Володимире, ти не український і не мій президент, iди з Богом: вiдкритий лист до Зеленського

Володимире, набагато небезпечніше те, що в руках світового закулісся — справжніх володарів світу і творців нового світового порядку — міжнародного сiонізму ти (як і твій московський тезка) — лише лялька-маріонетка, за допомогою якої вони реалізовують свої плани щодо України.

 

 

Нагадаю, в ефірі телеканалу «1+1» (ТСН) ти заявив (цитую твоєю мовою): «Если на востоке и в Крыму люди хотят говорить по-русски, отцепитесь, отстаньте от них, дайте им возможность говорить по-русски. У меня єврейская кровь, я говорю по-русски, но я гражданин Украины».

 

Свій виступ можеш послухати тут.

 

«Президент Європейської єврейської ради, президент єврейської громади України, член опікунської ради єврейської общини Хабад м. Дніпра «Менора», олігарх Ігор Коломойський в інтерв’ю ізраїльській газеті Makorrishon (3 квітня 2019 року) заявив: «Володимир Зеленський сто відсотків єврей. Він поки що не релігійний, але ми працюємо над тим, щоб, принаймі, він дотримувався Шаббату...».  

 

Відомий громадський діяч, колишній рабин і глава юдейської общини Хабад м. Хар­кова  Едуард Ходос (у липні 2014 року прийняв православ’я і відрікся від Толмуду) зазначив, що «Зеленський окормляється Хабадом і духовно наставляється рабином Дніпра і Дніпропетровської області Шмуельом Камінецьким.

 

                                                               А «король» же голий!

 

За твердженням Ходоса, в основі юдейського руху Хабад лежить «фашистська ідеологія».

 

На його думку, «організація Хабад управляє світом і завдає країнам непоправної шкоди». Реакційну суть Хабаду, як складової частину міжнародного сіонізму, його діяльність і вплив на світові процеси, зокрема, в Україні та Росії, достатньо повно розкрив учений, кандидат філософських наук, експерт у сфері геополітики Володимир Матвеєв (див. відео).

 

Це підтверджує й ізраїльський кабаліст, засновник і керівник Міжнародної академії кабали «Бней Барух», член «Всесвітньої ради мудреців» Міхаель Лайтман, котрий, коли ще президентом США був Барака Обама, заявив (цитую): «Систему сили у світі визначаємо ми — народ Ізраїлю, а не Обама і Путін. Вони для нас лише виконавці того, що ми (народ Ізраїлю) замовляємо. Весь світ виконує те, що ми йому замовимо! Свобода волі існує лише у нас, народу Ізраїлю...

 

Всі у світі вважають, що євреї управляють світом. І вони праві, тому що управління світом залежить від нас. У цьому наша Богообраність. Усі у світі вважають, що ми їх обкрадаємо. І це насправді так!

 

Ми їх обкрадаємо тим, що не передаємо їм цієї методики... Це інстинктивно закладено у народу всередині. Так влаштований світ, так влаштовані душі.

 

Наші душі діляться на дві частини –  євреїв і народів світу... Ми повинні бути світлом для решти всіх народів. Насправді так і є...» (див. відео).

 

Лайтман пояснив причини нацистського руху у світі  поведінкою євреїв (цитую): «Зло знаходиться у євреях, і справді це так. Усі страждання у світі — від євреїв, як носіїв невиправленого егоїстичного бажання, у яких розбито почуття віддачі любові людям. Тільки це зло в євреях потрібно виправити, і тоді можна виправити світ.

 

Не виправляючи євреїв, світ не виправиш. Самі ж євреї не виправляються. Що ми бачимо серед євреїв, які хочуть стати кабалістами? Вони свого роду стають нацистами, бо вважають себе особливою расою. Підносять себе над іншими народами, що характерно для нацизму» (див. відео).

 

10 листопада 1975 року Генеральна асамблея (ГА) ООН прийняла резолюцію №3379 «Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації», якою постановила, що «сіонізм є формою расизму і расової дискримінації».

