України замало: рф пригрозила вгатити по Польщі
Відкриття у Польщі бази протиракетної оборони США в Міністерстві закордонних справ росії назвали провокацією та пригрозили потенційним ударом по ній. >>
У Польщі не змогли обрати президента у першому турі
01.07.2020
Анджей Дуда — ставленик правлячої партії «ПіС».
Чергові вибори президента Польщі мали відбутися за календарним планом 10 травня, але маршал (глава) Сейму Ельжбєта Вітек оголосила незадовго до їх проведення, що через пандемію коронавірусу вони переносяться на 28 червня 2020 року.
Таким чином, президентські вибори в Польщі стали другими в умовах пандемії після парламентських у Сербії минулого тижня.
Також, у зв’язку з надзвичайною епідеміологічною ситуацією, вибори минулої неділі, 28 червня, вперше в історії Польщі були проведені в гібридному форматі: виборці мали до вибору або традиційний спосіб голосування з явкою на виборчі дільниці, де гарантувалися всі необхідні засоби захисту від зараження, або так званий кореспонденційний метод голосування, тобто подання заяв про бажання проголосувати поштою для уникнення можливих небажаних небезпечних контактів з іншими людьми.
Кандидат від опозиції, мер Варшави Рафал Тшасковський.
Бліц-перемоги Анджей Дуда не здобув
Опис того, як відбувалася виборча кампанія, заслуговує окремого аналізу. Якщо коротко, то підлеглі владі правлячої партії «Право і справедливість» («ПіС») громадські (державні) ЗМІ непристойно багато рекламували лише чинного президента Анджея Дуду, а менш чисельні за глядацькою аудиторією опозиційні ЗМІ, відповідно, опозиційних кандидатів. Сили були нерівні, провладні ЗМІ були більш чисельними.
Польські аналітики і за два місяці до першої дати виборів, і перед новою датою їх проведення сходились на думці, що чинний президент Анджей Дуда може розраховувати на другий термін лише у випадку перемоги вже у першому турі, якщо ж справа дійде до другого, то його шанси на остаточну перемогу зменшуються, оскільки проти нього об’єднуються наразі розрізнені опозиційні сили.
Оскільки бліц-перемоги Анджея Дуди не маємо, в дію вступає друга опція.
За даними підрахунку голосів зі 100 відсотків виборчих дільниць, що їх у понеділок оприлюднив голова Державної виборчої комісії Сильвестер Марціняк, на виборах президента Польщі чинний очільник держави здобув 43,5% голосів, а його головний суперник, кандидат від опозиції та мер Варшави Рафал Тшасковський — 30,46%. Третю сходинку посів Шимон Головня з 13,85% голосів.
Це значить, що за два тижні, 12 липня, відбудеться другий тур виборів. Відповідно до Конституції, президент Польської Республіки обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права, шляхом таємного голосування на термін п’ять років, і може повторно переобиратися тільки один раз.
«Спалені мости»
На посаду глави держави претендували 11 кандидатів. Можна порахувати сумарні голоси тих, хто за провладних, та тих, хто репрезентує опозицію. Але досвід вчить, що тут така арифметика не спрацьовує. Виборці мають власні мотиви, тому їхній подальший вибір у другому турі важко передбачити.
Наразі можна лише констатувати, що «гібридне» голосування вдалося. Явка виборців сягнула 64,4%, що є винятково рекордним показником упродовж останніх років, повідомляє польська інформагенція ПАП.
Провідне польське друковане видання «Газета виборча» звертає увагу, що 12 липня полякам доведеться робити «цивілізаційний вибір».
«Це вибір між демократичною та авторитарною Польщею, толерантною та ксено- і гомофобною... Між верховенством права та державою беззаконня. Кожен, хто дбає про майбутнє Європи та Євросоюзу, сьогодні звертає погляд на Польщу: чи підемо ми слідами Угорщини, або Польща стане першою країною колишнього комуністичного блоку, яка відкине націоналістичний популізм і розпочне повернення на Захід», — пише видання.
Більшість коментаторів погоджуються, що в обох кандидатів попереду два тижні надзвичайно напруженої агітації. За словами провідної консервативної газети «Жечпосполіта», «проблема президента полягає в тому, що традиційний електорат «Права і справедливості» вже мобілізований майже до межі».
«Йому може бути важко отримати голоси виборців, що підтримували кандидатів, які програли, тому що партія, з якою він політично пов’язаний, схожа на царську Росію. Вона мала двох союзників: армію і флот. Президент зіткнеться зі складним вибором: продовжувати бити у барабани війни, щоб мобілізувати його армію, або, можливо, спробувати побудувати мости. Однак питання в тому, чи можна це зробити впродовж наступних двох тижнів, оскільки майже всі мости вже спалені».
Натомість перший президент сучасної посткомустичної Польщі Лех Валенса дещо стриманіший в оцінках шансів опозиційного кандидата в президенти. «Інтелігенція вже вірить Тшасковському, але маси в маленьких містах і селах ще досі вірять Качинському (очільнику «ПіС», членом якої є Дуда», — застерігає він.
