Українська економіка намагається самоадаптуватися до посткарантинної реальності.
Втім виходить у неї не завжди і не зовсім так, як би хотілося урядовцям: в Україні зростає безробіття, посилюються також темпи зростання заборгованості у виплаті заробітних плат.
Усім вийти з тіні!
У Міністерстві економіки радісно підрахували: тіньовий сектор в Україні торік скоротився, а це значить, що вітчизняна економіка стає більш прозорою.
За підрахунками урядовців, напередодні запланованої податкової реформи рівень тіньової економіки в Україні за підсумками 2019 року скоротився на три процентні пункти в порівнянні з рівнем 2018 року: до 28% від офіційного валового внутрішнього продукту, хоча раніше становив 31%. У 2017 році, як стверджують аналітики, тіньової економіки було ще більше, на цілий один відсоток.
У Мінекономіки, втім, наголосили: ще залишаються фактори, які стримують детінізацію. Це, на думку відповідальних за розвиток економіки у нашій державі, — низький рівень захисту права власності, недосконалість судової системи країни, високий рівень корупції, збереження викликів стабільності фінансової системи і наявність непідконтрольних уряду територій усередині країни.
Українська влада намагається йти цим шляхом і надалі: як відомо, 28 квітня Верховна Рада ухвалила закон про фінансовий моніторинг, який, на думку авторів цієї законодавчої ініціативи, допоможе зменшити розмір тіньового сектору. Лише за минулий рік служба фінансового моніторингу виявила операції, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, на суму 92,2 млрд гривень.
Також Кабінет Міністрів нині готує законопроєкт, який передбачає обов’язкове декларування доходів для всіх українців. Уряд вважає, що кожен повинен відзвітувати про все, чим володіє, — квартиру, дачу, машину, коштовності, депозити.
Робітник-неформал...
Тим часом чимало експертів зазначають: під час виходу із затяжної економічної кризи всерйоз вести мову про зниження тіньового сектору — м’яко кажучи, надто оптимістично. Хоча би з однієї вагомої причини: «післякарантинний» світ і, зокрема, Україна вже зіткнулися з масовим безробіттям.
Яке, ймовірно, найближчим часом тільки посилюватиметься, а чекати виходу з кризи доведеться ще довго. А отже, українці все більше працюватимуть «на чорно». Якщо Зе-команді, звичайно, не вдасться відновити зростання економіки.
За даними Державної служби статистики, кількість неформально зайнятого населення у віці 15—70 років у першому кварталі 2020-го склала 3,4 мільйона осіб. Це кожен п’ятий від загальної чисельності працюючих українців цього віку. При цьому 1,5 мільйона неформально зайнятих українців працювали за наймом. Не за наймом працює ще майже 1,9 млн осіб. Хоча при цьому за останній квартал кількість українців, які працюють без трудової книжки, зменшилася на 1,6 %. У 2019-му таких було 3,46 млн осіб.
Назагал же кількість зайнятого населення у першому кварталі 2020 р. у віці 15—70 років становила 16,5 млн осіб, а безробітних — 1,5 мільйона. За найсвіжішими даними Державної служби статистики України, у червні ситуація на ринку праці дещо стабілізувалася: безробітних стало менше, а за період карантину Державна служба зайнятості допомогла працевлаштувати 156 тис. осіб.
При цьому платять працівникам менше і гірше: загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні у травні виросла на 4,9% і на 1 червня 2020 року становить 3,14 млрд грн. За даними Держстату, в минулому місяці сума заборгованості із зарплати економічно активних підприємств зросла на 7,5% і станом на початок минулого місяця склала 1,96 млрд грн.
Головне — не працювати музикантом на Рівненщині!
При цьому найгірше платять працівникам у низці областей, де було зафіксовано зростання заборгованості з виплати зарплати: у Рівненській (на 38,6%), Волинській (на 23,8%), Луганській (на 17,9%), Полтавській (на 13,3%), Донецькій (на 12, 8%), Херсонській (на 12,2%), Миколаївській (на 11,8%), Житомирській (на 8,9%), Закарпатській (на 7,4%), Одеській (на 7,1%), Дніпропетровській (на 5,8%), Черкаській (на 3,8%), Харківській (на 3,2%), Запорізькій (на 1,1%), Вінницькій (на 0,6%), Київській (на 0,5 %) областях і Києві (на 1,7%).
Трохи краща ситуація в Чернівецькій області, де заборгованість скоротили на третину, Львівській (на 7,9%), Кіровоградській (на 6,7%), Хмельницькій (на 5,5%), Сумській (на 4,2%), Івано-Франківській (на 2,3%) і Чернігівській (на 0,5%) областях.
Що ж стосується професій, носії яких опинилися у найгіршому стані, то антипальму першості мають діячі мистецтва, спорту і розваг, де заборгованість із виплат заробітної плати зросла у понад 2,5 раза — до 0,78 млн.
У мінусах — надавачі «інших» видів послуг, перед якими заборгованість зросла на 14,3% і становить нині 1,15 млн грн. Погана ситуація із транспортниками, працівниками складського господарства і кур’єрської діяльності: зростання заборгованості на 10,5%, до 277,89 млн грн.
Не мають на руках достатньо коштів і держуправлінці та працівники обов’язкового соціального страхування: заборгованість зросла на 7,8%, до 5,66 млн грн. Традиційні проблеми з освітянами, перед якими в час карантину держава чи приватні власники збільшили обсяги заборгованості на 7,6%, до 17,73 млн грн.
Та лікарі разом з іншими працівниками сфери охорони здоров’я (зростання заборгованості на 7,4%, до 30,17 млн грн), промисловості (на 5,1%, до 2,32 млрд грн.), адміністративного і допоміжного обслуговування (на 4,6%, до 16,16 млн грн.), тимчасового розміщення та організації харчування (на 3,2%, до 6,73 млн грн.), операцій з нерухомістю (на 0,5%, до 60,09 млн грн).
У кращій за інших ситуації опинилися будівельники, які назагал працювали під час карантину і заборгованість із виплати заробітної плати у травні 2020-го зменшилася на 4,1%, до 50,61 млн грн.
А також аграрії, які традиційно працюють на зарубіжні ринки та продають свою продукцію за вільно конвертовану валюту: зменшення заборгованості на 1,3%, до 48,82 млн грн, а також працівники сфери інформації та телекомунікацій (зменшення на ті самі 1,3%, до 48,82 млн грн).