 

Проте міжнародний сіонізм набрав такої сили у світі, що ГА ООН 16 грудня 1991 року змушена була скасувати свою попередню резолюцію. Клопотання про анулювання зазначеної резолюції особисто представив президент США Джордж Буш, якого підтримав останній президент СРСР Михайло Горбачов. 

 

Володимире, у зв’язку з твоєю профанацією і недолугою зовнішньою і внутрішньою політикою завдання українських офіцерів — не допустити в країні проявів нацизму або расизму у будь-яких їх формах, міжнаціональної і міжрелігійної ворожнечі, яку Путін використає для ліквідації незалежності України, оскільки вважає її «недодержавою», а без України немає Російської імперії.

 

Одне з ключових питань світові господарі твоїми руками вже вирішили — у пожежному порядку ти і «ЗЕлені гниди» прийняли закон про розпродаж української землі (родючі чорноземи якої займають в Україні 60% території і 25% світових запасів чорноземів), у надрах якої містяться великі запаси природної питної води. І тут же прийняли закон про гральний бізнес. 

 

На черзі — прийняття закону про місцеві референдуми, через який міжнародний сіонізм планує реалізувати план про створення державного утворення, так званий «Новий (Небесний) Єрусалим» на території Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської і Одеської областей (з уже визначеною в ньому столицею — місто Дніпро).

 

Про це відкрито і в деталях розповів у соціальних мережах, на ютуб-каналі «Рассвет» генеральний директор цього проєкту Ігор Беркут (справжнє прізвище Гекко), який схвалює анексію Криму і створення так званої «Новоросії», симпатизує «ополченцям-сепаратистам» на Донбасі.

 

Коли три роки тому я публічно привернув увагу правоохоронних органів і державної влади України до діяльності Беркута (Гекко) щодо створення «Нового Єрусалиму», мене тут же обізвали «антисемітом».

 

За повідомленням ЗМІ, лише в червні 2020 року СБУ порушила кримінальне провадження і оголосила підозру Беркуту і його спільникам Василишину і Десятову за ч. 2 ст. 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, поєднане з розпалюванням національної ворожнечі) і звернулася в суд за обранням їм міри запобіжного заходу.

 

Під час обшуків за місцем проживання підозрюваних правоохоронці вилучили антиукраїнські матеріали, сценарії та звіти про антидержавні інформаційні кампанії, гроші, надані спонсорами РФ, носії інформації та заборонену сепаратистську літературу. 

 

Володимире, зауважу, я — не антисеміт і не антиєврей (неграмотно вживати термін «антисеміт», правильно — «антиєврей»).

 

Я шаную єврейський народ Держави Ізраїль і євреїв, які проживають в Україні, якщо вони з повагою ставляться до моєї нації, її культури, релігії, традицій, історії, національних героїв, знають державну українську мову і спілкуються нею, захищають Україну на фронті від агресора — путінської фашистської Росії.

 

А не паплюжать мою державу, націю, мову, віру, як це роблять твої «зелені гниди» з партії «Слуга народу» та різні рабіновичі, медведчуки з московського окупаційного блоку ОПЗЖ, які їздять у Москву на поклон до вбивці Путіна, а тим їм потураєш. 

 

Я — антисіоніст, антифашист, антирасист, антикомуніст! Я націоналіст-патріот — той, хто любить свою націю і захищає Державу Україна! (див. відео). 

 

Зауважу, що тих політичних лідерів країн світу, які виходили з-під контролю світового закулісся, як правило, чекала фізична або політична смерть. Вивчай історію, Володимире!

 

Ти не знаєш, а найгірше — не розумієш жорстких і цинічних правил геополітики, яку веде так званий «світовий уряд», через свій молодий вік, відсутність життєвого, політичного, міжнародного і військового досвіду.

 

Це — не твоя вина, це — твоя біда. Твоя провина в іншому — у безвідповідальності перед Українським народом, коли ти — повний профан у політиці, державному управлінні та безпековій сфері — вирішив балотуватися кандидатом у президенти України! 

 

Не знаю, чи зрозумів ти, в чому ще є твоя провина перед етнічними українцями, які становлять понад 80% населення України (євреї — 0,2%).

