Динамівці стали першими фіналістами Кубка України

В останнє десятиліття київському «Динамо» неймовірно складно даються трофеї.

 

 

При цьому домінування «Шахтаря» розповсюджується не тільки на чемпіонат, де за минулу декаду донецький клуб узяв вісім чемпіонських титулів.

 

 

Виграли «гірники» й сім із дев’яти попередніх кубкових розіграшів.

 

 

Тож, вибивши на стадії 1/8 фіналу з Кубка «Шахтар», столичні динамівці, аби не втратити можливості виграти перший з 2016 року трофей, iз максимальною відповідальністю підходять до кожного наступного свого поєдинку в розіграші. 

 

Загалом, після вильоту з Кубка «гірників», для «біло-синіх» турнірний шлях складається вельми комфортно. По суті, залишитися в нинішньому сезоні без кубкової чаші динамівці можуть лише у випадку, якщо самі створять собі проблеми.

 

До гостьового півфінального поєдинку проти першолігового «Минаю» підопічні Олексія Михайличенка поставилися відповідально, забивши у ворота суперника, котрий у поточному році не провів іще жодного офіційного поєдинку, швидкий м’яч.

 

Власне, до перерви динамівці ще одного разу скористалися розбалансованістю захисної ланки суперника, покаравши «Минай» за провал у центрі оборони. А реалізуй Фран Соль у першому таймі ще й пенальті — доля матчу була б вирішена достроково.

 

Однак іспанець, який після голландського чемпіонату більше двох років усе ніяк не може адаптуватися до українських футбольних реалій, iз «позначки» пробив повз ворота, забезпечивши таким чином інтригою й другу частину гри.

 

Зауважимо, що в порівнянні з останнім матчем чемпіонату, в якому «біло-сині» здобули важливу перемогу над «Зорею», на кубкову гру з «Минаєм» — третьою командою в Д-1 — Олексій Михайличенко випустив у «старті» одразу двох виконавців атакувальної ланки. І якщо Соль своїм шансом не скористався, то данець Дуелунд двічі відзначився у воротах господарів.

 

«Кубок не терпить легковажності. Після останніх матчів у чемпіонаті нам потрібно було знайти емоції й сили, аби зіграти так, як вимагає того результат. Тому я радий, що нам це вдалося», — наголосив після переможного завершення матчу Олексій Михайличенко.

 

Довести ж рахунок до розгрому динамівцям не дозволили арбітри, котрі, маючи перед очима систему ВАР, скасували третє взяття воріт «Минаю».

 

У цілому «відеоасистент» рефері (у даному випадку арбітром ВАР був Євген Арановський) працював у матчі на повну. Головна суддя матчу Катерина Монзуль не раз обговорювала зі своїм колегою спірні моменти, котрі траплялися у штрафних майданчиках обох суперників. Щоправда, в жодному з епізодів, коли йшлося про гру рукою, арбітр пенальті так і не призначила.

 

А от непомічений своєю помічницею офсайд під час розгортання динамівцями результативної комбінації Монзуль на відеоповторі зафіксувала, через що й скасувала гол Вербича.

 

«Із цією бригадою арбітрів у нас завжди матчі проходять нелегко», — зауважив очільник «Динамо». 

 

Хоча до розряду складних кубковий поєдинок «Динамо» у передмісті Ужгорода все ж не віднесеш. Опонента ж з першої ліги, котрий, опонуючи гранду, вирішив не сідати в глуху оборону, наставник «біло-синіх» охарактеризував як команду, що може заграти в прем’єр-лізі.

 

До слова, успішно долати півфінальний бар’єр на Закарпатті динамівцям допомагали їхні фанати. Завдяки архітектурним особливостям скромної селищної арени, котра з протилежного до центральної трибуни боку дозволяла глядачам безперешкодно стежити за перебігом двобою, невелика група столичних уболівальників зуміла забезпечити свою команду бодай якоюсь підтримкою.

 

«Дякую вболівальникам і «Динамо», і «Минаю» за те, що знайшли можливість повболівати за свої команди, нехай і за межами стадіону», — відзначив Михайличенко.

 

Зауважимо, що другий фіналіст національного Кубка-2020 визначиться наступного тижня в Маріуполі, де одно­йменний місцевий колектив прийматиме «Ворсклу».