Україна намагається впорядкувати гральний бізнес.
Сфера, яка свого часу приносила дохід у державну казну, із 2009 року перетворилася на потужне джерело тіньових доходів.
Як наслідок — держава тільки підсилює тіньовий сектор, дозволяючи певним людям заробляти на порожньому місці, позбавляючи при цьому бюджет своїх законних надходжень.
Утім і новий законопроєкт зовсім не обов’язково вирішить проблему, а, навпаки, може стати інструментом для відмивання коштів.
Адже закон про легалізацію грального бізнесу набуває чинностi з моменту його ухвалення, але встановити контроль над організаторами такого бізнесу в Україні зможуть тільки тоді, коли запрацює система онлайн-моніторингу. А її запуск може тривати до двох років.
Ключ до успіху — в Податковому кодексі
Законодавці продовжують розглядати законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», який передбачає легалізацію грального бізнесу в Україні.
Документ передбачає запровадження кримінальної відповідальності за організацію азартних ігор без ліцензії і дозволяє розміщувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок.
Також документ передбачає регулювання «класичних» лотерей, запроваджує вікові обмеження і дозволяє грати в азартні ігри лише особам, яким виповнився 21 рік.
Передбачено також обмеження щодо реклами гральних закладів: зокрема, забороняється рекламувати азартні ігри як спосіб легкого збагачення. Також резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України.
Усього до другого читання депутати зареєстрували майже 3,5 тисячі правок. Це лише незначно менше, ніж було запропоновано для торпедування знаменитого законопроєкту про неможливість повернення «ПриватБанку» його колишнім власникам.
Головне завдання документа — дати друге дихання ринку азартних ігор в Україні, а також вирішити безліч проблем, які накопичилися за весь період заборони з 2009 року.
Для держави важливими є легалізації азартних ігор, вирішення соціальної та регуляторної проблем, а також наповнення бюджету, створення нових робочих місць і залучення іноземних інвестицій.
Утім лише один цей закон не зможе розв’язати всі проблеми, і держава змушена буде взяти на допомогу і зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування діяльності, пов’язаної з азартними іграми.
І нещодавно Комітет ВР з питань фінансів і податків рекомендував для ухвалення відповідний законопроєкт, який мусить змінити Податковий кодекс у розділі оподаткування доходів від організації і проведення азартних ігор.
Як стверджують експерти, до ухвалення змін до Податкового кодексу не варто очікувати запуску грального ринку і реального заходу інвесторів в Україну, а отже, і надходжень до бюджету. Адже без чітких правил для іноземних інвесторів це буде такий собі «кіт у мішку» і вони не зможуть розрахувати фінансову модель розвитку свого бізнесу в Україні.
Або ліцензія, або податок
Для розуміння, як варто діяти, нашій державі радять розглянути досвід iнших країн. Наприклад, у країнах ЄС використовується досить простий підхід: «дорогі» ліцензії — низькі податки або «дешеві» ліцензії — високі податки.
Ось, наприклад, ліцензія на відкриття казино коштує у Польщі близько 290 тис. євро, а ліцензія на право букмекерської діяльностi — 18 тис. євро, при цьому податок з обороту становить 12%. У Бельгії відсоткова ставка становить 11%, вартість ліцензії казино — 15 тис. євро, ліцензія для ігрових залів — 7,5 тис. євро.
В Угорщинаі ставка — 15%, для відкриття казино необхідно лише сформувати капітал у розмірі 180 тис. євро й отримати дозвіл вартістю 16 євро, плата за ліцензію взагалi відсутня.
У середньому в Європі ставка на податок з обороту тановить 15%, але запровадили її вже тоді, коли ринок встав на ноги. Раніше ж використовувалася стимулююча ставка 5-7%.
В Україні ж основним законопроєктом встановлено плату за ліцензії, яка є найвищою у світі. Це означає, що необхідно запровадити знижену ставку податку. До речі, саме адміністрування цього податку при плановій наповненості бюджету у 4,5 млрд грн викликає питання у фахівців.
Адже фактично це новий податок, iз яким раніше не мали справи. Що, безумовно, відлякуватиме іноземних інвесторів, які можуть не захотіти, аби податкова вчилася його адмініструвати на їхньому бізнесі.
Саме тому, ймовірно, у законопроєкті передбачено перехідний період до 2024 року. У цей період ставка податку дорівнюватиме нулю, однак ліцензійні платежі оплачуватимуться в триразовому розмірі.
Останнє дозволить ринку і податковим органам розібратися з адмініструванням податку до моменту створення державної системи моніторингу, покликаної контролювати діяльність організаторів азартних ігор в онлайн-режимі.
Що ж стосується реальності отримати заплановані показники, то деякі експерти заявляють, що подібна цифра є навіть трохи песимістичною, і якщо держава підійде до питання виважено, можна прогнозувати, що реальний економічний ефект перевищить усі очікування.
Українські казино — «крутіші» за європейські
Тим паче, що нині світова кон’юнктура складається на користь легалізації в Україні грального бізнесу. На думку експерта грального ринку Ігоря Романюка, на сьогоднішній день гральний бізнес відчуває божевільну кризу.