 

Якщо ні, то тут я тобі нічим допомогти не зможу. Як кажуть у народі: «Якщо тато з мамою не дали, то вже ніхто не дасть» (прислів’я вказує на розумові здібності дорослої людини). 

 

Українська письменниця, поетеса зі світовим ім’ям Ліна Костенко у своєму вірші написала гіркі, але правдиві слова про нас, українців: 

 

«Ні честі, ні мови, ні згоди,

самі лише смутки і пні. 

Коханий мій рідний народе, 

ти збудешся врешті чи ні?!

 

Володимире, ти можеш собі хоч на мить уявити, щоб президентом або прем’єр-міністром Держави Ізраїль раптом став араб?! У Єгипті — єврей? У Польщі — німець? У Німеччині — француз? У Франції — англієць? У Великій Британії — ірландець? У Фінляндії — росіянин? У Росії — українець?

 

У країнах Латинської Америки хто-небудь інший, окрім представника корінної нації держави? 

 

Патріарх-предстоятель УГКЦ, моральний авторитет України Любомир Гузар справедливо зазначив: «Основна проблема України — це моральна деградація, а все інше — наслідки».

 

                                                                                Кривавий кінець кривавих диктаторів.

Війну на Донбасі твій господар Коломойський, який, щоб не бути заарештованим за кордоном, повернувся в Україну, вважає «внутрішнім громадянським конфліктом», в якому «українці воюють з українцями», а Росія «підтримує одну частину українців».

 

Коломойський підспівує в унісон куму Путіна, голові політради партії «За життя» Віктору Медведчуку, який не вважає Росію агресором: «Це конфлікт на Донбасі.

 

Це конфлікт між людьми, які не погодилися з приходом нової влади і з політиками нової влади. Це протистояння громадян однієї частини країни стосовно іншої». Ще в січні 2015 року президент Росії Путін заявив, що в Україні відбуваються «трагічні події, по суті, йде громадянська війна».

 

Як бачиш, Володимире, дует Коломойського—Медведчука підспівує солісту Путіну хором, як у відомій дитячій пісні: «Вместе весело шагать по просторам, И, конечно, припевать лучше хором».

 

До «путінського хору» приєднався і ти, заявивши 25 травня минулого року: «Виконання РФ наказу Міжнародного трибуналу ООН про звільнення захоплених українських моряків і кораблів може стати першим сигналом з боку російського керівництва про реальну готовність до припинення КОНФЛІКТУ з Україною». 

 

Володимире, про який «конфлікт з Україною» ти говориш?! Ти що, з полиці у поїзді впав, як «доцент» у кінокомедії «Джентльмени удачі»? «Тут пам’ятаю, а тут не пам’ятаю...». Чи зовсім з глузду з’їхав?!

У нас ВІЙНА, а не «конфлікт»!

 

І цю війну розпочав Путін, якому ти так мріяв подивитися у вічі, і РФ, яку Верховна Рада України і світ визнали державою-агресором. І що ти в них побачив, «Янелох»?! Ти б краще щодня дивився у вічі матерям i дружинам українських воїнів — захисників України, вбитих Путіним на Донбасі.

Зовсiм недавно, 5 липня, беручи участь у заходах до Дня ВМС України, ти так боявся Путіна, що у своїй промові, згадуючи про анексію Криму, не назвав ні його, ні Росію агресорами, які розв’язали війну проти України й анексували Крим.

 

13 липня російські військові окупаційні війська обстріляли групу українських військових, які проводили евакуацію тіла бійця ЗСУ, вбитого ними в районі села Зайцеве.

 

Унаслідок цілеспрямованого ворожого вогню тепер iз засiдки убитили військового медика, який був iз розпізнавальними знаками (зокрема, червоним хрестом), і двох поранили.

 

Загалом за добу від вогню з гранатометів і великокаліберних кулеметів російських окупантів загинуло троє захисників України.

 

Наступну добу від російських окупаційних військ, які застосували протитанкові ракетні комплекси «Фагот» (російського виробництва) і гранатомети, отримали поранення семеро українських військових. 

