Комісія Київради з питань найменувань винесла на громадське обговорення своє рішення про перейменування скверу Валерія Чкалова на сквер Євгена Чикаленка.
Це вже не перша спроба Просвітницького Центру нанести на мапу Києва ім’я великого українця Євгена Чикаленка.
Два роки тому ми намагалися переназвати іменем Чикаленка вулицю російського письменника Льва Толстого.
Згадана вище комісія Київради підтримала нас, оскільки російський граф Лев Толстой має в українській столиці аж шість топонімів, з яких три — у самісінькому центрі Києва, тоді як Чикаленко не має у Києві жодного.
Але під час громадського обговорення на сайті КМДА нас не підтримали українці столиці. З’ясувалося, що більшість українців, включно зі значною частиною українських активістів і навіть відомих українських національних діячів, мало знають про Чикаленка.
Євген Харлампійович Чикаленко народився через дев’ять місяців по смерті Тараса Шевченка в родині багатого поміщика.
Тарас Шевченко та Євген Чикаленко жили в різні епохи, але їх об’єднувала одна велика місія: вони обидва в часи масового зросійщення українців рятували українську націю від її асиміляції і виродження.
Т. Шевченко робив це своєю геніальною творчістю, а Є. Чикаленко — своєю дивовижною щедрістю і невтомною громадською й публіцистичною діяльністю.
Він своїм власним коштом протягом восьми років видавав єдину в російській імперії щоденну україномовну газету «Рада», яка гуртувала, мобілізувала і готувала до боротьби українську громадськість, без чого Українська Революція 1917-1921 років могла і не відбутися.
Пан Чикаленко був дивним поміщиком. Це він скликав Центральну Раду та, відмовившись її очолити, запросив разом iз Сергієм Єфремовим і Дмитром Дорошенком на цю місію Михайла Грушевського.
Це Чикаленко створив за свій кошт фонд підтримки українських письменників, який підтримував М. Коцюбинського, В. Винниченка, І. Франка та інших літераторів. Це за його кошт було видано знаменитий «Словарь украинского языка» Бориса Грінченка та побачили світ інші словники.
Це за гроші Чикаленка з’явився і видавався перший український часопис «Літературно-науковий вісник».
Це Чикаленко впродовж п’яти років чекав дозволу царської цензури на видання саме українською мовою цілої серії написаних ним брошур для українських селян.
Це він профінансував спорудження у 1905 р. Академічного дому у Львові. Це Євгену Чикаленку належать крилаті і в наш час украй актуальні слова, які не можуть подобатися нинішнім олігархам, офшорникам, казнокрадам і хабарникам: «Легко любити Україну до глибини своєї душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
В. Винниченко якось писав у листі до Є. Чикаленка: «Настане час, Євгене Харлампійовичу, коли будуть думати, де Вам пам’ятник поставити». Зараз і час настав, і місце для пам’ятника легко знайдеться, якщо українські патріоти своїм активним голосуванням на сайті КМДА підтримають перейменування скверу В. Чкалова.
Валерій Чкалов — це «советский лётчик-испытатель», який у 1938 р. у 34-рiчному віці загинув за дуже загадкових обставин.
Сквер Чкалова розташовувався раніше на вулиці Чкалова. Тепер такої вулиці в Києві немає, бо її давно перейменовано на вулицю Олеся Гончара.
Присвоєння цьому скверу імені великого українського мецената Євгена Чикаленка завадило б давнім зазіханням київських забудовників на побудову в цьому сквері чергової висотки.
Ми звертаємося до українців iз двома проханнями:
Перше — просимо проголосувати за перейменування скверу, що, зауважимо, технічно зробити непросто. Для цього треба спочатку зайти на сайт
forum.kyivcity.gov.ua та зареєстуватися учасником обговорення. Сайт починається двома текстами, які називаються «Громадське обговорення…….» та «Реєстрація».
Для реєстрації вимагається заповнення довгої анкети з фіксацією пароля. Тут дуже важливо зберегти терпіння. Через кілька днів адміністрація сайта вивчить анкету та зареєструє нового учасника обговорення, а на тексті «Обговорення...» відкриються два віконечка: «так» і «ні».
Друге: особливо просимо надіслати це наше звернення всім своїм фейсбучним друзям та знайомим, електронну пошту яких маєте, і які могли б проголосувати «так». Важливо і їх попросити зробити те саме, аби наше заернення дійшло до всіх українських патріотів.
Адже однією з причин, чому Лев Толстой, який має у Києві аж шість топонімів, не «посттупився» бодай одним топонімом Чикаленку, була та обставина, що багато киян нічого не знали про таке обговорення на сайті КМДА, тоді як всі проросійські сайти, а нардеп Вадим Рабінович через свої телеканали активно мобілізували прихильників «руского мiра».
Громадське обговорення на сайті forum.kyivcity.gov.ua уже почалося і триватиме до 1 жовтня. Начебто з одного ком’пютера можна зареєструватися і проголосувати двом особам.
Юрій ГНАТКЕВИЧ