«Виставляються на продаж казино в Білорусі, Грузії, в Росії закриваються гральні зони. Україна є перетином двох історично торгових шляхів. Природно, що через нашу територію проходять транзитні траси з півночі на південь, зі сходу на захід і назад. Все життя основними гравцями були водії-далекобійники, таксисти, потім поліцейські й усі інші», — каже Романюк, зазначаючи, що легалізація грального бізнесу не тільки поверне в Україну українців–гравців, а й приверне іноземців.
«Якщо Україна відкриє гральний бізнес, то потоки потечуть в Україну. У сусідніх країнах найбільш навчений персонал — це українці, колишні співробітники індустрії розваг. Швидше за все, їм буде цікавіше жити на батьківщині і заробляти ті ж гроші. Наша нація готова до того, щоб стати світовим Лас-Вегасом, грубо кажучи, в історії Європи. Сюди будуть їхати: білоруси, росіяни, грузини, турки, європейці. Тут життя дешевше, їжа якісніша, і якщо тут з’явиться індустрія розваг у вигляді казино, ігрових залів, то природно, що пазл склався», — наголошує експерт.
Утім песимістів також вистачає. Скажімо, народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк каже: офіс президента тисне на парламентську монобольшість і профільний комітет для того, щоби ухвалити законопроєкт про гральний бізнес.
«Напевно, в такому вигляді, який зараз є. Вони вважають, що це допоможе їм, можливо, під час місцевих виборів, можливо, є якісь власні бізнес-інтереси. Але, відверто, я бачу тиск», — резюмував нардеп.
Назагал же фракцію «Голос» законопроєкт не влаштовує через те, що він пропонує встановлювати ігрові автомати в три- і чотиризіркових готелях. Железняк вважає, що «це фактично означає залишити ігрові автомати на вулиці».
Серед інших, на його думку, недоліків законопроєкту — відсутність права у органів місцевої влади самим вирішувати, відкривати гральний бізнес чи ні.
«А також те, що прибрали розумні обмеження, наприклад, про розміщення грального залу за 500 метрiв від школи. Зрештою, це відкладення питання оподаткування на невизначений термін, — оскільки там хитро прописано, що, поки не буде впроваджена система моніторингу, а вона може бути впроваджена в будь-який час, немає оподаткування», — зазначив Железняк.
Взяв хабар?! Виграв у казино!
Проте провладна більшість залишається оптимістичною. Мовляв, якщо законопроєкт і не розв’яже в одну мить усі проблеми в цій сфері, але допоможе визначити, чи направляє Україна зусилля в бік легалізації грального бізнесу, чи ні.
«Я не скажу, що законопроєкт досконалий. І точно не скажу, що він вирішить питання в цілому, коли ми ухвалимо його: із незаконним гральним бізнесом і щодо всього, що перебуває в тіні, — ні, так не буде. Але якщо ми не наведемо ладу з мільярдами в тіні, якщо треба буде вносити зміни — будемо їх вносити», — заявила голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук.
Зазначивши: так, вона погоджується із висновком Національного агентства з питань запобігання корупції про наявність у законопроєкті корупціогенних чинників, пов’язаних, зокрема, з невизначеністю процедури внесення плати й отримання ліцензії. За словами Верещук, задля усунення цих недоліків Кабінет Міністрів створить спеціальну комісію.
Хоча скептики стверджують: не все так просто. Відстрочка з моніторингом, мовляв, автоматично нівелює антикорупційну суть законопроєкту. Зокрема, контроль за самообмеженням залежних гравців. А якщо немає централізованого контролю, то ніщо не заважає пустити гравця в салон.
Ще більшу небезпеку несе відсутність контролю за грою, яка дозволяє легалізувати тіньові доходи депутатам і чиновникам. У декларації гроші, надбані незаконним шляхом, просто можна вписувати як виграші, тим паче що податками вони не обкладаються. Такий досвід — не новина. Адже свого часу, як ми пам’ятаємо, українці ставали свідками дивних виграшів у лотерею колишнього народного депутата Олега Ляшка.
Татарбунари сльозам не вірять
...Тим часом потенційні гравці ринку вже шукають можливості заробити, маючи в руках такий інструмент. Величезну гральну зону планують відкрити у південно-західній частині Одеської області, у Татарбунарському районі, де вже ведуться підготовчі роботи, бізнесмени планують курорт «Дунайя» — велику геймерську зону із сучасним концертним залом, готелями різного рівня.
Ймовірно, вона працюватиме як вільна економічна зона. Проєкт передбачає залучення 2,5 млрд доларів приватних інвестицій. За ці гроші побудують готелі на 20 тисяч номерів і створять 25 тисяч нових робочих місць.
Курорт можуть збудувати на косі між озером Сасик і Чорним морем на площi понад 500 гектарів. Тут виникне набережна довжиною понад 10 кілометрів. Збудують понад 80 готелів: найменший — на 150 номерів, а найбільший — на тисячу номерів. Стверджується, що проєкт — особиста ініціатива президента Зеленського.