 

Лише через добу ти набрався мужності відреагувати на вбивство медика і «повісив» його на «підлих бойовиків», жодним словом не згадавши істинного вбивцю — Путіна, і Росію — державу-агресора. Відправлення тобою на місце трагедії головнокомандувача ЗС України Хомчака і заступника керівника твого офісу Машовця — це чистої води піар, щоб хоч якось прикрити своє боягузтво і повну бездарність! Що їм там робити? Піднятись на повний зріст і з криком: «За нелоха — вперед!» кинутися в рукопашну з «підлими бойовиками», як ти їх називаєш?

 

Посольство США в Україні, на відміну від тебе, Володимире, жорстко засудило «безперервну агресію на Донбасі з боку сил, які очолює Росія», у зв’язку з убивством українського військового медика.

 

Державний секретар США Майк Помпео також виступив з особистою заявою і засудив агресію РФ проти України: «Ми приєднуємося до народу України в засудженні тривалої та брутальної агресії підконтрольних Росії сил на Донбасі та віддаємо належне українцям, які загинули чи дістали поранення в боротьбі за свою демократію». 

 

А ти язик проковтнув від страху перед Путіним, щоб назвати речі своїми іменами: Росія — це агресор, який веде проти України неоголошену війну. 

 

Виступаючи на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 30-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет, ти сказав, що державний суверенітет ми маємо берегти й захищати «як від зовнішніх ворогів, так і від внутрішніх чвар». Усе правильно!

 

Але ти не назвав ім’я цих ворогів України, якими є сьогоднішня Росія і Путін та їхня п’ята колона ОПЗЖ на чолі з його кумом Медведчуком і Рабіновичем, які повинні сидіти у в’язниці, а не в українському парламенті.

 

А розсадником «внутрішніх чвар» є, як свого часу слушно зауважив Симон Петлюра, не червоні «московські воші», а «українські гниди» зеленого кольору і з «георгіївською стрічкою». 

 

Володимире, той, хто боїться вбивцю назвати вбивцею, ворога — ворогом, загарбника — загарбником, окупанта — окупантом і їхнi імена, той ніколи не підніметься з колін і не захистить Україну, її народ, свою родину!

 

Ти — жалюгідний боягуз, паралізований вічним страхом, а не верховний головнокомандувач ЗС незалежної України! Ти — не президент героїчної Української нації! Ти — не мій президент! Ти — гібридний капітулянт і слуга олігархів! 

 

Та воно й не дивно. Військової служби ти не проходив, навіть не вчився на військовій кафедрі. У 2014-2015 роках, коли українці-добровольці рятували Україну від російської путінської орди на сході, ти, Володимире, ховався від мобілізації за кордоном зі своїм «95-м кварталом», де ганьбив Україну та її захисників.

 

Під час мобілізації тобі як військово зобов’язаному було надіслано чотири повістки для призову в армію: 15 квітня, 23 червня, 15 серпня 2014 року і 10 травня 2015 року — за адресою, визначеною у твоїх облікових документах.

 

Про це у квітні 2019 року офіційно повідомило МО України, зазначивши, що ти з 2008 року перебуваєш на військовому обліку в Кривому Розі, придатний до військової служби, військову службу не проходив, маєш військове звання — солдат, військово-облікова спеціальність — діловод діловодства.

 

А через два місяці, коли ти вже був президентом, МО України 19 червня 2019 року спростувало попередню свою інформацію про направлення тобі чотирьох повісток для призову в армію і заявило, що ти «на військову службу по мобілізації впродовж 2014-2015 років не призивався». Отакої!

 

В інтерв’ю «КП в Украине» (21.03. 2014 р.) ти злякано заявив (цитую твоєю мовою): «Да какие тут шутки. Мне действительно позвонила мама, которая живет в Кривом Роге, и сказала, что на наш домашний адрес принесли повестку». На запитання журналіста, що ти будеш робити, чи поїдеш у військовий комісаріат, у Кривий Ріг, ти відповів (цитую): «То, что нужно делать по закону, то и буду делать. Я военнообязанный. Если нужно — пойду воевать». 

