такі дії, відповідно, до 8 і 15 років позбавлення волі, йдеться в заяві чиновника.

Першими привітали Олександра Лукашенка з «перемогою на виборах» керівники інших тоталітарних держав світу: глава Китаю Сі Цзиньпін, президент Росії Володимир Путін та казахський президент Касим-Жомарт. 

 

Президент України Володимир Зеленський вранці у понеділок відбувся нейтральним зверненням — закликав владу Білорусі дотримуватися демократичних стандартів і «намагатися забезпечити власному народу його права та свободи у повному обсязі».

 

«Тільки так можна зберегти надію на вихід iз кризи», — зазначив він.

 

Лукашенко в понеділок прокоментував акції протесту і зіткнення демонстрантів із силовиками. За його словами, «одна з ліній» управління акціями протесту — Чехія. Чеське керівництво вкрай здивувалося, із якого це дива його приплели до подій у Білорусі.

 

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у понеділок засудив втручання міліції проти демонстрантів у Мінську в ніч після президентських виборів. Він написав у «Твіттері», що білоруси мають право на свободу слова та демо­кратію.

 

«Я засуджую насильство міліції та жорстокі репресії щодо мирних демонстрантiв у Мінську. Така поведінка в жодному разі не повинна відбуватися в Європі», — написав Бабіш.

 

Рудольф Їндрак, відповідальний за міжнародні відносини в канцелярії президента Чехії Мілоша Земана, висловився в подібному стилі.

 

У Євросоюзі також різко засудили дії влади Білорусі.

 

«Утискам і жорстоким репресіям щодо мирних демонстрантів немає місця в Європі», — заявила глава вищого органу виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляйен.

 

Прем’єр Польщі Матеуш Моравєцький закликав провести надзвичайний саміт Європейської ради, присвячений Білорусі.

 

«Польща відповідальна за своїх найближчих сусідів», — написав Моравєцький у листі до Шарля Мішеля, голови Європейсько ради, і Урсули фон дер Ляєн, голови Європейської комісії.

 

«Після президентських виборів у Білорусі, що відбулися 9 серпня 2020 року, влада застосувала силу проти своїх громадян, котрі домагаються змін у країні. Ми повинні підтримати білоруський народ у його прагненні до свободи», — заявив глава польського уряду. 

 

Офіційний представник уряду Німеччини ФРН Штеффен Зайберт наголосив, що в Білорусі під час голосування не дотримувалися навіть мінімальних стандартів проведення демократичних виборів.

 

Він підкреслив, що нинішнє керівництво Білорусі зобов’язане прийняти волю народу, а Євросоюз повинен виробити спільну позицію щодо ситуації в республіці.

 

Президенти Польщі Анджей Дуда і Литви Ґітанас Науседа закликали до повного ви­знання і дотримання основних демократичних стандартів. Лідери обох держав виступили зі спільною заявою щодо виборів у Білорусі. А посли країн ЄС у Мінську зібралися на зустріч, щоб обговорити ситуацію в Білорусі.