Якось так повелося, що в літературі чи кіно запам’ятовуються лише погані дівчатка, такі собі «відірви та викинь», які дурять голови головним героям, руйнують сім’ї, роблять «неблаговидні» вчинки.
Хороші ж дівчатка мало кому запам’ятовуються, адже вони такі правильні, скромні й виховані, а це так нудно.
Ось і героїню Олівії де Гевіленд — Мелані — у фільмі «Віднесені вітром» мало хто пам’ятає, адже всіх там затьмарила харизматична Скарлет О’Хара у виконанні Вів’єн Лі.
Та все ж багатьом із глядачів припала до душі героїня Олівії — віддана, добра, всепрощаюча Мелані. Актрису Гевіленд навіть номінували на «Оскара» за роль другого плану, але всі лаври і всю славу від фільму отримала, звісно, Вів’єн.
Та свою порцію слави блискуча красуня й чудова актриса Олівія Гевіленд усе ж одержала, завоювавши «Оскари» за фільми «Кожному своє» у 1946 р. та «Спадкоємиці» у 1949 р. (за цей фільм актриса отримала ще й «Золотий глобус»).
Днями у Парижі 104-річна Олівія де Гевіленд відійшла у вічність. Сьогодні молодь не знає згаданих імен, проте для знавців і любителів кінематографа це — легенди.
Окрім високих кінематографічних нагород, Олівія ввійшла в історію Голлівуду ще й за так званим «законом Гевіленд», згідно з яким, актори не повинні платити штрафи за відмову грати у певних фільмах, — зірка ще на початку своєї акторської кар’єри через суд довела незаконність цих санкцій щодо акторів.
На долю цієї тендітної жінки випало чимало горя — у віці 42 роки помер її син, від раку згас чоловік — редактор «Парі Матч» П’єр Галанте (хоча вони були на той час розлучені, актриса без вагань стала доглядати хворого), підтримувала у важкий час доньку, яка втратила чоловіка.
Та ніщо не минає непоміченим — за всі здобутки у творчості і не тільки у 2008 р. Олівія де Гевіленд із рук тодішнього президента США отримала високу нагороду — Національну медаль мистецтв, а в 2010 р. президент Франції Ніколя Саркозі нагородив актрису найвищою відзнакою країни — орденом Почесного легіону.
Доброю згадкою про актрису стане перегляд фільмів із її участю — старих добрих стрічок 30-40-х років минулого століття.