 

Заступник начальника військового комісара Дніпропетровського обласного комісаріату Сергій Полуциган відповів журналістам по телефону, що ти зобов’язаний був прибути у військовий комісаріат у зазначений у повістці час.

 

Щодо твого віку, то Полуциган зазначив: оскільки в Україні йде часткова мобілізація, то на військову службу призиваються чоловіки до 40-60 років, залежно від звання. На той час тобі було 36 років і ти підлягав обов’язковому призову у ЗС України! 

 

Однак  ти, Володимире, до військового комісаріату за жодною з повісток не прибув, хоча знав про них і отримав їх від батьків. Твій батько Олександр Семенович заявив журналістам, що він iз дружиною (твоєю матір’ю) розповіли тобі про повістки і всі разом посміялися.

 

Зеленський-старший також розповів, що його батько (твій дід — учасник Другої світової війни, кавалер двох орденів Червоної Зірки та інших бойових нагород) буквально змусив його йти в армію після закінчення інституту. Твій батько з тривогою додав (цитую мовою оригіналу): «Я бы не хотел, чтобы мой сын шел в армию, поскольку понимаю, что это большой риск».

 

Тобто, хай ризикують і гинуть на війні українці — сини і доньки інших батьків, а тих, хто повернеться з війни, через п’ять років синок-«нелох» почне переслідувати політичними репресіями і саджати у в’язниці.

 

Додам, що за дев’ять днів до голосування в другому турі президентських виборів (12 квітня 2019 року) твоя прессекретарка Ірина Побєдоносцева відмовилася коментувати «Громадському» обставини отримання твоєю матір’ю повісток iз військового комісаріату і твоє ухилення від призову у армію.

 

В цей же день твоя мати Римма Володимирівна заявила в коментарі «Громадському» (цитую мовою оригіналу): «Я никогда никакой повестки не получала о мобилизации моего сына. Он давно живет и прописан в Киеве, почему это какую-то повестку мне могли приносить». 

 

Володимире, ну і «сімейка Адамсів» у тебе! То мама телефонує і говорить, що отримала для тебе повістку в армію (про що ти особисто заявив журналістам), то раптом мама стверджує, що «ніколи ніякої повістки не отримувала», а батько заявляє, що він iз твоєю матір’ю розповіли тобі про отримані повістки і всі разом посміялися...

 

Виборців, які розчарувалися в тобі як президентові, твій батько обізвав «тупою біомасою». Хто ж тоді твій батько, доктор наук, професор, який за 30 років не зміг вивчити державної мови країни, в якій проживає і працює? Представник ще «тупішої біомаси»? Мудре українське прислів’я точно відображує сутність батьківського виховання — «Яка хата, такий тин, який батько, такий син». 

 

Володимире, ухилянням від призову на військову службу ти порушив ст. 65 Конституції України, яка встановила: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є священним обов’язком громадян України». Тебе треба було саджати ще весною 2015 року! 

 

У травні 2015 року (коли вчетверте тебе призивали на військову службу!) добровольцем пішов на війну етнічний українець Василь Сліпак, 1974 року народження, всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності (яких ти зі своїм «95-м кварталом» цинічно висміював).

 

Загинув у бою від кулі снайпера в 41 рік. Герой України, кавалер орденів «За мужність» І ст. і «Золота Зірка». А міг стати українським президентом.

 

У тому ж році (коли ти «косив» від армії) 26-річний Тарас Матвіїв, журналіст, активний учасник Революції гідності, добровольцем пішов на війну захищати Україну у складі Окремої добровольчої роти «Карпатська Січ». Воював у Пісках, став офіцером.

 

Загинув у 31 рік у бою під селом Троїцьке 11 липня 2020 року, рятуючи бойових побратимів під час мінометного обстрілу російськими окупаційними військами.

 

За проявлений героїзм ти удостоїв його найвищої нагороди — звання Герой України. Проте побоявся поїхати на похорони у Жидачів на Львівщині й особисто вручити нагороду його батькові. Це зробив за твоїм дорученням міністр оборони Андрій Таран.

