Від самого початку своєї професіональної кар’єри Василь Ломаченко виказував бажання проводити лише чемпіонські бої.
Для таких заяв талановитий український боксер мав вагомі аргументи: дві золоті олімпійські нагороди, а також численні рекомендації та характеристики спеціалістів iз боксерського світу, котрі говорили про Ломаченка як про унікального бійця.
Однак неперевершеному боксеру-аматору потрібен був час, аби заробити собі ім’я на профіринзі та дочекатися моменту, коли й там воно почне приносити йому дивіденди.
Ломаченку не хотілося проводити прохідні поєдинки, в яких потрібно було заробляти рейтингові бали або відстоювати титули.
Він прагнув лише великих звершень. Утім профіринг диктував свої правила. Українець мусив визнати, що здобуття абсолютного титулу в боксі залежить не тільки від його сили та бажання. Ключову роль в професіональному боксі грають промоутери та їхні зв’язки.
Тож, аби дійти до об’єднавчого бою, Ломаченку довелося провести на профіринзі більше шести років і при цьому змінити дві вагові категорії.
У 2014 році колекціонування титулів Василь розпочав у напівлегкій вазі, де йому вдалося взяти лише один чемпіонський пояс — за версією WBO. Аналогічного результату він досяг і після знайомства з другою напівлегкою вагою.
І лише після переходу до легкого вагового дивізіону за відносно короткий час Ломаченко швидко розжився найвищими чемпіонськими відзнаками трьох престижних організацій — WBA, WBO та WBC.
Звісно, його успіхи на профіринзі не залишилися без уваги. Наприкінці минулого року керівництво Всесвітньої боксерської ради присвоїло Ломаченку звання «франчайзингового» чемпіона. Тобто, як й іншому знаному чемпіону, мексиканцю Саулю Альваресу, якого авторитетний журнал «Ринг» вважає найкращим незалежно від вагової категорії боксером у світі, — WBС надало Василю статус привілейованого бійця.
Як пояснив президент організації Маурісіо Сулейман, маючи цей титул, Ломаченко буде позбавлений необхідності проводити обов’язкові захисти свого титулу. «Система обов’язкових претендентів іноді дає нам людей, які не стоять на одному рівні з чемпіонами. Тож ми не можемо ризикувати такими легендарними чемпіонами, як Ломаченко і Альварес», — зауважив очільник Всесвітньої боксерської ради.
По суті, Ломаченко досяг свого бажання, котре він озвучив на старті професіональної кар’єри — битися лише з чемпіонами й тільки за чемпіонські пояси.
«Ми просто хочемо, щоб відбувалися хороші бої. Статус «франчайзингового» чемпіона — це привілей, який Альварес та Ломаченко заробили в рингу. Вони можуть проводити цікаві бої, не думаючи про обов’язкові захисти. «Франчайзинговий» титул — це не про гроші, а про дуелі, які хочуть бачити фанати», — пояснив Сулейман.
Тож завдяки такому нововведенню вже найближчим часом (орієнтовно — у вересні), не відволікаючись на зазіхання претендентів, володар чемпіонських поясів WBA, WBO та WBC Ломаченко проведе об’єднавчий бій за звання гегемона в легкому дивізіоні проти чемпіона світу за версію IBF Теофімо Лопеса.
Зауважимо, що попередньо проведення цього поєдинку планувалося на 30 травня, однак через коронавірусну пандемію визначення абсолютного чемпіона в легкій вазі довелося відкласти.
