У Києві на 10 липня заплановано останнє судове засідання у справі про вимогу Віктора Медведчука — проросійського політика, кума Володимира Путіна, а на зорі своєї кар’єри де-юре адвоката: правозахисника-поета Василя Стуса — заборонити розповсюдження книги «Справа Василя Стуса» відомого журналіста-дослідника Вахтанга Кіпіані.
Видання на 688 сторінок десь на 90% складається з архівних документів. Авторський текст побудовано на фактах, які містяться, в тому числі, в фактологічній частині книги.
А Віктор Медведчук позивається до автора і видавництва щодо захисту честі, гідності та ділової репутації й просить суд заборонити видання (виготовлення), розповсюдження книги «Справа Василя Стуса», поширення будь-якої інформації про книгу в ЗМІ та в інтернеті. Цитата: «у будь-який спосіб на будь-якій території».
Лауреат Премії імені Георгія Ґонґадзе Вахтанг Кіпіані наводить дев’ять тез, на які образився позивач і які — як намагається довести у Дарницькому районному суді міста Києва Віктор Медведчук — є недостовірними.
Отже, у надрукованій минулого року харківським видавництвом Vivat книжці «Справа Василя Стуса» є така неугодна інформація: «один з тих, хто розпинав поета [Василя Стуса] — призначений державою адвокат Медведчук»; «...Віте, що виховувався у родині політзасланця (...кажуть шуцман (шуцман — працівник охоронної поліції Третього рейху)»; «... чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»; «Адвокати відверто «відбували номер», не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин...»; «... шістка комуністичної системи Медведчук...»; «... «син поліцая»...»; «...Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»; «...він [Медведчук] фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?»; «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи... Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?».
«Ми прогнозуємо, що це може бути останній суд у нашій справі в першій судовій інстанції і вже 10 липня може бути оголошене судове рішення — своєрідний «вирок» свободі слова та науці. У той час, коли Віктор Медведчук «захищає свої честь, гідність та ділову репутацію», ми захищаємо право суспільства на пошук історичної правди», — цитує генеральну директорку видавництва Vivat Юлію Орлову правозахисна організація PEN Ukraine.
«Ми впевнені: вимоги Віктора Медведчука — це неприхована спроба прямого тиску на свободу слова і друку в Україні, яскравий прояв боротьби із інакомисленням. Взагалі цей процес виглядає як другий суд над Стусом. Пан Медведчук свого часу цей процес програв. Ми маємо намір відстояти свою позицію до кінця і готові в разі потреби дійти до Європейського суду з прав людини», — заявила директорка видавництва.