 

Володимире, як ти ходив на війну захищати Україну від путінської орди, ти продемонстрував у згадуваному фільмі «300 єврейців», у якому зіграв роль царя, якого мати кличе «не лохом», а «поцом». Можеш переглянути фрагмент фільму, який в Youtube називається «Мамо, я йду на війну» (1:38). У цьому фільмі ти показав себе дійсно таким, яким ти є у реальному житті: боягузом, некомпетентним, бездарним і просто непотрібом для Держави Україна. 

 

Не ображайся — це правда! Краще ще раз переглянь це відео і послухай єврейський анекдот «Які у вас проблеми? Взяв гвинтівку — і на фронт».

 

Зауважу, що серед загиблих і поранених на війні з російським агресором етнічних українців майже 90%.

Володимире, в минулому році я застерігав тебе, що для захисту етнічних росіян, російськомовних громадян i вірян РПЦ в Україні (так звана УПЦ МП), багато з яких мають паспорти РФ, є агентами спецслужб Росії і «п’ятою проросійською колоною» в Україні, на їхнє слізне прохання, Москва, під виглядом «миротворчої місії», спробує вчинити широкомасштабне військове вторгнення, щоб окупувати південно-східні регіони України і Київ.

 

Останні події, вчинені московським агресором, заяви кремлівського кривавого карлика після «обнулення» його президентських строків, затверджених сфальсифікованим так званим референдумом, і оцінки військових та політичних експертів засвідчують реальність зазначених намірів російського «царя» Володимира Нездихаючого, якому ти заглядав у вічі, щоб побачити бажання миру.

 

Нагадаю, у квітні 2008 року, будучи членом ПАРЄ, на одному iз засідань Політичного комітету, а потім і на сесії, на основі аналізу отриманої інформації я попередив, що впродовж пів року буде воєнний конфлікт між Росією і Грузією.

 

Війну розв’яже Москва з метою окупації грузинської території для проголошення Південною Осетією і Абхазією, які були у складі Грузії, «незалежності» (щось на зразок «ПНР», «ЛНР» і «ДНР») і розміщення там своїх військових баз (що і трапилося у серпні 2008 року!).

 

Запропонував створити комісію ПАРЄ з питань раннього попередження воєнних конфліктів і виїхати в Москву та Грузію для проведення відповідних переговорів iз керівництвом цих країн. Не прислухалися, відбулися, як і ти, жартами. 

 

Восени 2009 року на черговій сесії ПАРЄ я неодноразово попереджав Європу, що після Грузії на черзі буде Україна й анексія Криму! Свої виступи я відправив тобі ще в минулому році. Ти не читав їх. Ознайомся хоча б із фрагментом мого виступу 1 жовтня 2009 року на сесії ПАРЄ при розгляді питання «ООН: реформа і держави-члени Ради Європи» (документ № 12018): 

 

«...Шановні колеги! Я хочу достукатися до ваших сердець і розуму, щоби ви побачили і почули, що реально відбувається сьогодні у стосунках між Україною і Росією, особливо в Криму, щоб нам не довелося в пожежному порядку розглядати на сесії ПАРЄ і в Раді Безпеки ООН питання про чергову агресію Росії, цього разу в Україні. Попереджаю, що років через п’ять анексія Криму стане реальністю, як анексія Абхазії і Південної Осетії в Грузії...».

 

Після повернення в Київ від колег у Верховній Раді за свої виступи довелося почути, що я «провокатор», «яка може бути війна між Україною і Росією», «ми братні слов’янські народи», «нас пов’язує багатовікова дружба», «у нас великий договір про дружбу», «ми брати навік» і багато такого іншого... 

 

Володимире, невже ти настільки політично сліпий, що не бачиш (чи не хочеш бачити?), що готує Путін для України твоїми руками і руками свого кума Медведчука, яким ти свідомо чи не свідомо підігруєш?! Не забувай ні на хвилину про долю зрадника-втікача Януковича! Не тільки я, а й афонські старці попереджали його, що з ним може трапитися. Не повірив...

