У Білорусі сформувалася нація з досить розвиненою самосвідомістю «польського і литовського типу», і будь-які спроби її поглинання з боку Росії не будуть «легким завданням».
Такі висновки випливають iз дослідження політологів Руслана Махмутова з Російської академії народного господарства та державної служби і Миколи Литвака з Московського державного інституту міжнародних відносин.
Воно базується на соцопитуваннях населення Білорусі в останні роки, а аналіз результатів робить відомий російський журналіст та блогер Павло Пряников, засновник сайта «Толкователь».
Актуальність дослідження, опублікованого у свіжому номері журналу «Современная Европа» (№3, 2020), який видає Інститут Європи Російської академії наук, зросла у світлі арешту бойовиків ПВК «Вагнер» в Мінську, загострення у відносинах РФ і Білорусі та президентських виборів у Білорусі.
«У якоїсь частини російських можновладців та політизованої публіки є переконання, що білоруси — це мало не росіяни, і приєднання республіки до Росії не буде особливо складним», — зазначає Пряников у своєму аналітичному матеріалі.
«Ці уявлення про білорусів розвінчує стаття в «Сучасній Європі», — додає журналіст.
На запитання про історичні витоки державності Білорусі були отримані такі відповіді: Велике князівство Литовське (XIII-XVIII ст.) — 30,4%, Полоцьке і Туровське князівства (IX-XIII ст.) — 15,9%, Білоруська Народна Республіка (1918-1920 рр.) — 7%, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (1922-1991 рр.) — 21,8%.
Решта пов’язують державність із сучасною Білоруссю або не визначились. «Як бачимо, наступності від радянської Білорусії дотримується лише п’ята частина її жителів», — зазначає Пряников.
На запитання про приналежність до білоруської нації «повністю згоден» відповіли 60,4% і просто «згоден» — 28,9%. Таким чином, 90% громадян республіки вважають себе білорусами.
На запитання про національність (дослівно — «етнічну групу») білорусами себе назвали 87,3% (92,8% у віці від 18 до 29 років), росіянами 7,1% (3,1% серед молоді), поляками 2,6%, українцями 1%.
Згідно з даними останнього перепису населення (2009 р.), національний склад республіки майже такий самий: до білорусів себе зарахували 83,7%, до росіян — 8,3%, до поляків — 3,1%, до українців — 1,7% .
Таким чином, Білорусь — моноетнічна країна. Навіть більше моноетнічна, ніж Росія (де власне росіян — 77%), коментує журналіст.
«Більш того, національним складом вона не схожа на Україну, де до третини її мешканців вважали себе росіянами. Важливим у цьому контексті видається також широко поширена (більше половини респондентів) недовіра до іноземців, іншомовних людей i представників інших культур, включаючи і російськомовних», — пише Пряников.
«Нарешті, ставлення до майже померлої за радянських часів білоруської мови (вона викладалася тоді лише в частині сіл) – то вона не тільки відроджується, а й стає одним iз «цементів» нації, — пише російський журналіст. — Так, 86% білорусів вважають білоруську мову «найважливішою частиною культури, яка повинна зберегтися», 65,9% хотіли б, щоб їхні діти говорили білоруською так само добре, як і російською».
«У національному плані Білорусія швидко рухається не до України, а до Литви. В етнічному плані в них уже є схожість: у Литві литовцями себе вважають 84% (росіянами — тільки 6,5%). Також варто додати, що приєднання республіки до Росії хочуть тільки 10% білорусів», — робить висновок Пряников.
