Ціни в тумані: як запуск ринку газу позначиться на платіжках українців

Починаючи із 2015 року, коли було ухвалено закон про ринок природного газу, запровадження його практичної реалізації увесь час відкладалося.

 

Попередній міністр енергетики Олексій Оржель наприкінці минулого року запевняв: із 1 січня так званий механізм PSO (спеціальні зобов’язання «Нафтогазу» з продажу газу для потреб населення та теплокомуненерго за фіксованою ціною) точно будуть скасовані. 

 

Насправді ж спеціальний режим продовжували ще тричі: спершу до 1 травня, потім до 1 липня і нарешті до 1 серпня.

 

Спочатку владі заважала невизначеність із транзитним газовим контрактом із російським «Газпромом», потім неготовність механізму існування ринку газу.

 

Але таки сталося! З початку нинішнього місяця держава більше не регулює ціни на газ. 

 

На споживачів тепер чекає кілька важливих нововведень. Перше — право користувача газу самому обирати собі постачальника блакитного палива.

 

Експерти, втім, зазначають: насправді це можна було робити ще з 2015 року, однак досі в цьому не було сенсу, бо регульована ціна майже завжди була нижчою за ринкову.

 

Тепер — наразі теоретично — ціну формуватиме конкуренція. І хто запропонував дешевше і краще, той може зірвати банк. Тим паче, що процес переходу від одного постачальника до іншого уряд суттєво спростив. 

 

Друге нововведення — власне ціна. Із 1 серпня в Україні вже не буде двох цін на газ, як це було раніше: одна для промисловості, яка встановлювалася щомісяця, друга — регульована державою завдяки механізму PSO. 

 

Нині в Україні діє одна ринкова ціна, прирівняна до цін у ЄС. Іншими словами, газ для користувачів може або різко дешевшати, або так само рвучко дорожчати. У залежності від ситуації на хабах, вартості нафти та інших причин, які впливають на формування ринку. 

 

Скільки саме платитимуть українці нинішнього опалювального сезону, достеменно не знає ніхто. Експерти стверджують, що у платіжках може бути як 5 тис. гривень за тисячу кубометрів, так і 6-7 і навіть вище. Назагал експерти стверджують: за кубометр можуть попросити і 10 тисяч гривень. 

Така невизначеність може бути певним сюрпризом для тих громадян, які звикли до стабільності цін і чекають дешевого газу не від ринкової кон’юнктури, а передусім від «доброго» уряду та «чесних» політиків.

 

Тим часом компанії-надавачі послуг — чинні та потенційні — не зовсім готові до роботи у таких умовах: не мають, наприклад, бази даних споживачів. І не до кінця зрозуміло, як діяти з клієнтами-боржниками, яких раніше «відрізали» від газової труби.

 

Сьогодні проти них планують використати цивілізовані інструменти: судову практику, збільшення розміру пені та штрафів, відмову в деяких держпослугах, обмеження в питаннях перетину кордону.

 

Але навіть експерти не до кінця розуміють, наскільки ефективно працюватимуть ці механізми в умовах проблемної української судової системи. І чи доведе вона до банкрутства деякі газові компанії. 

 

Не всі надавачі послуг погоджуються з формулою існування так званого «продавця останньої надії», який пропонує споживачам-боржникам ціну, на 20% нижчу за ринкову. І таким чином пропагує у суспільстві моду не платити за товар. 

 

Сьогодні аналітики ринку не готові сказати, скільки відсотків українців зможуть скористатися своїм правом і поміняти надавача послуг. У деяких європейських країнах, за словами представників «Нафтогазу України», щорічно змінюють постачальника до 20% клієнтів.

 

В Україні таких може бути і понад третина. Але вже пізніше, коли ринок адаптується і на ньому з’явиться більше гравців. Наразі ж експерти оцінюють кількість «мандрівних» споживачів не більше кількох часток відсотка…

 

І це, на думку учасників ринку, дуже добре. Адже велика кількість різких переходів від одного постачальника до іншого здатна взагалі дискредитувати ідею реформи. 

 

Як повідомили у ЗМІ представники «Нафтогазу України», свої точки з продажу та обслуговування вона відкривати не планує: ця інфраструктура буде аутсорсинговою. Тобто, компанія обере партнерів, через яких укладатиме з побутовими споживачами угоди на постачання газу. 

Вже перші новини газового ринку показали: ціни після лібералізації умов продажу повільно, але поповзли догори. Так, ціна газу зросла на 9%, або на 0,27 гривні за один кубометр.