 

Володимире, не переступи межу, звідки вороття вже не буде. Можеш не встигнути втекти... Уважно прочитай і пам’ятай мудрість наших (не твоїх!) пращурів — оріїв-русів: «За все в житті платити треба: що ти посієш — те й пожнеш. Господь завжди все бачить з неба, Його очей ти не минеш». 

«Життя нічого не дає дарма, і всьому, що дається долею, таємно визначена своя ціна». 

Володимире, своїми відкритими листами до тебе я переслідую одну мету — зберегти Українську Державу і отримати перемогу над ворогом України — Російською імперією на чолі з її «царем» Володимиром Нездихаючим. А ти своїми діями, що мають ознаки державної зради, сприяєш кривавому карлику!

 

Восени минулого і в липні цього року на двох опозиційних до тебе телеканалах («Прямому» і «5-му»), які твої ЗЕ-пси хочуть розірвати (тільки не кажи, що ти не давав їм команду «фас!») я заявив, що сконцентрована тобою «абсолютна вертикальна ЗЕ-влада» (визначення твого Андрія Богдана) все більше набуває ознак поліцейської держави і такого суспільно-політичного явища, як «державний тероризм», який визначений Женевською декларацією «Про державний тероризм» 1987 року, а саме: «Практики поліцейської держави, спрямовані проти своїх громадян: спостереження, розгін зборів, контроль за новинами, тортури, помилкові арешти, масові арешти, фальсифіковані звинувачення, показові суди, вбивства» (Документ А/42/307).

 

Прикладів ознак творення тобою «поліцейської держави», такого суспільно-політичного явища, як «державний тероризм», узурпації державної влади, авторитарного стилю керівництва країною та масових політичних репресій уже наведено стільки, що на це тобі вказують політичні діячі Європи і міжнародна спільнота.

 

Нагадую: «Ніхто в Україні не може узурпувати державну владу» (ст. 5 Конституції). 

 

Згідно з Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року (Документ ООН/РЕS/217-А), кожна Людина має право вдатися як до останнього засобу до ПОВСТАННЯ проти тиранії і гноблення. Не доводь до цього український народ і окремих людей!

 

Володимире, то, може, даси команду «фу» своїм ЗЕ-псам, які шматують опозиційні ЗМІ? Ти ж клявся на Конституції України, зокрема «обстоювати права і свободи громадян, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників».

 

Володимире, по-батьківськи застерігаю, що у випадку вчинення тобою дій, які учасники українсько-російської війни — захисники України ­— можуть розцінити як реальну загрозу втрати незалежності України, тебе (як, до речі, і керівників московського ОПЗЖ) може спіткати трагічна доля диктатора Йосипа Сталіна (отруїли), президента Румунії Ніколае Чаушеску (розстріляли) або лівійського вождя Муаммара Каддафі (розтерзали) чи президента Іраку Саддама Хусейна (повісили), які мали майже стовідсоткову «підтримку» свого народу. 

Я особисто тобі цього не бажаю і не хочу, щоб таке трапилося з тобою.

 

Володимире, прийди на найближче засідання сесії Верховної Ради і, відповідно до статей 108 і 109 Конституції України, особисто зачитай українською мовою заяву про свою добровільну відставку.

 

Вибачся перед українським народом за брехню, маніпуляції, популізм, «Голобородька», порушення Конституції і законів, прав і свобод людини і громадянина, політичні репресії; вибачся за батька, який образив українців, обізвавши їх «тупою біомасою», і йди з Богом з поста президента України, за який ти, як сам сказав, «не тримаєшся». Зроби цей мужній крок, який буде порятунком України і звільненням тебе від відповідальності перед Українським народом.

 

Уваж свого батька, який публічно заявив, що «тобі президенство до одного місця» і «ти в будь-який момент кинеш цю фігню (президенство)».

 

Сподіваюся, що ти й сам зрозумів, що пора повертатися в «95-й квартал», де тебе зачекався рояль...

 

ЧЕСТЬ МАЮ!