Початок епохи бідності: чому українські банки різко зменшили ставки по депозитах

Реагуючи на економічну кризу, правління НБУ різко зменшило облікову ставку.

 

 

Трапилося це два тижні тому, але фінансова система вже активно змінила правила гри.

 

 

Ще одна зміна облікової ставки, ймовірно, матиме місце восени.

 

Таким чином в Україні стануть доступнішими кредити та менш привабливими — депозити. Тим часом населення нашої держави вже почало біднішати: трирічна епоха зростання доходів у нашій країні, на жаль, завершилася. Будемо сподіватися, що ненадовго.

Не так давно, приблизно із середини червня, правління Національного банку України одразу на два відсоткові пункти знизило облікову ставку: із 8% до 6%.

 

Це, до речі, найнижчий рівень облікової ставки за історію незалежної України. 

 

Цей процес означає, що у нашій державі можуть суттєво подешевшати кредити. І депозити. Адже обидва процеси завжди йдуть у парі.

 

І справді, за твердженням банківських аналітиків, цей процес уже пішов: Україна вперше входить у період процентних ставок за банківськими вкладами, які визначаються однозначною цифрою.

 

«Уповільнення інфляції, стабільність на валютному ринку і робота банківського сектору без збоїв сприяють подальшому зниженню процентних ставок, — написали в НБУ у звіті про фінансову стабільність. — Це є передумовою для зниження ставок за кредитами. При відсутності нових макроекономічних шоків кредитні ставки для населення та бізнесу до кінця року стануть найнижчими за всю історію банківського сектору. Проблема нестачі довгострокового фондування буде частково вирішена шляхом надання банкам довгострокових кредитів рефінансування за плаваючою ставкою. Водночас низькі відсоткові ставки створюють і нові виклики для банків. Один із них — здатність заробляти чисті процентні доходи. Хоча цей ризик реалізується на середньостроковому горизонті, банки повинні бути до нього готовими і враховувати у своїх стратегіях».

 

Утім, заявляючи про ризики, регулятор залишається оптимістичним і вважає, що після подолання наслідків кризи банки залишатимуться у належній формі, аби в подальшому кредитувати економіку.

 

Цьому, на думку аналітиків НБУ, сприяє запас капіталу і ліквідності, розвиток інструментів довгострокового рефінансування. Зниження вартості позик також стимулюватиме кредитний попит.

 

...Тим часом, як вважають в НБУ, український банківський сектор увійшов у кризу в хорошій формі і з достатнім запасом міцності.

 

Завдяки очищенню банківського сектору, впровадженню міжнародно визнаних вимог до капіталу і ліквідності, регулярному стрес-тестуванню та впровадженню інших заходів щодо підвищення надійності сектору нова криза не призвела до збоїв у роботі банківської системи. Національний банк, за словами його очільників, задіяв увесь інструментарій, який використовують регулятори світу, щоб банки могли гнучко реагувати на кризу і підтримувати кредитування.

 

Банківські послуги надавалися безперервно, вкладники постійно мали доступ до своїх рахунків, банки забезпечили безпечну роботу мережі. Відтоки вкладів тривали трохи більше тижня, а потім відновилося зростання депозитів.

 

Це позитивно контрастує з тим, як український банківський сектор проходив попередні кризи. Однак фінансова система повинна бути готова до негативних наслідків карантину в середньостроковій перспективі.

Банківські експерти також вважають, що Україна швидко вийде з кризи і відновить попит на споживче кредитування. Цей сегмент, переконані в Національному банку, залишатиметься привабливим для комерційних банків.

 

«Проникнення споживчих кредитів у європейських країнах становить близько 10% ВВП. В Україні досягнення цього рівня з нинішніх 4% займе тривалий час, проте темпи зростання сповільнюватимуться у міру насичення сегменту. Тому банки почнуть орієнтуватися на менш дохідні, але при цьому стабільніші сегменти кредитування, де потенціал практично не використаний. Для роздрібних банків таким сегментом є іпотека», — прогнозують в Нацбанку, додаючи, що частка довгострокових кредитів зростатиме: банки все активніше конкуруватимуть за якісних позичальників.

 

Утім в НБУ зазначають і ризики: як наслідок кризи в Україні 10% споживчих кредитів стануть непрацюючими. Принаймні так вважає перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова. «Ми, по суті, спробували знайти зв’язок між ключовими макроекономічними показниками і динамікою якості кредитного портфеля на основі спостереження за останні 12-15 років. Це класична статистична модель, яка враховує макроекономічні фактори і дає нам можливість оцінити можливий приріст частки непрацюючих кредитів», — заявив директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук. 

 

Тим часом досвід попередніх криз показує НБУ, що сегмент споживчого кредитування є дійсно високоризиковим. «Якщо, наприклад, повернутися в період 2008-2009 рр., то там 15-20% кредитів банків переходили в статус непрацюючих», — додав Ваврищук.

 

Посилить посткоронавірусна ситуація і конкуренцію серед фінустанов за гроші вкладників: завдяки зниженню ставок знизиться роль цінових факторів. Іншими словами, вкладники віддаватимуть перевагу надійним банкам, незважаючи на невисоку прибутковість, яку ті пропонуватимуть у своїх рекламних пропозиціях.

 

Ця закономірність, за твердженням експертів НБУ, вже кілька років простежується у сегменті валютних депозитів: населення переважно зберігає валютні кошти у стійких банках, хоча вони і пропонують все нижчу прибутковість.

Тим часом пересічні українці вже почали відчувати наслідки економічної кризи, спричиненої як пандемією, так і останніми тенденціями в економіці держави. За дослідженням НБУ, реальні доходи українців перестануть зростати. І цей процес уже відбувається, нарощуючи швидкість.

 

«Навесні 2020 року припинилося зростання реального наявного доходу домогосподарств», — стверджує НБУ у своєму звіті.

 

При цьому вперше з березня 2016 року в нинішньому квітні реальна зарплата зменшилася на 0,5%. Цей процес наклався на інший: зниження ділової активності і менший попит на робочу силу.

 

Інший бік медалі — відбулося різке збільшення обсягів соціальної допомоги: проводилися доплати до пенсій через епідемію коронавірусу і відбулася їх щорічна індексація. Але, як і передбачали скептично налаштовані аналітики, на статки людей урядова щедрість особливого впливу не мала. 

 

«Це не мало значного позитивного впливу на доходи населення», — констатували в Нацбанку.

 

А от що позначилося на доходах, то це суттєве падіння зарплати трудових мігрантів чи їх вимушене повернення додому через карантинні заходи у місцях праці.

 

За даними НБУ, у березні-квітні ця зарплата впала у доларовому еквіваленті на 9%, при цьому станом за перші чотири місяці нинішнього року все ще спостерігався незначний приріст.

 

«Таким чином, у 2020 році трирічна тенденція зростання доходів припиниться. Побоювання другої хвилі пандемії коронавірусу стримуватиме відновлення робочих місць», — вважають в НБУ.

 

Нагадаємо, раніше НБУ спрогнозував, що вплив пандемії COVID-19 і карантину на економіку може бути глибшим і тривалішим, ніж прогнозувалося раніше, що є істотним ризиком.