 

Як пояснили у компанії «Нафтогаз» — через те, що ринок входить у сезон високих цін. Відтак ціна у серпні становитиме 3,24 гривні за кубометр. Це вартість із ПДВ, але без урахування вартості розподілу (доставки) газу в рамках тарифу «Місячний».

 

У пресслужбі зазначили: надалі компанія публікуватиме ціни в рамках тарифу «Місячний» на початку місяця споживання. Цей тариф — перший, який компанія пропонує своїм клієнтам.

 

«Зараз усі чинні побутові клієнти компанії автоматично переведені на цей тариф. Він передбачає постоплату за спожитий газ. Також компанія звертає увагу на можливість заощадити 1% від загального рахунку за газ, якщо клієнт буде платити за спожитий ресурс до 15 числа місяця, наступного за місяцем споживання, через особистий кабінет», — пояснили у «Нафтогазі», додавши, що невдовзі компанія запропонує своїм клієнтам нові тарифні плани та інші пропозиції.

 

Але сподіватися сьогодні, наприкінці літа, що нові умови будуть кращими за існуючі, трохи наївно. Адже вже сьогодні тенденція на світових ринках розвернулася у протилежний бік від ситуації, яку ми бачили навесні, на тлі пандемії коронавірусу та карантину.

 

Якщо раніше газ дешевшав, то зараз, навпаки, дорожчає. А це значить, що ситуація до весни 2021р. може виявитися непередбачуваною. Якщо, звісно, у неї не втрутиться держава. Але тоді ми отримаємо вже не зовсім ринок. 

Разом із формуванням ринку газу в Україні остаточно відмерла скандальна формула його ціноутворення «Роттердам+»: на базі газового хаба TTF у Нідерландах плюс вартість його доставки.

 

Однак вартість газу для населення і надалі продовжить формуватися за принципом імпортного паритету — тобто ціна газу на європейському хабі плюс вартість його доставки в Україну.

 

«Поки ми нетто-імпортер газу, ціна в Україні буде «імпортний паритет плюс». Якщо видобуток перевищить споживання, то буде формула експортного паритету. Це аксіоми ринкових механізмів, інакше не працює», — пояснив генеральний директор «Оператор ГТС України» Сергій Макогон. 

 

Але найцікавіше, що формульний підхід до визначення вартості вугілля за принципом імпортного паритету ще в 2016 році, як стало зрозуміло сьогодні, став об’єктом безпідставної критики.

 

Сама формула, як відомо, діяла для розрахунку вартості вугілля задля встановлення прогнозу вартості електроенергії винятково для промислових споживачів у 2016–2019 роках і передбачала включення вартості доставки вугілля від хабів Амстердам — Роттердам — Антверпен для всього вугілля.

 

Формулу скасували 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії. Після цього ціна вугілля та електроенергії для промисловців зросла.

 

Ціну газу для населення з лютого 2020 року встановлюють за аналогічною формулою «Амстердам+». Уряд Олексія Гончарука запровадив, а уряд Дениса Шмигаля затвердив у меморандумі із МВФ цей підхід для визначення ціни газу для населення. Він передбачає включення вартості доправлення газу з Нідерландів — біржа TTF.

 

Формулу і тодішню владу, яка її запровадила, гостро критикували. Переважно робили це представники тодішньої опозиції, яка сьогодні набула владних повноважень. Утім, як виявилося, ці звинувачення були безпідставними. Сьогодні ж у держави не може виникати сумнівів щодо правомірності формули «Роттердам+» після того, як уряд і президент Володимир Зеленський підвередили застосування формули «Амстердам+» для розрахунку вартості газу для населення. 

 

«Після того, як президент Зеленський і уряд фактично погодили і підтвердили правомірність і вигідність формули «Амстердам+» на газ, то я думаю, що не має виникати взагалі жодних сумнівів щодо правомірності формули «Роттердам+», — наголосив експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. — За фактом насправді виявилося, що це абсолютно ринкова формула, яка функціонує згідно з тим ринком, на якому вона працює, тобто ринком продажу вугілля». 

 

За його словами, ринкова обґрунтованість формули «Роттердам+» була також підтверджена на початку липня, коли держкомпанія «Центренерго» за підтримки офісу Президента та Міненерго підписала угоду на купівлю вугілля за принципом імпортного паритету.

 

«Доволі показово, до речі, те, що в цьому році також та ж формула «Роттердам+» повернулася фактично на ринок вугілля України і державна компанія «Центренерго» почала закуповувати відповідно до угоди у компанії «Добропіллявугілля» сам товар, вугілля за формулою «Роттердам+». Тобто, це найвигідніша ціна», — резюмував Корольчук.