Під час карантину мільйони українців стали «приховано безробітними»

Із тим, що коронавірус і введений через пандемію карантин змінили життя кожного українця, навряд чи хтось сперечатиметься.

 

 

А от стабільним, як виявилося, є намагання вітчизняних держорганів приховати реальну картину, пов’язану з безробіттям, а точніше — кількістю людей, які втратили роботу саме під час карантину.

 

 

Цифри, оприлюднені Держстатом, разюче відрізняються від даних, отриманих фахівцями Центру економічної стратегії (ЦЕС).

 

Робіть висновки самі: якщо докарантинні цифри про кількість людей, котрі були безробітними, збігаються — це 1,6 млн (9% робочої сили), згідно з даними і Держстату, і ЦЕС, то далі — розрив катастрофічний.

 

Держстат стверджує, що кількість громадян, які «втратили роботу під час карантину», становить 0,4 млн осіб (2%), а згідно з опитуванням ЦЕСу — таких людей... 2,8 млн (16%). 

 

Суттєво відрізняються «дебет з кредитом» у Держстату й ЦЕСу і щодо загальної кількості безробітних під час карантину: держава каже лишень про 2 млн осіб (11%), а фахівці Центру стверджують, що таких 4,4 млн (24%). 

 

А от інформацію щодо так званого «прихованого безробіття» Держстат узагалі скромно замовчує, тоді як ЦЕС дає вражаючу цифру — 3,1 млн (17% робочої сили). 

 

Ці «нестиковочки» у ЦЕСі пояснюють тим, що державна статистика взагалі не адаптована до подібних криз. Навіть якщо справжня кількість звільнень була більш наближеною до нижчої межі (тобто даних Держстату), вони були сконцентровані серед певних галузей та людей, що працюють «у тіні»: здебільшого серед менш забезпечених верств населення, які не мають «подушки безпеки» на випадок звільнення.

 

Зауважимо, що, попри швидке відновлення кількості вакансій та збільшення активності шукачів роботи, що спостерігається  після зняття карантинних обмежень, якщо буде друга хвиля поширення коронавірусу, зайнятість громадян знову може різко скоротитися.

 

Аби мінімізувати кількість звільнень, державна підтримка має бути націлена саме на ті сектори, що постраждали найбільше або є найбільш вразливими. 

 

Крім того, ЦЕС радить організувати оперативну статистику ринку праці таким чином, щоб вона давала змогу бачити неспотворену реальну картину ринку праці в країні й, зокрема, розробити механізм підтримки людей, що можуть втратити роботу, але не шукатимуть нову, бо або зневірилися, або не мають фізичної можливості це зробити (наприклад, через догляд за дитиною на час карантину).

 

Для «заспокоєння» додамо, що не лише у нас під час карантину з’явилася ціла «армія» безробітних — аналогічна картина спостерігається навіть у такого економічного монстра, як США: у них також в останні місяці рекордно виріс рівень безробіття.