Будівничий пам’яті: як жив і служив митрополит Черкаський і Канівський Софроній

«Із глибокою скорботою і сумом сповіщаємо, що 22 червня о 23:08 на 81-му році життя, після тривалої і виснажливої хвороби, відійшов до Господа митрополит Черкаський і Канівський Софроній — видатний архіпастир землі Черкаської, храмобудівничий, невтомний трудар на ниві Божій», — йдеться у повідомленні Черкаської єпархії УПЦ.

 

 

Свого часу митрополит Софроній став ініціатором дослідження білої плями в історії Черкащини — знищення радянською владою в роки репресій більше 800 священників.

 

 

За архівними документами про червоний терор у центрі України, систематизованими самовідданим дослідником, потім було видано книгу.

 

«До революції на Черкащині нараховувалося 800 населених пунктів, і в кожному був свій храм, свій священник, а у великих селах — навіть по два батюшки та ще диякон. І всіх їх енкаведисти замордували. У червні 1938 року в нашій області розстріляли останнього священника. Після цього тут не залишилося жодного вцілілого храму, жодного не зруйнованого монастиря, жодного живого священника. Так «попрацювали» ті, хто до сьогодні відзначає день революції», — розповідав в інтерв’ю «Україні молодій» у грудні 2007 року владика Софроній.

 

Він зізнавався, що читати архівні документи було неймовірно душевно тяжко. Один зi служителів церкви, який досліджував криваву історію знищення черкаських священників, навіть звернувся до владики Софронія і попросив звільнити його від архівної роботи, бо «жахи репресій не давали йому спокою ні вдень, ні вночі».

 

Тоді до цієї тяжкої праці взялися ще двоє священників. У архівах вони працювали з 1993-го по 2001 рік.

 

Після цього Черкаська єпархія Української православної церкви видала книгу «Святі новомученики і сповідники черкаські: життя, подвиги, страждання», віддавши таким чином данину пам’яті безвинно розстріляним. У тому виданні — розповідь про життя та жахливу смерть 104 мучеників. Уже після виходу книги у світ в архівах було знайдено свідчення ще про 40 закатованих священників.

 

 

Свій слід в Україні й на Черкащині зокрема, митрополит Черкаський і Канівський Софроній залишив ще і в будівництві храмів. Він не раз нагадував, що Черкаси стали єдиним обласним центром в усьому колишньому СРСР, де «совєти» не залишили жодного храму.

 

«До революції на 30 тисяч населення тут було 20 церков. З них уціліла тільки трапезна однієї з них. Нині майже в центрі міста, у Першотравневому парку, збудувано величний храм святого архістратига Михаїла, зведено ще й капличку в пам’ять про закатованих священників. Біля каплички встановлено пам’ятник святому отцю.

 

«Священник вийшов із храму, в розпачі взявся рукою за розбитий дзвін. Усе скінчилося, він останній залишився...» — пояснював історію пам’ятки читачам «УМ» митрополит Софроній. Це саме за його ініціативою та проєктом зведено і величний храм, і саму капличку.

 

На жаль, владика так і не встиг добудувати в Черкасах, теж за своїм проєктом, 131-метрову дзвіницю храму святого архістратига Михаїла  у вигляді голуба. Там мають бути актовий зал, бібліотека, музей, оглядовий майданчик, з якого видно довкілля далеко за межами Черкас.

 

«Мрію про ті часи, коли дзвіницю буде збудовано й до Черкас їхатимуть люди з далеких країв, щоб на неї подивитися», — зізнавався владика Софроній.

Світла пам’ять його високому і самовідданому духу...