Якщо більшість країн Європи та світу через пандемію коронавірусу намагаються відтермінувати чергові вибори різних рівнів на пізніші й більш безпечні терміни, то в Хорватії вирішили йти назустріч виклику і призначили дострокові парламентські вибори, які мали відбутися восени цього року, на 5 липня. І це в умовах пандемії, щоб... краще з нею боротися.
Опитування показують тісну гонку між двома основними партіями, але невідомо, хто здобуде найбільше місць або хто може сформувати коаліцію більшості у парламенті Хорватії, який нараховує 151 депутатське місце.
Експерти кажуть, що вибори дадуть лише частковий результат, з огляду на який вони проводяться достроково. Правляча партія вважає, що вони можуть отримати користь від боротьби з пандемією коронавірусу, оскільки за їхнього правління у країні зареєстровано менше 3000 випадків захворювання і 110 смертей, хоча зараз кількість випадків зростає.
У Хорватії є дві основні політичні партії: правоцентристський Хорватський демократичний союз (ХДС) та Соціал-демократична партія, що працює як лівоцентристська коаліція і виступає на виборах під назвою «Коаліція перезапуску». Оскільки хорватська назва «партія», включно з правлячою, має назву «заєдніца» («єдність» чи «спільнота»), російські пропагандисти частенько пропускають у цій оригінальній назві букву «є». «Великий і могучій» російський гумор!
Нинішньою правлячою партією є ХДС прем’єр-міністра Андрея Пленковича, проте останнім часом СДП перемогла переважно символічне головування в січні, створивши певний баланс між двома партіями.
«Хорватія має своєрідну партійну систему, в якій два основні конкуренти були присутні там увесь час від перших виборів 1990 року, — каже професор Загребського університету Ненад Закошек. — Дуже незвично для Східної Європи, щоб партійна система залишалася майже повністю незмінною». Він вважає, що це було пов’язано з «необхідністю досягнення консенсусу між лівими та правими», щоб вийти з війни за незалежність 1991-95 років і пізніше вступити до Європейського Союзу.
Тепер статус-кво може зазнати змін, оскільки на арену вийшла нова крайньо права партія під назвою «Рух за батьківщину», заснована хорватським співаком i колишнім депутатом від ХДС Мірославом Шкоро. Вона мала шанси стати третім за місцем гравцем на виборах у неділю. Раніше Шкоро був третім на виборах президента Хорватії, які відбулися минулого року.
Водночас для політичної рівноваги на політичну сцену вийшла й ліва партія під назвою «Можемо!» на чолі з Томіславом Томашевичем, колишнім екоактивістом i противником тотальної приватизації в Хорватії.
Відтак iще до виборів було відомо, що жодна з двох головних партій країни, швидше за все, не набере в новому парламенті абсолютної більшості і буде змушена вибирати коаліційних партнерів iз більш різношерстого політичного спектру, який заповнить новий парламент.
Під час виборчої кампанії дві головні хорватські партії йшли, що називається, «ніс у ніс». Суперечку вирішив лише остаточний результат, який виявився доволі несподіваним.
Станом на 12-ту годину понеділка, 6 липня, Державна виборча комісія Хорватії опрацювала 99,55% голосів (окрім даних iз закордонних дільниць у Північній і Південній Америцi).
Правляча консервативна партія ХДС зберегла своє лідерство і владу в країні, виборовши 66 парламентських мандатів. Натомість ліва «Коаліція перезапуску» на базі Соціал-демократичної партії зазнала нищівної поразки, здобувши лише 41 мандат.
Уперше за всю історію виборів у незалежній Хорватії соціал-демократи не набрали в столиці країни Загребі навіть 20% голосів. Лідери партії оголосили, що подадуть у відставку на найближчому надзвичайному партійному з’їзді.
Натомість ультранаціоналістичний «Рух за батьківщину» має привід для святкування: 16 парламентських мандатів і третє місце на виборах. Поп-співак Слава (Мірослав) Шкоро виявився набагато послідовнiшим, ніж український Слава, який вдруге втікає з парламенту. На четвертому місці коаліція «Мост» iз 8 мандатами, а замикає першу п’ятірку ліва партія «Можемо!» з сiмома мандатами. До парламенту пройшли представники ще двох політичних сил, які вибороли, відповідно, три і один мандат.
Пленкович уже оголосив про «велику перемогу» своєї партії, а лідер опозиційної СДП Давор Бернардич визнав поразку своєї політичної сили. Як очікують, ХДС сформує новий коаліційний уряд разом iз представниками менших правих політичних груп.
