Кімната площею трохи більше 13 квадратних метрів схожа на двомісний номер готелю: тут є кондиціонер, кухонний куточок із мийкою, два невеликі холодильники, мікрохвильова піч, електрочайник, бойлер, телевізор, два ліжка з ортопедичними матрацами, а також стіл зі стільцями.
Окремо розташовані туалет і душова кабінка. Такий вигляд має перша платна камера в Полтавському слідчому ізоляторі, яку відкрили на початку літа.
Відтепер ув’язнені, які перебувають там, можуть оплатити проживання в ось такій камері підвищеного комфорту.
І, за словами очільника Полтавської установи виконання покарань (№23) Олексія Домашова, двоє охочих дещо скрасити своє перебування в СІЗО уже знайшлися.
— Якщо згадана послуга буде затребуваною, отже, з’явиться можливість покращити й побутові умови інших ув’язнених, які перебувають у нашій установі, — розмірковує Олексій Іванович. — Думаю, сама ідея хороша. Якщо людина опинилася в місцях позбавлення волі, це ще не означає, що її життя на цьому закінчилося. Воно продовжується.
До того ж не забуваймо, що в СІЗО перебувають ув’язнені, вина яких іще не доведена, а проживання в нормальних людських умовах — право кожного громадянина. Невдовзі плануємо відкрити другу таку камеру. І отак поступово, якщо будуть замовлення на цю послугу, зробимо цілий блок поліпшених камер. Якщо й цього виявиться замало — увесь корпус. У такий спосіб, можливо, приведемо наші в’язниці до європейського стандарту.
Поки що лише одна камера Полтавського слідчого ізолятора схожа на номер готелю.
На облаштування камери, про яку йдеться, витратили близько 45 тисяч гривень, усі роботи виконані протягом місяця власними силами установи виконання покарань, у штаті якої є будівельники, сантехніки тощо з числа ув’язнених.
Доба проживання в такій камері обійдеться одній особі в 600 гривень, тиждень — у 2 тис. 100 гривень, а місяць — у 3 тис. 800 гривень.
За словами заступниці міністра юстиції України Олени Висоцької, котра прибула до Полтавської установи виконання покарань (№23) з нагоди відкриття камери з поліпшеними побутовими умовами, сам принцип ціноутворення однаковий для слідчих ізоляторів усієї країни, але з урахуванням витрат у кожному окремому випадку ціни на згадану послугу в регіонах різняться.
— У нас немає окремої бюджетної програми під цей проєкт, — зауважила заступниця міністра юстиції. — Суть задуму полягає в тому, щоб не залучати державного фінансування. Згаданий проєкт має сам себе окупити, а також продемонструвати, актуальна така послуга чи ні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, надання поліпшених побутових умов утримання ув’язнених у слідчих ізоляторах є експериментальним проєктом Міністерства юстиції. Він триватиме до кінця 2021 року, і в разі потреби в міністерстві шукатимуть можливості для його розширення.
Аби скористатися послугою, про яку йдеться, могли всі охочі. Головна його мета, як наголосила Олена Висоцька, — не просто наповнити спецфонд коштами за послугу, а зрозуміти, яким чином можна буде використати їх на поліпшення побутових умов у звичайних камерах.
— Ми не можемо стверджувати, що впровадимо експеримент в усіх 30 слідчих ізоляторах, які діють в Україні. Адже деякі з них надзвичайно переповнені, через що виділення окремої камери з метою поліпшення в ній побутових умов просто неможливе. Загалом в Україні досі немає жодного слідчого ізолятора, який би відповідав міжнародним стандартам. Людей, які не отримали вироку суду, утримують у жахливих умовах.
І так відбувається не місяць чи два, а, бува, й роками. Відтак ми шукаємо резерви всередині системи. Тому намагаємося відкрити камери з поліпшеними побутовими умовами принаймні у слідчих ізоляторах великих міст. Якщо, скажімо, говорити про Київський слідчий ізолятор, то там уже відкрили чотири такі платні камери (загальна кількість місць — 16), і п’ятеро ув’язнених уже скористалися цією послугою, заплативши разом за місяць 60 тисяч гривень. Завдяки цьому перші ремонти безкоштовних камер ви зможете спостерігати вже наступного місяця, — пообіцяла чиновниця високого рангу.
Скористатися послугою дуже просто.
Вимоги міністерства щодо того, який вигляд повинні мати камери з поліпшеними побутовими умовами, мають рекомендаційний, орієнтовний характер. Відтак дозволяється творчий підхід на місцях.
Хоч певні стандарти щодо цього, вважає Олена Висоцька, у державі все ж мають бути: «Цього року плануємо облаштувати один із корпусів Київського слідчого ізолятора. Думаю, він стане першим прикладом того, який вигляд повинні мати камери в СІЗО».
Наразі дехто з правозахисників критикує ініціативу Міністерства юстиції, акцентуючи увагу на тому, що поліпшені умови не всім ув’язненим по кишені.
Але проєкт, наголошує посадовець зі столиці, тому і є експериментальним, що має довести або ж спростувати життєздатність ідеї щодо забезпечення гідних побутових умов ув’язненим у СІЗО за обмеженого державного фінансування.
Іще одним викликом є ймовірність запровадження нових корупційних схем. Аби не допустити цього, працюватиме система відеомоніторингу та фінансового контролю.
— Ті поліпшені камери, які ми випадково бачили в деяких СІЗО, свідчать про те, що там мало місце хабарництво, — заявила Олена Висоцька.
— Цей проєкт якраз і дасть змогу зробити цивілізованими стосунки між адміністрацією слідчого ізолятора й ув’язненими та їхніми родичами. Бо в людей, які потраплятимуть до СІЗО, просто не виникатиме потреби вступати в неофіційні стосунки з адміністрацією. До речі, наступний проєкт, який розробляємо, — це не державні, а приватні СІЗО. Отож маємо показати, що попит на подібні платні послуги існує.
А от після вироку суду щодо винуватості підсудного його перебування в поліпшеній камері не передбачається. Така особа має відбувати покарання в місцях позбавлення волі тільки відповідно до встановленого судом режиму.
