«Бацьку» страхи охопили: напередодні виборів президента у Білорусі масові арешти

23.06.2020
«Бацьку» страхи охопили: напередодні виборів президента у Білорусі масові арешти

Білоруси опозиціонували,.. білорусів пов’язали. (Фото з сайта uazmi.com.)

Дев’ятнадцятого червня сплив термін збору підписів за висування кандидатів на президента наших північних сябрів. Білоруська влада була вражена та приголомшена небаченою за жодних попередніх виборчих кампаній активністю виборців у всіх регіонах країни.

 

Люди вишиковувалися в черги, аби поставити свої підписи за того чи іншого кандидата. Мешканці міст дали чітко знати президенту Білорусі Олександру Лукашенку, що він їм набрид до нудоти і вони прагнуть змін.

 

Нечувана активність міських мешканців, звичайно, не завадить «бацьку» переобратися в серпні на черговий (наразі шостий) президентський термін, бо за його спиною продовжує стояти мовчазна більшість сіл та провінційних містечок, яка «політикою не цікавиться», але «альтернативи Лукашенку не бачить».

Напролом до мети

Попри впевненість у перемозі, Лукашенка, схоже, охопили цілком зрозумілі відчуття старіючого компартійного зубра: не можна повністю відкидати можливість поразки, — он в Україні що вчудили, обрали якогось «зеленого» актора... І точно не можна відкидати спад рейтингу у виборчих результатах. А «низький процент» — це хоч і не поразка, але явне приниження.
 
«Бацька» завжди був людиною простою та прямолінійною, тому і цього разу не вдавався до хитрих інтриг та підступних планів. Вчинив так, як підказував йому компартійний досвід.
 
І ще до закінчення збору підписів білоруська влада заарештувала частину тих, хто заявив про своє бажання брати участь у президентських виборах.
 
Зокрема — Віктора Бабарика, Сергія Тіхановського, Миколу Статкевича, а також інших відомих лідерів опозиції. Серед цих осіб особливу увагу привертає особа першого з перерахованих «арештантів».
 
Бо ви­борчий комітет Бабарика зібрав рекордну як на опозиційного кандидата кількість підписів підтримки: понад 425 тисяч замість 100 тисяч, потрібних для реєстрації. Це означає, що за нього підписалися 4 відсотки з усіх мешканців Білорусі. Опозиціонера затримано за підозрою у фінансових махінаціях. 
 
Віктор Бабарико двадцять років відпрацював директором білоруського банку «Бєлгазпромбанк», власниками якого є російський «Газпром» i «Газпромбанк».
 
Про затримання Бабарика повідомив голова Комітету державного контролю Іван Церцель.
 
«Бабарика затримано у зв’язку з тим, що він був організатором і керівником незаконної діяльності, а також намагався впливати на свідків i приховувати сліди попередніх злочинів», — заявив Церцель.
 
Голова Комітету державного контролю повідомив, що проти Бабарика триває слідство у справі махінацій iз векселями на суму понад 60 мільйонів доларів, а також перерахування понад 430 мільйонів доларів iз «Бєлгазпромбанку» на рахунки в одному з латвійських банків.
 
Портал газети «Наша Ніва» пише: «переслідування Віктора Бабарика почалося саме після того, як стало відомо, що його виборчий комітет зібрав рекордну, як на опозиційного кандидата, кількість підписів підтримки, необхідних для реєстрації. А до цього очолюваний ним банк співпрацював iз білоруським урядом і у влади не було жодних претензій ні до банкіра, ні до очолюваної ним фінустанови».
 
Потенційний кандидат у президенти Білорусі Віктор Бабарико.

Лібералів легко змести

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала звільнити Віктора Бабарика, назвавши його арешт політично вмотивованим. Натомість Лукашенко стверджує, нібито влада зірвала змову, спрямовану на дестабілізацію країни. І дорікає, що у внутрішні справи Білорусі втручаються сили як із Заходу, так і зі Сходу.
 
Після арештів політиків іще понад 120 осіб затримано ввечері 19 червня в кількох містах Білорусі на акціях солідарності з політичними в’язнями, повідомляє білоруський опозиційний сайт «Хартія-97».
 
Наголошується: сталося це на акціях мирних, ненасильницьких протестів, під час яких люди просто вишиковувалися на вулицях у мовчазні ланцюги солідарності чи брали участь у «протестних гуляннях».
 
Фактично, тисячі білорусів просто прогулювалися центром міст. Найбільше затриманих у Мінську, Гомелі, Вітебську та Бобруйську. Разом зі звичайними учасниками акцій протесту до каталажок забрали й журналістів, які висвітлювали ті акції.
 
Зокрема знімальну групу білоруського бюро «Радіо «Свобода», оператора агенції «Рейтер», журналістку видання «Белсат», фотографа порталу tut.by, а також кореспондентів «Єврорадіо». У МВС не пояснили причин затримання репортерів.
 
За даними правозахисного центру «Вясна», з 6 травня по 17 червня під час протестних акцій затримано 98 осіб, яких у цілому засудили до 1316 діб арешту. Ще 107 осіб були оштрафовані.
 
«Вясна» оцінює, що вироки політикам та активістам — політично вмотивовані. Серед затриманих — блогери та журналісти. Кримінальну справу за організацію сутичок розпочато проти популярного блогера Сергія Тіхановського, якого затримали 29 травня у Гродно під час збору підписів на підтримку його дружини Світлани, яка зареєструвала свій виборчий комітет.

Красномовні цифри

Станом на вечір суботи, 20 червня, пресслужба МВС Білорусі повідомляла вже про 270 затриманих «за порушення порядку організації або проведення масових заходів, а також непокору законній вимозі посадової особи під час виконання нею службових повноважень». У міністерстві закликали громадян країни та іноземців «не створювати конфліктні, провокаційні ситуації».
 
Того ж дня стало відомо про висунення кримінального обвинувачення претендентові на пост президента Білорусі, колишньому голові правління «Бєлгаз­промбанку» Бабарику. Про це повідомив один з його адвокатів, Дмитро Лаєвський. 
 
«Віктору Бабарику, який перебуває в СІЗО КДБ, сьогодні висунуто обвинувачення. Статтю, за якою висунуто обвинувачення, я не можу назвати в рамках підписки про нерозголошення матеріалів справи», — сказав Лаєвський агентству «Інтерфакс-Захід».
 
З 2016-го, після фактичного знищення незалежної соціології у Білорусі, не публікуються електоральні рейтинги політиків. У такій ситуації певним індикатором суспільних настроїв, попри свою нерепрезентативність, стали результати онлайн-голосувань користувачів різних ЗМІ.
 
За ними, Лукашенко набирав всього від трьох до п’яти відсотків, а Бабарико — від 50 до 55. Владі цифри, мабуть, не сподобалися, і ЗМІ заборонили проводити і публікувати дані таких онлайн-опитувань. Цей крок викликав жваві коментарі. Лунали твердження, що рівень підтримки Лукашенка, вірогідно, знизився настільки, що не гарантує його перемоги у першому турі виборів.